03 лютого 2026 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
при секретарі: ОСОБА_4
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5
підозрюваної (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Чернівецького районного суду м. Чернівці від 30 січня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026262020000280, про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Велике, Вижницького району Чернівецької області, українки, громадянки України, із вищою освітою, вдови, непрацючої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
Провадження №11-сс/822/51/26 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_8
Категорія: ст. 422 КПК України Доповідач: ОСОБА_9
Ухвалою слідчого судді Чернівецького районного суду м. Чернівці від 30 січня 2026 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_10 , яке погоджене з прокурором Окружної прокуратури міста Чернівці ОСОБА_5 та застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» на строк до 28 березня 2026 року включно.
Як альтернативний запобіжний захід визначено підозрюваній ОСОБА_6 заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 грн. та в разі її внесення, покладено на неї наступні обов'язки:
1)прибувати до уповноваженого у кримінальному провадженні слідчого, прокурора чи суду із встановленою ними періодичністю;
2)не відлучатися із населеного пункту, в якому вона буде перебувати, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 28 березня 2026 року.
На вказану ухвалу слідчого судді захисник підозрюваної ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, оскільки постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, без повного та об'єктивного з'ясування обставин справи.
Слідчим суддею не було проведено аналізу всіх ризиків, визначених частиною 1 ст. 177 КПК України з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваної.
При вирішенні питання про можливість обрання більш м'якого запобіжного заходу слідчий суддя не взяв до уваги, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, з квітня 2025 року є вдовою, на її утриманні перебувають двоє неповнолітніх синів: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Її мати - ОСОБА_13 є пенсіонеркою та інвалідом 2 групи, а тому за станом свого здоров'я не може доглядати за внуками.
На думку сторони захисту, визначений розмір застави є заздалегідь непосильним для ОСОБА_6 , враховуючи її майновий стан, а також те, що вона вдова, сама забезпечує і виховує двох неповнолітніх дітей.
Заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст оскаржуваного судового рішення та доводи апеляційної скарги, доводи підозрюваної ОСОБА_6 та її захисника - адвоката ОСОБА_7 , які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора ОСОБА_5 , який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з положеннями ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема, переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
За змістом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З матеріалів клопотання про обрання запобіжного заходу встановлено, що 28 січня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026262020000280 внесено відомості про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
28 січня 2026 року ОСОБА_6 затримано на підставі ст. 208 КПК України.
29 січня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, яке згідно положень ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
З пред'явленої підозри вбачається, що ОСОБА_6 в період часу з 05 грудня 2025 року по 28 січня 2026 року, перебуваючи на території міста Чернівці, діючи з корисливих мотивів та з метою незаконного заволодіння чужим майном, використовуючи електронно-обчислювальну техніку, банківське програмне забезпечення у формі мобільних додатків із доступом до платіжних інструментів банківських систем, заздалегідь оформлені фейковою інформацією та фотознімками облікові записи у соціальній мережі «Facebook» та месенджері «WhatsApp» із прив'язкою до номеру мобільного телефону НОМЕР_1 , у період дії воєнного стану на території України, ввела в оману потерпілу ОСОБА_14 , шляхом надання їй неправдивої інформації про те, що її чоловік, який зник безвісті на лінії бойового зіткнення, нібито знайшовся, перебуває у край важкому стані та терміново потребує евакуації, однак для цього потрібно перерахувати кошти на банківську карту № НОМЕР_2 .
28 січня 2026 року в період часу з 07 год. 30 хв. по 19 год. 49 хв. ОСОБА_6 , шляхом обману та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділа коштами потерпілої ОСОБА_14 на загальну суму в розмірі 11100 грн., якими розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила потерпілій матеріальних збитків на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчиненому шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 підтверджується: протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 28 січня 2026 року (а. с. 21-26), протоколом допиту потерпілої ОСОБА_14 від 28 січня 2026 року (а. с. 27-30), протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 28 січня 2026 року (а. с. 33-36), протоколом обшуку від 28 січня 2026 року (а. с. 37-39) та іншими доказами.
Колегія суддів вважає, що відповідно до вимог ст. 177, 178, 193, 194 КПК України слідчий суддя дослідив та врахував усі обставини, із якими закон пов'язує вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Так, слідчий суддя визнав доведеним існування ризиків, що передбачені ст. 177 КПК України.
Зокрема, ризик переховування підозрюваної ОСОБА_6 від органів досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та санкція інкримінованої статті передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Усвідомлюючи невідворотність реального відбування покарання, ОСОБА_6 може вчиняти дії, спрямовані на переховування від органу досудового розслідування.
Також наявний ризик впливу підозрюваної ОСОБА_6 на потерпілу та свідка у кримінальному провадженні, з метою зміни показів про обставини злочину на свою користь та уникнення кримінальної відповідальності.
Наявний ризик вчинення ОСОБА_6 інших кримінальних правопорушень чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, оскільки ОСОБА_6 не працевлаштована, не має офіційних джерел доходу та підозрюється у вчиненні злочину з корисливих мотивів.
Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки слідчого судді, що ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_6 є вагомими, надають підстави для застосування виняткового запобіжного заходу та вказують, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.
Крім того, колегія суддів враховує, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в вчиненні злочину (шахрайських дій) відносно потерпілої ОСОБА_14 , чоловік якої пропав безвісті на лінії бойового зіткнення під час відсічі збройної агресії російської федерації, чим скористалась підозрювана з метою власної наживи.
Доводи захисника ОСОБА_7 про те, що підозрювана ОСОБА_6 має постійне місце проживання, є вдовою, на її утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей не впливають на ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваної, яким слідчим суддею надано належну правову оцінку.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника стосовно того, що слідчий суддя визначив підозрюваній ОСОБА_6 непомірний розмір застави, то вони є необґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Вимогами п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 тяжкого злочину проти власності, обставини інкримінованого злочину, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також з урахуванням сімейного та майнового стану, у цьому конкретному випадку визначив заставу, як альтернативний запобіжний захід в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов'язків і відповідає меті застосування запобіжного заходу.
Визначений розмір застави узгоджується із вимогами ст. 182 КПК України та позицією ЄСПЛ, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Будь-яких відомостей про те, що визначений слідчим суддею суду першої інстанції розмір застави є заздалегідь непомірний для ОСОБА_6 стороною захисту надано не було, а останній призначений в межах розміру, передбачених кримінальним процесуальним законодавством для даної категорії злочинів.
На думку судової колегії, перспектива втрати такого розміру застави буде належною гарантією задля запобігання встановленим ризикам та забезпечення дотримання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, у ході апеляційного розгляду не встановлено.
Разом з цим, у ході апеляційного розгляду, при перевірці матеріалів судового провадження колегією суддів встановлено, що ОСОБА_6 згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 від 10 серпня 2009 року та серії1-МИ №212421 від 02 січня 2015 року є матір'ю ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які перебувають на її утриманні.
Згідно ч. 9 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд встановить, що у зв'язку із застосуванням зазначеного запобіжного заходу дитина, яка перебуває на утриманні підозрюваного, обвинуваченого, залишиться без батьківського піклування, слідчий суддя, суд зобов'язує прокурора повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування такої дитини про факт залишення дитини без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини, відомості про що зазначаються в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Орган опіки та піклування невідкладно після тимчасового влаштування дитини, залишеної без батьківського піклування, інформує слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про місце проживання (перебування) дитини. Після отримання такої інформації слідчий, прокурор невідкладно повідомляє підозрюваного, обвинуваченого про місце проживання (перебування) дитини.
Враховуючи, що слідчий суддя не вирішив зазначене питання при розгляді клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу, той факт, що опікуна дітей взято під варту, апеляційний суд, з метою забезпечення прав та інтересів неповнолітніх дітей, зобов'язаний вжити заходів стосовно встановлення їх місця перебування.
Керуючись ч. 2 ст. 376, ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 309, 404, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Чернівецького районного суду м. Чернівці від 30 січня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026262020000280 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без змін.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування неповнолітніх дітей: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ( АДРЕСА_2 ) про факт залишення дітей без батьківського піклування, для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дітей.
Органу опіки та піклування невідкладно після тимчасового влаштування дітей: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишених без піклування матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поінформувати слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про місце проживання (перебування) дітей.
Після отримання такої інформації, прокурору невідкладно повідомити підозрювану ОСОБА_6 про місце проживання (перебування) дітей.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий [підпис] ОСОБА_9
Судді [підпис] ОСОБА_2
[підпис] ОСОБА_3