"02" лютого 2026 р. Справа № 363/6078/25
Іменем України
2 лютого 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого-судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про відвід судді ОСОБА_6 в кримінальному провадженні № 12025111150000666 щодо ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 194 КК України,
встановив:
обвинувачений заявив відвід головуючий судді, посилаючись на те, що йому не забезпечено належне конфіденційне побачення із захисником в залі судових засідань перед розглядом клопотання про продовження строку тримання під вартою, що мало місце в присутності учасників справи та співробітників конвойної служби, коли новий захисник виконує свої обов'язки по його захисту пасивно.
Заслухавши обвинуваченого на підтримання заявленого відводу, захисника, який підтримав відвід в інтересах обвинуваченого, прокурора, який висловив свої заперечення, дослідивши справу, суд доходить висновку про відсутність підстав про які йдеться в ст. 75 КПК України для відводу судді, з мотивів висловлених у заяві обвинуваченого.
Суд, зазначає, що за змістом вимог ст. 75 КПК України суддя може бути відведений від розгляду справи за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості та якщо він заінтересований в результатах провадження з різних причин.
З матеріалів справи та пояснень учасників справи встановлено, що після заміни судом захисника 26.01.2026 року на нового за призначенням з ЦБПД в порядку ст. 49 КПК України для забезпечення обвинуваченому ефективного права на захист і внаслідок вступу 29.01.2026 року нового захисника у справу в судовому засіданні 30.01.2026 року, на якому здійснювався розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою, як невідкладної процесуальної дії, судом стороні захисту до початку судового засідання забезпечено можливість для конфіденційного спілкування між захисником та обвинуваченим.
Строк тримання обвинуваченого під вартою спливає 05.02.2026 року.
Суд зазначає, що клопотання про продовження строку тримання під вартою в усіх випадках має бути розглянуто до закінчення строку дії попередньої ухвали, а відтак такі процесуальні дії, як то ознайомлення учасників процесу з матеріалами справи, конфіденційне спілкування захисника із підзахисним, інша підготовка до участі в розгляді клопотання здійснюються протягом розумного строку, без невиправданого зволікання і не повинно призводити до порушення процесуальних строків (ст. 331 та Глава 18 КПК України).
Під час судового розгляду захисник мав можливість провести і провів конфіденційне спілкування з обвинуваченим, а сторона захисту (як захисник, так і обвинувачений) не позбавлена можливості висловлювати свою позицію щодо продовження строку тримання особи під вартою в контексті пред'явленого по справі обвинувачення.
При цьому, суд звертає увагу, що після проведення невідкладної процесуальної дії, ні захисник, ні обвинувачений не позбавлені можливості в ході подальшого судового розгляду кримінального провадження ознайомитися з його матеріалами, здійснити конфіденційне спілкування в тому числі поза залом судових засідань без будь-яких обмежень, обрати спосіб захисту від висунутого обвинувачення та підготуватися до розгляду справи по суті висунутого обвинувачення.
Доводи обвинуваченого, що його спілкування із захисником не було конфіденційним в залі судових засідань в присутності інших осіб суд відкидає, як неспроможні, оскільки зміст розмови адвоката із обвинуваченим здійснено з дотриманням умов конфіденційності, коли така розмова залишилася не розголошеною, яка нікому не відома крім її учасників та ні в який спосіб ніким не зафіксована.
Що стосується посилання обвинуваченого на присутність співробітників конвойної служби в залі судових засідань, то вказане умов конфіденційного спілкування порушувати не може, коли перебування обвинуваченого, якому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у скляній кабіні в залі судових засідань, а не поза межами кабіни, не порушує його право на захист.
Відповідно до Інструкції з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних), засуджених за вимогою судів у залі судового засідання місце для тримання обвинувачених (підсудних), засуджених обладнується загородженнями відповідно до вимог Державних будівельних норм України (ДБН).
За розпорядженням головуючого в судовому засіданні (судді-доповідача) начальник варти дозволяє спілкування обвинуваченому (підсудному), засудженому із захисником, прокурором та при цьому обвинувачений (підсудний), засуджений з-під охорони не звільняється. Такі переговори проводяться в залі судових засідань під час перерви і можуть вестися будь-якою мовою (пункт 27 Інструкції).
Ця Інструкція не містить випадків можливості перебування обвинуваченого, якому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, під час присутності в залі судових засідань не у відповідному загородженні.
Крім того, положеннями Інструкції не передбачено надання головуючим дозволу на перебування обвинуваченого, якому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не в спеціально відведеному місці та в звільненні обвинуваченого з-під охорони, в тому числі на час конфіденційного спілкування із захисником.
Безпека в залі є умовою справедливого судового розгляду з огляду на значення, яке надається правам захисту осіб. Усі загородження, які обладнані в судах для перебування обвинувачених, відповідають вимогам ДБН та надають можливість обвинуваченим ефективно використовувати свої права, зокрема право на захист і спілкування із захисником.
Зазначене ґрунтується на правових висновках ККС ВС викладених у постановах від 21.08.2025 року справа № 991/503/23 та від 06.11.2025 року у справі № 335/4734/18.
Дані про упередженість судді чи іншу зацікавленість у вирішенні цієї справи відсутні.
Незгода учасника справи з прийнятим суддею процесуальним рішенням з тих чи інших процесуальних питань підставою для відводу судді бути не може. Будь-яка суб'єктивна оцінка учасником справи прийнятих або не прийнятих суддею тих чи інших процесуальних рішень, будь-яка суб'єктивна оцінка вчинення або не вчинення суддею тих чи інших процесуальних дій в ході розгляду справи не може бути підставою для висновку про упередженість судді по справі.
Ні що в справі не вказує на те, що сторона захисту порівняно із стороною обвинувачення опинилася у менш вигідному становищі, а також на те, що суддя має упередженість або прихильність до однієї із сторін у справі, або іншу зацікавленість у її вирішенні.
Відтак у справі відсутні відомості про упередженість судді, які б виключали її участь у розгляді справи.
Беручи до уваги викладене, з мотивів висловлених у заяві, підстав для задоволення відводу судді ОСОБА_6 згідно вимог ст.ст. 75 і 76 КПК України не встановлено, а тому в задоволенні заяви про це слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтями 75-81, 372 КПК України,
ухвалив:
у задоволенні заявленого відводу судді ОСОБА_6 відмовити.
Ухвала згідно вимог ч. 2 ст. 392 і ч. 5 ст. 532 КПК України не може бути оскарженою і набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя