Категорія №2.11.1
Іменем України
26 листопада 2010 року Справа № 2а-7551/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Чиркіна С.М.
при секретарі судового засідання Лисенко Є.М.
за участю представників позивача Ящька Л.М. (дов. від 04.11.2010 № 04/11)
Скупінського О.В. (дов. від 24.09.2010 № 24/9)
представників відповідача Кривошей А.М.( дов. Від 04.10.2010 № 5254)
Трушиної Н.В.(дов.від 03.11.2010 №5813)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Бизон» до Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 22.04.2010 № 0000122301/1, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Бизон» (далі - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000122301/1 від 22.04.2010.
В обґрунтування позову зазначив, що за наслідками проведеної відповідачем планової виїзної перевірки, було складено акт перевірки Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 04.02.2010 №2/23/34489796, на підставі якого відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 22.04.2010 № 0000122301/1 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 116 250,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 77 500,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 38 750,00 грн.
Позивач вважає податкове повідомлення-рішення безпідставним, необґрунтованим, таким, що суперечним законодавству України та підлягає скасуванню, в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки перевірку проведено поверхово, факти викладені у акті не відповідають фактичним обставинам та нормам діючого законодавства України, що призвело до неправильного визначення суми податкового зобов'язання.
Стверджував, що позивачем дотримані вимоги законодавства в частині ведення бухгалтерського обліку, подання звітності та було заявлено податковий кредит на підставі фактично здійснених господарських операцій, підтверджених відповідними бухгалтерськими документами.
Відповідач позов не визнав, надав заперечення, в якому зазначив, що під час проведення перевірки позивача було встановлено укладання позивачем договору купівлі - продажу транспортних засобів та подальшого їх продажу товариству «Рінат». Стверджував, що автотранспорт, реалізований ТОВ „Рінат", фактично був придбаний Позивачем у ТОВ „Терра Гермес", а не у ТОВ „ТФК „Нафтотрейд Україна". Документи, отримані ТОВ „Автоцентр Бизон" від ТОВ „ТФК „Нафтотрейд Україна", не засвідчують фактичне здійснення операції з придбання самоскидів НОWО.
З посиланням на висновки почеркознавчої експертизи, стверджував, що підпис на податкових накладних від 28 грудня 2007 року №843 та від 15 лютого 2008 року №110, виписаних від імені ТОВ „ТФК „Нафтотрейд Україна" на ТОВ „Автоцентр Бизон", виконані не директором ТОВ „ТФК „Нафтотрейд Україна" ОСОБА_5, який підписував договір купівлі - продажу, а іншою особою з підробкою підпису.
На вказаних податкових накладних нанесено рельєфне кліше ТОВ „ТФК „Нафтотрейд Україна", яке не відповідає вільним зразкам кліше ТОВ „ТФК „Нафтотрейд Україна".
Враховуючи зазначене в акті перевірки, з посиланням на статі 203,215, 2І6, 228 Цивільного кодексу України стверджував, що договір купівлі - продажу від 1 грудня 2007 року № 01/12-2007ХВ, укладений між ТОВ „Автоцентр Бизон" та ТОВ ТФК „Нафтотрейд Україна" не спричинив реального настання правових наслідків, а отже є нікчемним.
Просив відмовити в задоволені позову.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Позивач зареєстрований в якості юридичної особи суб'єкта господарської діяльності у галузі оптової торгівлі автомобілями, свідоцтво про державну реєстрацію від 11.09.2006 року та зареєстрований в якості платника податку на додану вартість (а.с. 8-27).
Повноваження податкового органу визначені в ст.ст. 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», компетенція податкового органу визначена в ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181).
Підстави і порядок проведення податковими органами планових виїзних перевірок, умови допуску посадових осіб до проведення планових виїзних перевірок регламентовані ст. 111, ст. 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість".
До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (далі -закон № 509).
Відповідно до п.9 ч.1 ст. З КАС України, відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. З КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. З КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).
Закон України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168) визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 (далі - Порядок № 166), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 затверджений «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (далі - Порядок № 327).
