Постанова від 23.11.2010 по справі 2а-8396/10/1270

Категорія №2.19.8

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 листопада 2010 року Справа № 2а-8396/10/1270

судді - Качуріної Л.С.

при секретарі - Ковіній І.В.

в присутності сторін:

від позивача - Стреляна Л.І.;

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу шахта «Гірська» до Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайськ Луганської області про визнання недійсним рішення від 12.07.2010 року № 143 суб'єкту владних повноважень, оскарження дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

06 листопада 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла справа з Донецького апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду за адміністративним позовом Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу шахта «Гірська» до Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайськ Луганської області про визнання недійсним рішення від 12.07.2010 року № 143.

В адміністративному позові позивач зазначив, що рішенням № 143 начальника управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську від 12.07.2010 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасне сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду у відношення відокремленого підрозділу ДП «Первомайськвугілля» - шахта «Гірська» нараховані штраф у розмірі 59 291, 70 грн. та пеня у розмірі 720 720, 22 грн. У оскаржуваному рішенні вказано період, за який нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату страхових виплат з 28.01.2009 р. по 29.06.2010 р. Вказане рішення про застосування штрафних санкцій було винесено після прийняття рішення про списання заборгованості по страховим внескам № 21 від 12.07.2010р. згідно до положень ст.57 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 р.» № 2154, який набрав чинності з 30 квітня 2010р. Відтак позивач незгоден з зазначеним рішенням і просив:

1. Визнати протиправним Рішення №143 управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську від 12.07.2010 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасне сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду у відношенні відокремленого підрозділу шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» в частині нарахування пені у розмірі 700 748, 34 грн. та штрафу у розмірі 54 634, 56грн, в зв'язку з тим, що воно винесено в період дії Закону № 2154 про списання недоїмки із страхових внесків та боргу із фінансових санкцій, що не погашена станом на 1 березня 2010р.

2. Зобов'язати відповідача - управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську вчинити дії, а саме внести зміни до особового рахунку платника страхового збору відокремленого підрозділу шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» - в частині внесення відомостей:

- про сплату страхових внесків за поточними зобов'язаннями травня 2010р. у розмірі 1394 350, 35 грн., яка проводилася позивачем платіжним дорученням № 2773 від 25.06.2010 р. у сумі: 1 337200,00 грн. та платіжним дорученням № 178 від 25.06.2010 р. у сумі 103 000, 00 грн. та неї нараховувати пеню за вказаними зобов'язаннями, оскільки їх сплачено своєчасно;

- про зменшення нарахованих штрафних санкцій у вигляді пені у розмірі 700 748,34 грн. та штрафу у розмірі 54634,56 грн. за прострочення сплати недоїмки за грудень 2008 р та лютого 2009 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява, в якій він визнав позовну заяву та просив провести судове засідання за його відсутністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вивчивши надані сторонами докази, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. № 1261, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, організовує роботу з ведення персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та автоматизованого оброблення інформації у системі Пенсійного фонду України, проводить збирання, акумулювання та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 страхувальниками є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно до п.17 ст.106 Закону №1058 від імені виконавчих органів Пенсійного фонду розглядати справи про правопорушення і накладати фінансові санкції та адміністративні стягнення мають право директор виконавчої дирекції Пенсійного фонду, його заступники, начальники головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники, начальники управлінь Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах, а в разі їх відсутності - заступники начальників цих управлінь, на підставі документів, що свідчать про вчинення правопорушення.

Судом встановлено, що позивач ДП «Первомайськвугілля» зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області 31.03.2003 за № 1 388 120 0000 000004, Відокремлений підрозділ шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» не є юридичною особою, представляє і реалізує свої цілі в межах Положення та статуту ДП «Первомайськвугілля».

Рішенням УПФУ в м. Первомайську Луганської області від 12.07.2010 № 143 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, до ВП «Управління зі збиту, контролю якості вугілля і стандартів» ДП «Первомайськвугілля» застосовано штраф у сумі 59 291, 70 грн. та нарахування пені у сумі 720 720, 22 грн. за період з 28.01.2009 по 29.06.2010, які протягом десяти робочих днів з дня отримання рішення підлягали перерахуванню на рахунки УПФУ в м. Первомайську Луганської області в сумі 755382 грн. на рахунок № 25609312734 МФО 304665 ЄДРПОУ 21792413, в сумі 24629, 02 грн. на рахунок № 25608313734 МФО 304665 ЄДРПОУ 21792413.

