Категорія № 2.32
Іменем України
16 грудня 2010 року Справа № 2а-8851/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Островської О.П.,
при секретарі - Кір'ян О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Краснодонської міської ради до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області про визнання протиправними та скасування пунктів 3, 7 вимоги від 04.11.2010 № 160-14/1180, -
18.11.2010 позивач Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Краснодонської міської ради звернулося до суду з адміністративним позовом до відповідача Контрольно-ревізійного управління в Луганській області, в якому просить визнати пункти 3, 7 вимоги від 04.11.2010 № 160-14/1180 протиправними та скасувати їх. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на таке.
Відповідно до п. 2.6 Плану роботи ГоловКРУ на ІІІ квартал 2010 року Контрольно-ревізійним управлінням в Луганській області в особі об'єднаного контрольно-ревізійного відділу у м. Краснодоні та Краснодонському районі проведено ревізію в Управлінні праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Краснодонської міської ради з питання використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання та водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот, яка надавалась у 2008-2009 роках та завершеному звітному періоді 2010 року з урахуванням Законів України «Про Державний бюджет на 2008 рік», «Про Державний бюджет України на 2009 рік», «Про Державний бюджет України на 2010 рік». Ревізія проводилась за період з 01.01.2008 по 01.07.2010.
За результатами ревізії складено акт від 24.09.2010 № 160-21/017. Позивач не погодився з висновками, викладеними в акті, та надав відповідачеві письмові заперечення.
04.11.2010 за № 160-14/1180 на адресу позивача відповідачем направлено вимогу про усунення порушень, виявлених ревізією. Позивач вважає, що пункти 3 та 7 вимоги є незаконними та необґрунтованими, підлягають скасуванню з наступних підстав.
Згідно п. 3 вимоги, що оскаржується, ревізією встановлено, що в порушення гл. 1 ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст. 4 Інструкції про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 27.05.1996 № 150, п. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» проведена зайва виплата бюджетних коштів внаслідок завищення вартості наданих послуг щодо перевезення пільгової категорії громадян за рахунок застосування коефіцієнту співвідношення кількості безоплатно перевезених пасажирів і платних пасажирів, як по міським маршрутам замість приміських за період з 01.01.2008 по 01.05.2008, з 01.01.2009 по 01.04.2009, з 01.01.2010 по 01.03.2010 та станом на 24.09.2010 (на момент завершення ревізії) на загальну суму 814326,23 грн., у зв'язку з чим приписано відобразити вказану суму в обліку та провести претензійно-позовну роботу з одержувачами допомоги (компенсації) щодо повернення коштів.
Позивач не погоджується з цим з огляду на таке.
Відповідно до існуючого адміністративно-територіального устрою України, що діє згідно Указу Президії Верховної Ради УРСР від 04.01.1965 № 2н-06 (до складу міста Краснодону входять міста Молодогвардійськ, Суходольськ, селища Краснодон, Енгельсово, Урало-Кавказ, Северне, Ізваріно), рішенням Краснодонської міської ради від 26.10.2007 за № 20/1426 затверджено маршрути територіальної громади м. Краснодону. Затверджені рішенням ради маршрути є міськими, вони входять до транспортної інфраструктури єдиної території міста Краснодону. Отже, дії позивача з цього питання цілком обґрунтовані та законні, а вимога відповідача в цій частині повинна бути скасована.
Відповідно до п. 7 вимоги, що оскаржується, ревізією встановлено, що всупереч Рішенню Краснодонської міської ради від 14.05.2010 № 51/3290 «Про тимчасову зміну режиму перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування» Управлінням за період з 01.05.2010 по 19.05.2010 замість терміну по 14.05.2010 зайво нараховано пільг у завищених розмірах, які не виплачено, внаслідок недостовірності поданих для розрахунку даних на загальну суму 163467 грн., у зв'язку з чим приписано провести взаємозвірку з ТОВ «Луганськінтерресурс» щодо зазначеного розрахунку на компенсацію витрат за перевезення пільгової категорії громадян та здійснити його коригування у відповідності з рішенням Краснодонської міської ради від 14.05.2010 № 51/3290.
З такими висновками позивач не погоджується, зазначаючи наступне.