Відповідно до пункту 1.2. Порядку № 327, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.
Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 327 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.
04.02.2010 на підставі направлень № 114 від 24.12.2009 та № 1 від 12.01.2010, уповноваженими особами відповідача була проведена перевірка дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 30.09.2009, за наслідками якої складено акт № 2/23/34489796 від 04.02.2010 (далі - акт № 2 (а.с.28-54).
Позивачем не оспорюється наявність права у відповідача проводити перевірку.
Згідно із пунктом 2 Акту № 2, який відноситься до предмету розгляду по даній справі, відповідачем встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України № 168, у результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за лютий 2008 року в сумі 77 500,00 грн. (а.с. 53 зворотній бік).
В обґрунтування виявленого порушення відповідачем зазначено несвоєчасне використання позивачем свого права на податковий кредит за березень 2007 року, липень 2007 року - лютий 2008 року. До реєстру отриманих податкових накладних за березень - червень 2008 року та грудень 2008 року включені податкові накладні виписані контрагентом в березні 2007 року, липні 2007 року - лютому 2008 року (а.с.42).
Згідно із п.п. «б» пункту 4.2.2 Закону України № 2181, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
22.04.2010 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000122301/1, яким визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій на загальну суму 116250 грн. (а.с.161).
Сторонами визнана помилковість залучення до позовної заяви податкового повідомлення - рішення № 000052301/1 від 22.04.2010, яке не є предметом спору по даній справі (а.с.55).
З урахуванням предмету спору дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.
Відповідно до п. 4 ст. 99 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
З метою досудового вирішення спору, у порядку визначеному ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181), позивачем була подана скарга на спірне податкове повідомлення - рішення до податкових органів всіх інстанцій.
За результатом розгляду Державною податковою адміністрацією України було прийнято рішення № 9264/6/25-0515 від 10.09.2010 (а.с.129-131, далі - рішення № 9264), яким було відмовлено в задоволені скарги, податкове повідомлення - рішення від 22.04.2010 залишено без змін.
Згідно із поштовим конвертом, рішення № 9264, позивач отримав 13.09.2010, що свідчить про дотримання останнім строку звернення до суду (а.с.132).
Сторони визнали, що у Відповідача під час перевірки досліджувались документи відображені в Акті № 2 тотожні документам, долученим до матеріалів справи.
Сторонам були роз'яснення вимог статей 69-72 та наслідки їх невиконання.
Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом були застосовані заходи по витребуванню у сторін додаткових доказів.
Відповідач крім заперечень проти позову надав службове листування з відповідними податковими службами щодо перевірки податкового кредиту позивача, висновки почеркознавчих експертиз (а.с.138-144, 166-187).
Сторони просили розглянути справу на підставі наявних доказів.
01.12.2007 між позивачем, в якості покупця, та ТОВ «ТФК Нафтатрейд Україна», в якості продавця, був укладений договір купівлі-продажу № 01/12-2007ХВ (далі -договір № 01) та підписана специфікація №1 від 01.12.2007 на поставку двох автомобілів-самоскидів НОWО та трьох авто бетонозмішувачів НАINUO 9 м. куб. на шасі НОWО. Загальна сума поставки становить 2 325 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 387 500,00 грн. (а.с.56-60).
Відповідач не заперечував проти дослідження зазначених документів під час проведення перевірки.
За договором № Б047 від 01.10.2007 зазначені автомобілі реалізовувались на користь ТОВ «РІНАТ» (а.с.64).
Відповідно до п. 7.2. Закону нарахування податкового кредиту здійснюється «за наявності вірно оформленої податкової накладної, за винятком тих випадків, коли підставою для нарахування податкового кредиту є інші первинні документи (ВМД, касові чеки, транспортний квиток, готельний рахунок тощо)». Згідно п.п. 7.2.8. Закону «платники податків зобов'язані вести окремий облік операцій поставки та придбання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню дим податком, а також те, що не є об'єктами оподаткування згідно зі статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податків веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних».
Згідно з п. 7.4.1. Закону «право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи почали такі товари (послуги) та основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду»;
Згідно з п. 7.4.5. Закону «не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені додатковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)» (вказані первинні документи були надані в ході перевірки, що підтверджується актом перевірки);
Згідно з п. 7.5.1 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Згідно з п. 7.7. Закону встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Згідно п. 7.7.1. Закону «Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду».
З пояснень представника позивача та платіжних документів убачається, що 28.12.2007 в рамках договору № 01 позивачем було перераховано аванс у сумі 465 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 77 500,00 грн., що становить 20% від загальної вартості поставки (а.с.117).
Позивачем надані первинні документи, що підтверджують здійснення даної господарської операції - банківська виписка ЛФ АКБ «Форум» за 28.12.2007 (а.с. 119), та податкова накладна за № 843 від 28.12.2007, виписана Продавцем ТОВ «ТФК «Нафтатрейд Україна» за першою подією (а.с.71).
З акту № 2 та пояснень сторін убачається, що зазначені документи були досліджені під час проведення перевірки.
Згідно із актом перевірки № 2 у податковому обліку дана податкова накладна була занесена до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2007 року. У декларації грудень 2007 року в рядок 10.1 в колонку «А» віднесено суму 387 500,00 грн., в колонці «Б» - суму 77500.00 грн.
З пояснень представника позивача та наявної в матеріалах справи накладної убачається, що 15.02.2008 в рамках договору № 01 підприємством ТОВ «ТФК «Нафтатрейд Україна» поставлено на користь позивача два автомобіля-самоскида НОWО на суму 930 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20%. - 155 000,00 грн. (а.с.70).
На підтвердження здійснення господарської операції, позивачем надана податкова накладна №110 від 15.02.2008р. на суму 744 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% -124 000,00 грн., виписана Продавцем ТОВ «ТФК Нафтатрейд Україна» на підставі придбання товару (а.с.70а).
Зазначена податкова накладна була занесена до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за лютий 2008 року(а.с.105).
Відповідач не заперечував, що у декларації з ПДВ за лютий 2008 року у рядку 10.1 в колонці «А» віднесено суму 387 500,00 грн., в колонці «Б» - суму 77 500,00 грн., а також у декларації з ПДВ за квітень 2008 року у рядку 16.1 (дод.1 до декларації) в колонці «А» - суму 232 500,00 грн., в колонці «Б» - суму 46 500,00 грн.
25.03.2008 в рамках даного договору підприємством ТОВ «Автоцентр Бизон» на користь ТОВ «ТФК «Нафтатрейд Україна» була проведена доплата за отриманий товар згідно накладної №110 від 15.02.2008 у сумі 744 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 124 000,00 грн., що підтверджується також банківською випискою ЛФ АКБ Форум» за 25.03.2008 р.(а.с.119, 120).
29.05.2008 за умовами договору № 01 підприємством ТОВ «ТФК «Нафтатрейд Україна» було поставлено три авто бетонозмішувачі НАINUO на шасі НОWО на суму 1 395 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 232 500,00 грн.
На підтвердження здійснення господарської операції позивачем надана накладна № 380 від 29.05.2008, за якою ТОВ «ТФК «Нафтатрейд Україна» реалізує, а ТОВ «Автоцентр Бизон» набуває автомобілі-самоскиди НОWО на загальну суму поставки 1 395 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 232 500,00 грн., та податкова накладна № 380 від 29.05.2008р. на суму 1 116 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 186 000,00 грн., були надані в ході перевірки (а.с.74-81).
Податкова накладна № 380 була занесена до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за травень 2008 року.
У декларації з ПДВ за травень 2008 року у рядку 10.1 в колонці «А» віднесено суму 930 000,00 грн., в колонці «Б» - суму 186 000,00 грн.
У червні 2008 року на виконання умов договору № 01 позивачем на користь ТОВ «ТФК «Нафтатрейд Україна» була проведена доплата за отриманий товар згідно накладної № 380 від 29.05.2008 у сумі 1 116 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 186 000,00 грн.
