30 січня 2026 рокусправа № 380/10067/25 м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/10067/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 , який отримує пенсію по інвалідності, в розмірі відшкодування фактичних збитків (70% втрати працездатності) як особа з інвалідністю II групи внаслідок захворювання, що пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС, 1 категорії з урахуванням усіх надбавок, доплат, підвищень, проведених індексацій, проведених та подальших перерахунків без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність та виплатити різницю між нарахованою та виплаченою пенсією з урахуванням вже виплачених сум з 20.03.2024 по 19.09.2024 року (з врахуванням рішення Конституційного суду України від 20.03.2024 №2-p (I)/2024);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , який отримує пенсію по інвалідності, в розмірі відшкодування фактичних збитків (70% втрати працездатності) як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, що пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС, 1 категорії з урахуванням усіх надбавок, доплат, підвищень, проведених індексацій, проведених та подальших перерахунків без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність та виплатити різницю між нарахованою та виплаченою пенсією з урахуванням вже виплачених сум з 20.03.2024 (з врахуванням рішення Конституційного суду України від 20.03.2024 №2-p (II)/2024).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пенсійна виплата позивача з 01.03.2024 обмежена максимальним розміром та складає 23610,00 грн згідно з статтею 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У зв'язку із прийняттям рішення Конституційного суду України від 20.03.2024 №2-p (I)/2024 позивач звернувся до відповідача з метою перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром, однак отримав відмову.
Ухвалою судді від 23.05.2025 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та відповідачу встановлено строк для подання відзиву до суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що не зважаючи на те, що позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до набрання чинності Законом України «Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» це не виключає можливості обмеження пенсії позивача максимальним розміром, що встановлений цим Законом. Також зазначає, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до статті 2 Закону України «Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку. Вважає, що відповідач при здійсненні перерахунку пенсії позивача діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судом встановлені наступні обставини:
ОСОБА_1 має статус особи, який потерпілий від Чорнобильської катастрофи 1 категорії та є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС.
Позивач перебуває на обліку у Головному управління Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, як особа з інвалідністю ІІ групи, захворювання якої пов'язане із виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З метою перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром позивач звернувся 17.02.2025 із заявою до відповідача.
ГУ ПФ України у Львівській області листом від 28.02.2025 повідомила позивача, що він отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків (70% втрати працездатності), як особа з інвалідністю ІІ групи, захворювання якої пов'язане із виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Розмір пенсійної виплати на 01.03.2024 складає 23610,00 грн. Нарахування та виплата пенсії здійснюється згідно з нормами чинного законодавства та поданих позивачем документів.
Вважаючи дії відповідачів протиправними, позивач звернувся за захистом свої прав до суду.
Вирішуючи справу суд застосовує такі норми права.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон №796-XII).
Згідно з статтею 1 Закону №796-XII цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним, до категорій, 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За правилами частини 1 статті 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 №107-VI внесені зміни до Закону №796, а саме: статтю 67 доповнено новою частиною - частиною третьою, згідно з якою максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак вказані зміни, внесені Законом №107-VI, визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008.
Надалі 08.07.2011 прийнято Закон України №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати 10740 гривень.
Згідно з частиною 3 статті 67 Закону №796-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Суд встановив, що згідно з перерахунком пенсії від 27.02.2025 після перерахунку пенсії у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму (масовий перерахунок) розмір пенсійної виплати позивача з 01.03.2024 з надбавками склав 38410,98 грн. Оскільки внаслідок проведеного перерахунку розмір пенсії позивача перевищив максимальний до її розміру застосовано обмеження та з 01.03.2024, з урахуванням максимального розміру, пенсійна виплата склала - 23610,00 грн.
Суд зауважує, що перевищення встановленого максимального розміру є результатом перерахунку в період дії загальної норми частини 1 статті 2 Закону №3668-VI, а тому, до регулювання спірних правовідносин відповідач правомірно застосував положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Згадані положення Закону №3668-VI та частини 3 статті 67 Закону №796-XII, станом на дату проведення перерахунку, неконституційними не визнавалися, були чинними, а тому, підлягали обов'язковому застосуванню відповідачем.
Однак Рішенням від 20.03.2024 №2-p (I)/2024 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18 та від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
Отже, з 21.03.2024 - з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення №2-р(II)/2024 стаття 67 Закону №796-XII не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність; так само, як і припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII, зі змінами, оскільки їх визнано неконституційними.
Таким чином, з 21.03.2024 відповідач не має правових підстав обмежувати пенсію позивача максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 визнано неконституційними припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII, припис першого речення частини 3 статті 67 Закону №796-XII.
З огляду на викладене суд висновує, що з 20.03.2024 позивач має право на отримання пенсії по інвалідності без обмеження максимальним розміром.
Враховуюче викладене, суд дійшов висновку, що з 20.03.2024, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024, обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, є протиправним.
Аналогічний правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 04.07.2024 у справі №580/7744/23.
Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2); визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
З огляду на викладене суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язати ГУ ПФ України у Львівській області здійснити з 20.03.2024 по 19.09.2024 перерахунок і виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахування проведених виплат.
Щодо вимоги позивача виплачувати пенсію з урахуванням усіх надбавок, доплат, підвищень, проведених індексацій, проведених та подальших перерахунків без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, така задоволенню не підлягає як передчасна.
На переконання суду, вказана вимога є передчасною, тому відсутні підстави вважати, що права позивача при здійсненні подальших перерахунків будуть порушені. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, порушення яких імовірне у майбутньому, в задоволенні такої позовної вимоги слід відмовити.
Щодо вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити виплату різниці між нарахованою та виплаченою пенсією, такі задоволенню не підлягають, оскільки судом не вирішувалося в межах спірних правовідносин питання про виплату позивачу конкретних грошових сум.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог. Отже, позов необхідно задовольнити частково.
Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп. 15.5 п. 15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, - задоволити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 20.03.2024 по 19.09.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахування проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп. 15.5. п. 15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Рішення суду складено в повному обсязі 02.02.2026 року.
СуддяГавдик Зіновій Володимирович