Категорія №2.33
Іменем України
18 листопада 2010 року Справа № 2а-7795/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Пляшкової К.О.,
при секретарі: Зацепіній Ю.В.,
за участю
позивача: ОСОБА_1,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганського обласного центру зайнятості про визнання неправомірними дій та спонукання до вчинення певних дій, -
13 жовтня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Луганського обласного центру зайнятості, у якому позивач просив суд:
- визнати неправомірними дії Луганського обласного центру зайнятості щодо не зарахування до стажу державної служби періоду служби в органах внутрішніх справ України, яку ОСОБА_1 поєднував з навчанням в Національному університеті внутрішніх справ;
- зобов'язати Луганський обласний центр зайнятості зарахувати до стажу державної служби період служби в органах внутрішніх справ України, яку ОСОБА_1 поєднував з навчанням в Національному університеті внутрішніх справ та обрахувати стаж державної служби;
- зобов'язати Луганський обласний центр зайнятості відповідно до обрахованого стажу державної служби, встановити надбавку до посадового окладу за вислугу років та додаткову відпустку з урахуванням часу проходження служби в органах внутрішніх справ України з 14.08.2000 по 30.10.2007.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що відповідно до наказу УВС № 230 о/с від 03.08.2000, позивач 14.08.2000 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ на посаду курсанта Національного університету внутрішніх справ з присвоєнням спеціального звання рядовий міліції (наказ УВС № 230 о/с від 03.08.2000) та зарахований на перший курс факультету № 6 «кримінальної міліції». З цього часу до 28.07.2004 поєднував несення служби з навчанням.
Наказом УВС від 25.06.2004 № 129 о/с присвоєно чергове спеціальне звання лейтенант міліції у зв'язку із закінченням Національного університету внутрішніх справ.
З 28.07.2004 проходив службу в Свердловському МВ УМВС України в Луганській області на посаді оперуповноваженого відділення БНОН (наказ УМВС N 180 о/с від 28.07.2004). Наказом УМВС № 228 о/с від 04.07.2005 переведений на посаду оперуповноваженого ВКМСН, а з 30.10.2007 звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за ст.64 п.«ж» (за власним бажанням) згідно з Положенням про проходження служби (наказ УМВС № 432 о/с від 30.10.2007).
16 серпня 2010 року прийнятий на роботу до Луганського обласного центру зайнятості на посаду головного спеціаліста - юрисконсульта юридичного відділу. Наказом про призначення на посаду не було зараховано до стажу державної служби періоду навчання в Національному університеті внутрішніх справ який прирівнюється до стажу служби в органах внутрішніх справ України.
Вважає, що при обчисленні стажу державної служби відповідач мав включити час служби в органах внутрішніх справ з 14.08.2000 до 30.10.2007, початком якої стало прийняття на посаду курсанта Національного університету внутрішніх справ.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.
Відповідач - суб'єкт владних повноважень у судове засідання явку свого повноваженого представника не забезпечив, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До початку судового розгляду надіслав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.44-46), у яких зазначив, що студент (слухач) і курсант не є посадами, які відповідають статусу та кваліфікаційним вимогам посад державних службовців відповідних категорій або керівних працівників і спеціалістів державних органів. Студент (слухач і курсант) є особами які, навчаються з метою здобуття певних освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів. Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про державну службу», «Про міліцію» зарахування часу навчання громадян у навчальних закладах до стажу державної служби не передбачено. У зв'язку з чим, при обчисленні стажу державної служби ОСОБА_1 обласним центром зайнятості не врахований час навчання в Університеті внутрішніх справ МВС України. У задоволенні позовних вимог просили відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд прийшов до такого.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судовчинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається із трудової книжки на ім'я ОСОБА_1 (а.с.9-10), позивач 14.08.2000 прийнятий на службу в органах внутрішніх справ га підставі наказу УВС № 230 о/с від 03.08.2000. Звільнений з органів внутрішніх справ 30.10.2007 на підставі наказу УМВСУ № 432 о/с від 30.10.2007.
26.11.2007 позивач призначений на посаду головного спеціаліста відділу правового забезпечення відділення Національної служби посередництва і примирення на підставі наказу від 23.11.2007 № 15-К та прийняв Присягу державного службовця.
13.08.2010 позивач звільнений у звязку з переведенням на роботу в Луганській обласний центр зайнятості на підставі наказу від 04.08.2010 № 09-к.
16.08.2010 ОСОБА_1 наказом № 225-к від 16.08.2010 призначений на посаду головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу Луганського обласного центру зайнятості, як такий, що був зарахований до кадрового резерву, за переведенням з Національної служби посередництва і примирення в Луганській області, де і працює до теперішнього часу.
З довідки № 6/4-2947 від 30.08.2010 вбачається, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 14.08.2000 по 30.10.2007 на посадах рядового та середнього начальницького складу.
До стажу державної служби ОСОБА_1 врахований час роботи:
- оперуповноваженим відділення боротьби з незаконним обігом наркотиків Свердловського міського відділу УМВС України в Луганській області з 28.07.2004 по 04.07.2005;
- оперуповноваженим відділення кримінальної міліції у справах неповнолітніх Сверловського міського відділу УМВС України в Луганській області з 04.07.2005 по 30.10.2007;
- головним спецалістом відділу правового забезпечення відділення Національної служби посередництва і примирення в Луганській області з 26.11.2007 по 13.08.2010.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що час служби в органах внутрішніх справ з 14.08.2000 по 28.07.2004, який позивач поєднував з навчанням в Університеті внутрішніх справ МВС України, до стажу державної служби відповідачем не зарахований, у зв'язку із чим виник спір між сторонами.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обгрунтованість наданих відповідачем заперечень, суд зазначає таке.
Відповідно до п.3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 (із змінами та доповненнями) до стажу державної служби включається, зокрема час служби на посадах рядового та начальницького складу осіб, яким присвоєно встановлені законодавством спеціальні звання міліції, в органах внутрішніх справ, що входили або входять до структури Міністерства внутрішніх справ.
Пунктом 4 цього Порядку встановлено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Оглядом трудової книжки позивача встановлено, що у ній наявні записи про те, що 14.08.2000 ОСОБА_1 прийнятий на службу в органах внутрішніх справ на підставі наказу УВС № 230 о/с від 03.08.2000. Звільнений з органів внутрішніх справ 30.10.2007 на підставі наказу УМВСУ № 432 о/с від 30.10.2007 (а.с.9).
Відповідно до ст.18 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України. Особи, прийняті на службу до міліції, в тому числі слухачі й курсанти шкіл міліції, які перебувають на військовому обліку, на час служби знімаються з нього і перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ України.
Підпунктом 1 та 2 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 передбачено, що до осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ УРСР і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством. Особам, які перебувають на службі в органах внутрішніх справ, присвоюються такі спеціальні звання, зокрема рядовий склад - рядовий міліції, рядовий внутрішньої служби.
З довідки № 6/4-2947 від 30.08.2010 вбачається, що ОСОБА_1 з 14.08.2000 по 28.07.2004 був курсантом Університету внутрішніх справ МВС України на підставі наказу УВС № 230 о/с від 03.08.2000. Цим же наказом ОСОБА_1 було присвоєне спеціальне звання - «рядовий міліції». Крім того, наказом УВС від 25.06.2004 № 129 о/с позивачу присвоєно спеціальне звання - «лейтенант міліції» (а.с.33).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ» до загальної структури Міністерства внутрішніх справ входять навчальні заклади.
Врахувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_1 з 14.08.2000 по 28.07.2004 проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді курсанта Університета внутрішніх справ МВС України, та йому було присвоєно спеціальне звання міліції - рядовий міліції, період проходження служби - з 14.08.2000 по 28.07.2004, має бути включений відповідачем до стажу державної служби ОСОБА_1
Посилання відповідача на те, що студент (слухач) і курсант не є посадами, які відповідають статусу та кваліфікаційним вимогам посад державних службовців відповідних категорій або керівних працівників і спеціалістів державних органів, оскільки їх метою є здобуття певних освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів, а не професійна діяльність щодо практичного виконання завдань і функцій держави, судом до уваги не беруться, з огляду на таке.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про міліцію» на курсантів навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції, зокрема вони можуть залучатись до виконання завдань по охороні громадського порядку, громадської безпеки і боротьбі із злочинністю в порядку, встановленому чинним законодавством.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 404 від 28.07.1994 «Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції України, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.09.1994 за № 213/423, ректорів навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України зобов'язано неухильно виконувати вимоги Статуту під час організації охорони громадського порядку, яким передбачено залучення до охорони громадського порядку курсантів, слухачів навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України в зонах масового відпочинку громадян.
З викладеного суд приходить до висновку, що на курсантів навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України також покладено виконання одного із основних завдань міліції, визначених ст.2 Закону України «Про міліцію» - охорона і забезпечення громадського порядку.
Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 62 від 14.02.2008 «Про затвердження Положення про вищі навчальні заклади Міністерства внутрішніх справ України» визначає, що статус «курсант» надається особам рядового та молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ (військовослужбовцям, що не мають звань офіцерів), які навчаються у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України.
Загальні права та обов'язки осіб перемінного складу вищих навчальних закладів відповідно до їх спеціального або військового звання та службового положення визначаються згідно із законами України, статутами органів внутрішніх справ, Збройних Сил України, вищи навчальних закладів.
Курсанти зобов'язані виконувати вимоги законів України, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, статуту вищого навчального закладу, накази командирів і начальників.
Початком проходження служби в органах внутрішніх справ, військової служби у внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ уважається дата, зазначена в наказі про зарахування на навчання до вищого навчального закладу.
З урахуванням викладеного, суд критично оцінює та не враховує доводи відповідача про те, що курсанти є тільки учасниками навчально-виховного процесу та не виконують завдань міліції.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивачем у судовому засіданні доведено обґрунтованість заявлених позовних вимог.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що, оскільки судове рішення ухвалене на користь особи, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або з відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 18 листопада 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 23 листопада 2010 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Луганського обласного центру зайнятості про визнання неправомірними дій та спонукання до вчинення певних дій, - задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії Луганського обласного центру зайнятості щодо не зарахування до стажу державної служби періоду служби в органах внутрішніх справ України, яку ОСОБА_1 поєднував з навчанням в Національному університеті внутрішніх справ.
Зобов'язати Луганський обласний центр зайнятості зарахувати до стажу державної служби період служби в органах внутрішніх справ України, яку ОСОБА_1 поєднував з навчанням в Національному університеті внутрішніх справ та обрахувати стаж державної служби.
Зобов'язати Луганський обласний центр зайнятості відповідно до обрахованого стажу державної служби, встановити надбавку до посадового окладу за вислугу років та додаткову відпустку з урахуванням часу проходження служби в органах внутрішніх справ України з 14.08.2000 по 30.10.2007.
Стягнути з Державного бюджет України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 23 листопада 2010 року.
СуддяК.О. Пляшкова