Позивачем на підтвердження здійснення господарської операції надані банківські виписки ЛФ АКБ «Форум» за 17.06.2008р.; 20.06.2008р.; 24.06.2008р. (а.с.123-127).
З урахуванням викладеного суд погоджується із твердженням позивача щодо виконання сторонами зобов'язання за договором купівлі-продажу №01/12-2007ХВ від 01.12.2007 станом на момент подачі декларацій і проведення перевірки.
З пояснень позивача та наданих документів, убачається, що придбані у рамках договору купівлі-продажу № 01 транспортні засоби Позивачем реалізовані на користь ТОВ «Рінат» на підставі договору купівлі-продажу №Б 047 від 01.10.2007(а.с.64)
Позивачем надані та досліджені в судовому засіданні первинні документи на виконання умов договору № Б 047 на постачання двох автомобілів-самоскидів НОWО та трьох авто бетонозмішувачів НАINUO. Загальна сума поставки становить 2 350 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 391 666,67 грн.
Зокрема позивачем надані банківські документи, на підтвердження отримання від ТОВ «Рінат» коштів за реалізовані транспортні засоби, а також видатково-прибуткові документи щодо реалізації автомобілів.
З пояснень представника позивача та додатних документів убачається, що 03.10.2007 в рамках договору купівлі-продажу №Б 047 від 01.10.2007 ТОВ «Автоцентр Бизон» була отримана передоплата за товар у сумі 470 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 78 333,33 грн., що становить 20% від загальної вартості поставки. На суму передоплати була виписана податкова накладна за №45 від 03.10.2007 (а.с.85, 116).
Відповідач не заперечував, що у декларації з ПДВ за жовтень 2007 року у рядку 1 до колонки «А» віднесена сума 391 666,67 грн., в колонку «Б» - сума 78 333,33 грн.
19.02.2008 на виконання договору купівлі-продажу №Б 047 від 01.10.2007 ТОВ «Автоцентр Бизон» була отримана передоплата за товар у сумі 752 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 125 333,33 грн. (а.с.118).
На суму передоплати була виписана податкова накладна за №21 від 19.02.2008 (а.с.84).
Сторонами визнано, що у декларації з ПДВ за лютий 2008 року в рядку 1 до колонки «А» віднесена сума 626 666,67 грн., в колонку «Б» - сума 125 333,33 грн.
Згідно із видатковою накладною № БЗ-0000017 від 12.03.2008, з посиланням на виконання договору купівлі-продажу № Б 047 позивачем було відвантажено два автомобіля-самоскида НОWО на суму 940 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 156 666,67 грн. на користь ТОВ «Рінат» (а.с.83).
За період з травня 2008 року по червень 2008 року при виконанні договору купівлі-продажу № Б 047 Позивачем була отримана передоплата за товар у сумі 1 128 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 188 000,00 грн.
На суму передоплати були виписані податкові накладні, а саме:
- № 53 від 16.05.2008 на суму зарахованого авансу 200 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% -33 333,33 грн. (а.с.86);
- № 54 від 20.05.2008 на суму зарахованого авансу 368 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% -61 333,33 грн.(а.с.87;
- № 80 від 17.06.2008 на суму зарахованого авансу 46 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 7 666,67 грн. (а.с.88);
- № 81 від 18.06.2008 на суму зарахованого авансу 154 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% -25666,67грн.(а.с.89);
- № 82 від 19.06.2008 на суму зарахованого авансу 200 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% -33 333,33 грн. (а.с.90);
- № 84 від 24.06.2008 на суму зарахованого авансу 120 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% -20 000,00 грн. (а.с.91);
- № 85 від 25.06.2008 на суму зарахованого авансу 40 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 6 666,67 грн. (а.с.92).
На підтвердження господарських операцій позивачем надані банківські виписки ЛФ АКБ «Форум» за 16.05.2008р.; 20.05.2008р.; 17.06.2008р.; 18.06.2008р. (а.с.121-124).