Частиною 4 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачене право голови призупинити у п'ятиденний строк з моменту прийняття рішення ради та внести його на повторний розгляд ради. Тобто до спливу встановленого законодавцем строку рішення ради набути чинність не може. Таким чином, рішення Краснодонської міської ради від 14.05.2010 № 51/3290 набуло чинності з 19.05.2010, тому саме з цієї дати позивач виконує вказане рішення міської ради. Відповідач помилково зробив висновок про набуття рішенням чинності з 14.05.2010. Тому вказаний пункт вимоги також підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, надавши суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили, посилаючись, щодо пункту 3 вимоги, що спірні автобусні маршрути віднесені до приміських згідно інформації Управління транспорту та зв'язку Луганської обласної держадміністрації від 14 вересня 2010 року №01-16-6т-1/1202, та від 21 вересня 2010 року № 01-16-6т-1/1241, а тому позивач мав застосовувати коефіцієнт, як до приміських маршрутів, а щодо п. 7 вимоги, то оскільки рішення Краснодонської міської ради №51/3290 від 14 травня 2010 року не було міським головою у встановленому порядку протягом п'яти днів зупинено та винесено на повторний розгляд ради, тому воно набрало чинності саме з 14 травня 2010 року, і саме цей строк мав враховувати позивач під час його виконання,
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».
Відповідно до статті 1 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.
Державна контрольно-ревізійна служба діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується Міністерству фінансів України. Контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі підпорядковуються Головному контрольно-ревізійному управлінню України. До складу обласних контрольно-ревізійних управлінь входять контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в районах, містах і районах у містах (стаття 4 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»).
Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Положеннями статті 11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» передбачено, що органами державної контрольно-ревізійної служби здійснюється планові та позапланові виїзні ревізії. Плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи, стосовно якої проводиться така планова виїзна ревізія. Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік. Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Проведення планових виїзних ревізій здійснюється органами державної контрольно-ревізійної служби одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів). Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 2. Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Відповідно до п. 4 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, планові та позапланові виїзні ревізії проводяться органами служби відповідно до Закону та цього Порядку. При цьому, у відповідності з п. 5 вищенаведеного нормативного акту планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, а позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.
Згідно п. 3 Порядку планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-ревізійної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2001 року № 955, заходи з інспектування здійснюються відповідно до плану основних напрямів контрольно-ревізійної роботи органів державної контрольно-ревізійної служби, який складається на календарний рік, а також планів контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ, контрольно-ревізійних управлінь в областях, які складаються на кожний квартал.
Судом установлено, що Контрольно-ревізійним управлінням в Луганській області в особі об'єднаного контрольно-ревізійного відділу у м. Краснодоні та Краснодонському районі відповідно до п. 2.6 Плану роботи ГоловКРУ на ІІІ квартал 2010 року проведено ревізію в Управлінні праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Краснодонської міської ради з питання використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання та водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот, яка надавалась у 2008-2009 роках та завершеному звітному періоді 2010 року з урахуванням Законів України «Про Державний бюджет на 2008 рік», «Про Державний бюджет України на 2009 рік», «Про Державний бюджет України на 2010 рік» за період з 01.01.2008 по 01.07.2010.
За результатами ревізії складено акт від 24.09.2010 № 160-21/017.
На підставі зазначеного акту ревізії 04.11.2010 за № 160-14/1180 відповідачем на адресу позивача направлено вимогу про усунення порушень, виявлених ревізією, яка містить цілу низку порушень та пропозицій щодо їх усунення.
Вказані обставини підтверджуються: актом від 24.09.2010 № 160-21/017, вимогою від 04.11.2010 № 160-14/1180.
Суд вважає, що направлена позивачеві вимога у п.3 та 7 є безпідставною, виходячи з наступного.
Пунктом 3 оскаржуваної вимоги визначено, що ревізією встановлено, що в порушення гл. 1 ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст. 4 Інструкції про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 27.05.1996 № 150, п. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» проведена зайва виплата бюджетних коштів внаслідок завищення вартості наданих послуг щодо перевезення пільгової категорії громадян за рахунок застосування коефіцієнту співвідношення кількості безоплатно перевезених пасажирів і платних пасажирів, як по міським маршрутам замість приміських за період з 01.01.2008 по 01.05.2008, з 01.01.2009 по 01.04.2009, з 01.01.2010 по 01.03.2010 та станом на 24.09.2010 (на момент завершення ревізії) на загальну суму 814326,23 грн., у зв'язку з чим позивача зобов'язано відобразити вказану суму в обліку та провести претензійно-позовну роботу з одержувачами допомоги (компенсації) щодо повернення коштів. В іншому випадку - стягнути кошти з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду в порядку та розмірі, встановленому ст. ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.
Судом встановлено, що у акті ревізії зазначено, що в порушення гл. 1 ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст. 4 Інструкції про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 27.05.1996 № 150, п. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» позивачем проведена зайва виплата бюджетних коштів внаслідок завищення вартості наданих послуг щодо перевезення пільгової категорії громадян за рахунок застосування коефіцієнту співвідношення кількості безоплатно перевезених пасажирів і платних пасажирів, як по міським маршрутам замість приміських за період з 01.01.2008 по 01.05.2008, з 01.01.2009 по 01.04.2009, з 01.01.2010 по 01.03.2010 та станом на 24.09.2010 (на момент завершення ревізії) на загальну суму 814326,23 грн., при цьому до приміських маршрутів ревізорами віднесено маршрути № 131 «Первомайка» - зуп. «Завод «Агрегат», № 132 зуп. «кв. Баракова» - Гончарівка», № 133 зуп. «БК ім. О.Кошового» - зуп. «Краснодара», № 134 зуп. «БК ім. О.Кошового» - зуп. «Таможений пункт», № 135 зуп. «Горний технікум» - зуп. «Таможений пункт», № 136 зуп. «Первомайка» - зуп. БК «Северний», № 140 зуп. «Славутич» - зуп. «Краснодарка».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автобусний маршрут міський - автобусний маршрут, який не виходить за межі території населеного пункту; автобусний маршрут приміський - автобусний маршрут, який з'єднує населені пункти і протяжність якого не перевищує 50 км.
Стаття 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» містить положення, згідно яких Рада міністрів Автономної Республіки Крим та обласні державні адміністрації формують у приміському та міжміському сполученні мережу автобусних маршрутів загального користування, які не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області, та здійснюють контроль за виконанням транспортного законодавства на відповідній території згідно з повноваженнями, визначеними законами України. Органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування і здійснюють контроль за виконанням транспортного законодавства на відповідній території згідно з повноваженнями, визначеними законами України.
Відповідно до статті 7 цього закону організація пасажирських перевезень покладається:
- на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим чи обласні держадміністрації;
- на міських автобусних маршрутах загального користування - на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.
Відповідно до п. 10 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить затвердження маршрутів і графіків руху місцевого пасажирського транспорту незалежно від форм власності, узгодження цих питань стосовно транзитного пасажирського транспорту у випадках, передбачених законодавством
Згідно ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 04.01.1965 № 2н-06 до складу міста Краснодону входять міста Молодогвардійськ, Суходольськ, селища Краснодон, Енгельсово, Урало-Кавказ, Северне, Ізваріно.
Рішенням Краснодонської міської ради від 26.10.2007 за № 20/1426 затверджено маршрути територіальної громади м. Краснодону, у тому числі затверджено автобусні маршрути № 131 «Первомайка» - зуп. «Завод «Агрегат», № 132 зуп. «кв. Баракова» - Гончарівка», № 133 зуп. «БК ім. О.Кошового» - зуп. «Краснодара», № 134 зуп. «БК ім. О.Кошового» - зуп. «Таможений пункт», № 135 зуп. «Горний технікум» - зуп. «Таможений пункт», № 136 зуп. «Первомайка» - зуп. БК «Северний», № 140 зуп. «Славутич» - зуп. «Краснодарка», як міські, вони входять до транспортної інфраструктури єдиної території міста Краснодону, це рішення є чинним, а тому позивач не мав права самостійно визначати вказані маршрути, як приміські, та застосовувати коефіцієнти співвідношення кількості безоплатно перевезених пасажирів і платних пасажирів, як по приміських маршрутах замість міських, як визначено у вищевказаному рішенні Краснодонської міської ради.
Вказані обставини підтверджуються рішенням Краснодонської міської ради від 26.10.2007 за № 20/1426.
Таким чином, висновки ревізорів відповідача про віднесення маршрутів № 131 «Первомайка» - зуп. «Завод «Агрегат», № 132 зуп. «кв. Баракова» - Гончарівка», № 133 зуп. «БК ім. О.Кошового» - зуп. «Краснодара», № 134 зуп. «БК ім. О.Кошового» - зуп. «Таможений пункт», № 135 зуп. «Горний технікум» - зуп. «Таможений пункт», № 136 зуп. «Первомайка» - зуп. БК «Северний», № 140 зуп. «Славутич» - зуп. «Краснодарка» до приміських маршрутів є необґрунтованими, а вимога в п.3 є такою, що підлягає скасуванню.
У п. 7 вимоги також визначено, що ревізією встановлено, що всупереч Рішенню Краснодонської міської ради від 14.05.2010 № 51/3290 «Про тимчасову зміну режиму перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування» Управлінням за період з 01.05.2010 по 19.05.2010 замість терміну по 14.05.2010 зайво нараховано пільг у завищених розмірах, які не виплачено, внаслідок недостовірності поданих для розрахунку даних на загальну суму 163467 грн., у зв'язку з чим приписано провести взаємозвірку з ТОВ «Луганськінтерресурс» щодо зазначеного розрахунку на компенсацію витрат за перевезення пільгової категорії громадян та здійснити його коригування у відповідності з рішенням Краснодонської міської ради від 14.05.2010 № 51/3290.
Судом встановлено, що в акті ревізії зазначено, що Управлінням за період з 01.05.2010 по 19.05.2010 замість терміну по 14.05.2010, тобто день прийняття рішення Краснодонської міської ради від 14.05.2010 № 51/3290 «Про тимчасову зміну режиму перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування», зайво нараховано пільг у завищених розмірах, які не виплачено, внаслідок недостовірності поданих для розрахунку даних на загальну суму 163467 грн.
Стаття 144 Конституції України визначає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч. 1).
Рішення сільської, селищної, міської ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності (ч. 4).
Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію (ч. 5).
Наведені положення Закону України «Про місцеве самоврядування» дають підстави вважати, що рішення ради, що не має нормативно-правового характеру, набирає чинності через п'ять днів з моменту їх прийняття за обставини, що воно не було зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень.
Таким чином, висновок відповідача про набуття чинності рішенням Краснодонської міської ради від 14.05.2010 № 51/3290 «Про тимчасову зміну режиму перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування» у день його прийняття - 14.05.2010 є необґрунтованим, а вимога у п. 7 підлягає скасуванню.
Доводи відповідача щодо пункту 3 вимоги про те, що спірні автобусні маршрути віднесені до приміських згідно інформації Управління транспорту та зв'язку Луганської обласної держадміністрації від 14 вересня 2010 року №01-16-6т-1/1202, та від 21 вересня 2010 року № 01-16-6т-1/1241, а тому позивач мав застосовувати коефіцієнт, як до приміських маршрутів, а щодо п. 7 вимоги про те, то оскільки рішення Краснодонської міської ради №51/3290 від 14 травня 2010 року не було міським головою у встановленому порядку протягом п'яти днів зупинено та винесено на повторний розгляд ради, тому воно набрало чинності саме з 14 травня 2010 року, і саме цей строк мав враховувати позивач під час його виконання, на увагу не заслуговують, оскільки вони спростовуються вищенаведеними доказами, та містять у собі суб'єктивні висновки працівників відповідача, викладені у акті ревізії, які не відповідають вимогам закону.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 16.12.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 21.12.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 КАС України, суд, -
Позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Краснодонської міської ради до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області про визнання протиправними та скасування пунктів 3, 7 вимоги від 04.11.2010 № 160-14/1180 задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати пункти 3, 7 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Луганській області в особі об'єднаного контрольно-ревізійного відділу у м. Краснодоні та Краснодонському районі від 04.11.2010 № 160-14/1180.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову складено у повному обсязі 21 грудня 2010 року.
СуддяО.П. Островська