Відповідно до ч.6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, є календарний місяць.

Відповідно до ч.2 ст.106 Закону, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно ч. 8 ст.106 Закону, на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п.2 ч. 9 ст. 106 Закону, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції - за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Частина 12 ст. 106 Закону передбачає, що нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.

Відповідно до ч.13 ст.106 Закону, про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідно до ч.15 ст.106 Закону, строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

П.п.2.1.1 п.2.1 п.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, передбачено, що платниками страхових внесків є, зокрема, страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами).

П.п.5.1 п.5 Інструкції регламентує порядок обчислення і строки сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування платниками, визначеними підпунктами 2.1.1, 2.1.2 пункту 2.1 цієї Інструкції, зокрема, встановлено, що обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2, 4.5 цієї Інструкції, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу).

Відповідно до п.п.5.1.4 п.5.1 п.5 Інструкції, нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Остаточний розрахунок за базовий звітний період здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Відповідно до п.9 Інструкції, до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яке контролюється органами Пенсійного фонду, застосовуються фінансові санкції відповідно до Закону. Фінансові санкції застосовуються органами Пенсійного фонду до страхувальників, визначених підпунктами 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 та 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції.

Згідно п.п.9.3.2 п.9.3 п.9 Інструкції, у разі, коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

- при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно, - 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум;

- при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно, - 20 відсотків зазначених сум;

- при затримці їх сплати понад 90 календарних днів, - 50 відсотків зазначених сум.

При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.

Відповідно до п.п.10.1 п.10 Інструкції, на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником.

Згідно п.10 Інструкції, пеня розраховується за формулою: Y = S х K х 0,1%, де Y - сума пені, що нараховується на фактично погашену суму недоїмки зі сплати страхових внесків та фінансових санкцій (округлюється до другого знака після коми); S - фактично погашена сума недоїмки зі сплати страхових внесків та фінансових санкцій; K - кількість днів прострочення платежу; 0,1% - ставка для нарахування пені, згідно з частиною 8 статті 106 Закону.

Позивачем оскаржується рішення в частині нарахування штрафу у розмірі 54 634, 56 грн. та нарахування пені у розмірі 700 748, 34 грн. за прострочення сплати недоїмки за зобов'язаннями, що підлягали списанню з набранням чинності Законом № 2154 з 30.03.2010 р. ВП шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля».

При цьому з матеріалів справи вбачається, що в період з травня по червень 2010 року ДП «Первомайськвугілля» проводило сплату за поточними зобов'язаннями ВП шахта «Гірська» до Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайськ Луганської області, що підтверджується платіжними дорученнями:

- за поточними зобов'язаннями травень 2010 р.

· платіжним дорученням № 2773 від 25.06.2010 р. у сумі 5 421 977, 00 грн.,

· платіжним дорученням № 178 від 25.06.2010 р. у сумі 103 000, 00 грн. однак відповідачем фактично здійснено перерозподіл перерахованих сум на погашення заборгованості минулих періодів, яка виникла у грудні 2008 року та у лютому 2009 року.

Відповідно до ст.57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» № 2154-VI від 27.04.2010, Пенсійному фонду України списати недоїмку із страхових внесків, заборгованість з відшкодування пільгових пенсій (в тому числі витрат на їх доставку) та борг з фінансових санкцій та пені, що не погашені станом на 1 березня 2010 року на вугле- та торфодобувних підприємствах, які входять до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України. На суму списаної заборгованості цих підприємств списати заборгованість Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, шляхом віднесення усіх сум на взаєморозрахунки з бюджетом з подальшим відновленням єдиного казначейського рахунку у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Період, за який списано недоїмку із страхових внесків, обліковується в системі персоніфікованого обліку внесків як період, за який сплачено страхові внески у повному обсязі.