За видатковою накладною №БЗ-0000057 від 27.06.2008, на виконання договору купівлі-продажу № Б 047 від 01.10.2007, позивачем було відвантажено три бетонозмішувачі НАINUO на суму 1410 000,00 грн., у тому числі 20% - 235 000,00 грн. на користь ТОВ «Рінат», отриманих останнім за актом прийому - передачі (а.с. 82, 97-102).
Згідно з актом перевірки № 2 та поясненнями сторін, зазначені первинні документи - товарні накладні, товаротранспортні накладні, податкові накладні, банківські виписки були надані позивачем та досліджені відповідачем під час проведення перевірки.
Зазначені документи спростовують висновки викладені в акті перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства.
На виконання вимог ст. 71 КАС України, відповідачем не надано доказів реєстрації вищезазначених транспортних засобів на підставі прибуткових документів іншої організації ніж позивач.
На виконання вимог ч.2 ст. 71 КАС України, відповідач не надав даних на спростування фактичного виконання позивачем укладених господарських операцій та достовірність даних викладених у податкових накладних.
Посилання відповідача в обґрунтування заперечень на виконання підпису на податкових накладних від 28 грудня 2007 №843 та від 15 лютого 2008 №110, виписаних від імені ТОВ „ТФК „Нафтотрейд Україна" на ТОВ „Автоцентр Бизон", не директором ТОВ „ТФК „Нафтотрейд Україна" ОСОБА_5, який підписував договір купівлі - продажу, а іншою особою з підробкою підпису, та нанесення на податкових накладних рельєфного кліше ТОВ „ТФК „Нафтотрейд Україна", яке не відповідає вільним зразкам кліше ТОВ „ТФК „Нафтотрейд Україна" суд оцінює критично з наступних підстав.
Зазначене твердження відповідача базується на висновках почеркознавчих експертиз від 30.03.2010 року (а.с.166-187), які були вироблені після складання акту № 2 від 04.02.2010 року, відповідно не приймались до уваги при складанні акту перевірки та оскарженого податкового повідомлення - рішення.
Згідно з ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити - назву документу, дату і місце його складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Такі ж вимоги до первинних документів містяться і в Положенні про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704.
Цим же Положенням заборонено приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативним та законодавчим актам.
У відповідності з Порядком складання податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України №165 від 30 травня 1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Досліджені в судовому засіданні податкові накладні відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88.
Зокрема, згідно п.18 Порядку заповнення податкової накладної, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Почеркознавчі експертизи проводились в рамках кримінальної справи № 02/10/9012, порушеної за ознаками ч.2 с.364 КК України відносно директора ТОВ «Автоцентр-бізон». Постановою Ленінського районного суду м. Луганська, скасовано постанову прокурора про порушення зазначеної кримінальної справи.
Факт підроблення підписів на податкових накладних, підписаних та виданих від імені ТОВ „ТФК „Нафтотрейд Україна", може бути встановлений лише вироком суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, а не матеріалами досудового слідства.
На виконання вимог ст. 71 КАС України відповідачем не надано даних щодо наявної кількості рельєфних кліше у ТОВ „ТФК „Нафтотрейд Україна", оскільки діюче законодавство не встановлює певної кількості кліше у підприємства та можливості щодо розбіжностей між наявними у підприємства кліше.
Таким чином в межах розслідування кримінальної справи не встановлювалась правомірність вищезазначених угод та легітимність документів.
Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, до яких відноситься відповідач, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи наявність у відповідача під час проведення перевірки, передбачених діючим законодавством первинних документів на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій та відповідної сплати податків до бюджету, та приймаючи до уваги відсутність у відповідача на момент проведення перевірки та прийняття оскарженого рішення об'єктивних даних вчинення позивачем порушень вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача підстав для винесення податкового повідомлення - рішення № 0000122301/1 від 22.04.2010.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000122301/1 від 22.04.2010.
Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати необхідно стягнути на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Бизон» до Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 22.04.2010 № 0000122301/1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі № 0000122301/1 від 22.04.2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Бизон» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 (три гривні 40 коп.) грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено 01 грудня 2010 року.
СуддяС.М. Чиркін