Відповідно до п.2 Положення про списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими з єдиного казначейського рахунку, на суму списаної заборгованості вугле - та торфодобувним підприємствам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2010 № 484, органи Пенсійного фонду України визначають суму заборгованості підприємств за даними карток особових рахунків платників. До суми заборгованості включаються також суми штрафів та пені, які були розстрочені, суми страхових внесків, донараховані органами пенсійного фонду за результатами перевірки, та суми фінансових санкцій та пені, неузгоджені з платниками, за якими вимоги щодо їх сплати та рішення про їх застосування прийняті до 1 березня 2010 року.

Рішенням УПФУ в м. Первомайську Луганської області № 1 від 12.07.2010 р., позивачеві відповідно до ст.57 Закону № 2154 та Порядку № 484, списано заборгованість перед Пенсійним фондом України.

Закон № 2154 про списання недоїмки набрав чинності з 30.04.2010 р. ПКМУ № 484 про порядок списання недоїмки набрала чинності з 02.07.2010 р. Оскаржуване рішення від 12.07.2010 р. винесено в період між прийняттям основного закону та підзаконного акту про застосування основного закону. Рішення про списання боргу винесено також 12.07.2010 р.

Крім того, суд вважає, що на момент прийняття оскаржуваного рішення, у якому відображені дії відповідача відносно перерозподілу коштів, за наявності законодавчої норми - ст. 57 Закону України № 2154, що вже діяла в період винесення оскаржуваного рішення, але за відсутності підзаконного акту ПКМУ № 484, яким встановлено механізм застосування вказаної норма. Вказана недоїмка, на сплату якої одноособово відповідачем були проведені дії з перерозподілу коштів, з моменту набрання чинності Законом № 2154 з 03.04.2010 р. вважалася підлягаючою списанню, і суд вважає порушенням вказаної норми закону з боку відповідача, який проводив дії з приводу погашення списаної недоїмки шляхом перерозподілу коштів, які сплачувалися позивачем за поточними зобов'язаннями 2010 року.

Ч.1, 2 ст. 136 КАС України визначено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 112 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, у суду не має підстав для неприйняття визнання адміністративного позову, так як дії відповідача УПФУ в м. Первомайськ не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 11, 14, 15, 17, 160 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001 року № 103 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2002 року за № 16/6304, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу шахта «Гірська» до Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайськ Луганської області про визнання недійсним рішення від 12.07.2010 року № 143 суб'єкту владних повноважень, оскарження дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним Рішення №143 управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську від 12.07.2010 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасне сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду у відношенні відокремленого підрозділу шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» в частині нарахування пені у розмірі 700 748, 34 грн. та штрафу у розмірі 54 634, 56грн, в зв'язку з тим, що воно винесено в період дії Закону № 2154 про списання недоїмки із страхових внесків та боргу із фінансових санкцій, що не погашена станом на 01 березня 2010р.

Зобов'язати відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську вчинити дії, а саме внести зміни до особового рахунку платника страхового збору відокремленого підрозділу шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» - в частині внесення відомостей:

• - про сплату страхових внесків за поточними зобов'язаннями травня 2010р. у розмірі 1394 350, 35 грн., яка проводилася позивачем платіжним дорученням № 2773 від 25.06.2010 р. у сумі: 1 337200,00 грн. та платіжним дорученням № 178 від 25.06.2010 р. у сумі 103 000, 00 грн. та неї нараховувати пеню за вказаними зобов'язаннями, оскільки їх сплачено своєчасно;

• - про зменшення нарахованих штрафних санкцій у вигляді пені у розмірі 700 748,34 грн. та штрафу у розмірі 54634,56 грн. за прострочення сплати недоїмки за грудень 2008 р та лютого 2009 р.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду подається через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі, а якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 29 листопада 2010 року.

СуддяЛ.С. Качуріна

Попередній документ
13374618
Наступний документ
13374620
Інформація про рішення:
№ рішення: 13374619
№ справи: 2а-8396/10/1270
Дата рішення: 23.11.2010
Дата публікації: 10.01.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Луганський окружний адміністративний суд
Категорія справи: