Категорія №2.33
Іменем України
23 листопада 2010 року Справа № 2а-8042/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
Судді Ковальової Т.І.,
секретаря судового засідання Скрипкіної А.О.
за участю представників сторін:
від позивача - Айрапетян Д.Ю., Дахнова А.О.,
від відповідача - Гриб Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" до Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області про визнання протиправним та скасування припису № 516 від 27.08.2010 року про порушення прав споживачів,-
25 жовтня 2010 року до суду надійшла адміністративна справа за позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" до Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області про визнання протиправним та скасування припису № 516 від 27.08.2010 року про порушення прав споживачів.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що припис Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області видано на підставі ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів».
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності.
Відповідно до ст.1 зазначеного Закону термін «послуга» вживається в цьому Законі в вступному значенні: «послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється її індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб».
Підприємство не відноситься до вищезазначеної категорії. Договорів та прямих - відношень між ЛМКП "Теплокомуненерго" та споживачем діючим законодавством не передбачено.
Будинок 3, який розташовано на кв.Дружба, обслуговується та знаходиться на балансі у об'єднаного житлово-будівельного кооперативу «Луч». Згідно п.2.1. договору № 481 від 01.08.2007 р. постачальник бере на себе обов'язки з виробки та постачання теплової енергії споживачам, які мешкають в домах ОЖБК, згідно з діючими нормами до межі експлуатаційної відповідальності.
Вважає, що припис Управлінням у справах захисту прав споживачів в Луганській області видано неправомірно та з порушенням вимог діючого законодавства.
У судовому засіданні представники позивача позов підтримав, надали пояснення, аналогічні викладеними у позовних вимогах.
Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував і просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Позивач є юридичною особою, суб'єктом господарської діяльності у сфері надання комунальних послуг споживачам з централізованого постачання гарячої води та опалення. (а.с.20-23,25).
26 серпня 2010 року управлінням у справах захисту прав споживачів в Луганській області було проведено перевірку ЛМКП "Теплокомуненерго". За результатами перевірки складено акт №001402 від 26.08.2010 року (а.с. 46).
На підставі акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів видано припис № 516 від 27.08.2010 р. про припинення порушень прав споживачів ЛМКП «Теплокомуненерго» ОСОБА_4, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 7).
01 серпня 2008 року «Теплокомуненерго» було укладено договір № 481 з «об'єднання житлово-будівельного кооперативу «Луч» на надання послуг з опалення та централізованнном постачання теплової енергії (а.с. 8-15).
Відповідно до п. 3 наказу Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики № 217 від 09.12.2007, державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів здійснюється місцевими органами виконавчої влади та суб'єктами господарювання на території відповідного регіону (далі - наказ № 217).
Згідно з п.1 наказу № 217, відповідач є територіальним органом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів на території відповідного регіону та здійснює державний захист прав споживачів.
Наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики № 229 від 23.06.2009 затверджено Положення про Управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - наказ № 229).
Таким чином, відповідачем у справі є державний орган виконавчої влади, який входить до структури Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
Пунктом 1 ст. 3 КАС України встановлено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на:
спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Правові та організаційні заходи, основні принципи та порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України “Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (далі - Закон № 877).
Згідно з пп. 2 п.1 ст. 26 Закону України “Про захист прав споживачів” (далі -Закон 1023) порядок проведення перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, тобто Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.10.06р. № 311 затверджений “Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг” (далі -Порядок № 311).
Відповідно до ч. 2 п. 1.3. Порядку № 311 підставою для проведення планових перевірок є тематичний план роботи Держспоживстандарту України, його територіальних органів у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також накази, розпорядження та доручення Держспоживстандарту України.
Згідно з ч.3 п.1.3 Порядку № 311 планові перевірки проводяться посадовими особами на підставі річного або квартального плану роботи Держспоживстандарту України, його територіальних органів у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи у справах захисту прав споживачів) та в межах відповідного переліку питань для здійснення планових заходів, які затверджуються у встановленому законодавством порядку.
Згідно зі ст. 3 Закону № 877 одним з основних принципів здійснення державного нагляду (контролю) є принцип відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 877 планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
Предметом даного спору є правомірність винесення відповідачем припису за наслідками проведеної перевірки. Позивачем не оскаржується право відповідача проводити перевірку.
Відповідно до пункту 6 ст. 7 Закону України № 877, пункту 3.1 Порядку № 311 за результатами здійснення планового або позапланового заходу, посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен у тому числі містити і дату складання акту. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п.8 ст.7 Закону України № 877 від 05.04.2007 "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Припис № 516 від 27.08.2010 р. підписано керівником управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області Лукашиком М.Ф., який не брав участь у проведенні перевірки та не мав повноважень на складання та підписання оскарженого припису.
У приписі відповідач посилається на «Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630. Ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).
Як свідчать приписи Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області «перевіркою проведеною спеціалістами управління, факти вказані у зверненні підтвердилися, а саме у вказаний час послуга центрального опалення не надавалася, так як з певного часу за вказаною в приписі адресою встановлено автономне опалення».
Однак, перевірка Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області була здійснена в період коли послуга з теплопостачання не надається.
Слід зазначити, що згідно п.25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 № 630 відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункт 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630).
Пунктом 26 зазначеного Порядку також передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
На виконання пункту 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2005 року за № 1478/11758, затверджений Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання.
Згідно із пунктом 2.5 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2005 року за № 1478/11758, відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення і гарячого водопостачання та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи.
Даним Порядком передбачено, що відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи.
По закінченні робіт складається акт про відключення квартири (нежитлового приміщення, секції, під'їзду, будинку) від мереж ЦО і ГВП і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.
Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.
Акт про відключення квартири від внутрішньо будинкових мереж (а.с. 51), не підписаний виконуючим послуг об'єднаного житлово-будівельного кооперативу «Луч».
Згідно ст.29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку, в тому числі послуги з теплопостачання, укладається між власником квартири і балансоутримувачем, а не власником квартири та виробником - ЛМКП " Теплокомуненерго".
ЛМКП "Теплокомуненерго" діє на договірних засадах та надає послугу організаціям на балансі яких знаходяться житлові будинки.
Таким чином будинок 3, який розташовано на кв. Дружби обслуговується у об'єднаного житлово-будівельного кооперативу «Луч» (аркуш справи 10 ,67-68)
Отже, пункт 2.2. договору містить відомості про загальну опалювальну площу будинку, відомості про кількість людей, споживаючих гаряче водопостачання, максимальну теплову нагрузку на опалення, максимальну теплову нагрузку на гаряче водопостачання. Згідно п.11.2. зміни й доповнення до Договору вносяться шляхом підпису сторонами додаткової угоди.
Згідно п. 2.3. споживач зобов'язується утримувати у належному технічному стані внутрішньобудинкові системи опалення та гарячої води, виконуючи їх технічне обслуговування й ремонт, забезпечувати розподіл та регулювання подачі теплової енергії по системам від межі експлуатаційної відповідальності, для надання послуг з теплопостачання й гарячого водопостачання наймачам, власникам квартир ОЖБК.
Відповідно до п.5.6 Договору ОЖБК «Луч» здійснює оплату за надані послуги по поставці теплової енергії (а.с. 12, 15)
Згідно 6 розділу договору споживач - ОЖБК «Луч» збирає оплату з наймачів та власників квартир ОЖБК та проводить розрахунок за використану теплову енергію з ЛМКП "Теплокомуненерго", на підставі виставлених ЛМКП "Теплокомуненерго" рахунків (а.с. 65).
Таким чином, відносини між гр.ОСОБА_4 та ЛМКП "Теплокомуненерго" відсутні.
Отже, втручання управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області в господарську діяльність суб'єкта господарювання є протиправним.
В зв'язку з тим, споживач ОСОБА_4, в інтересах якої винесено позивачу припис, не зверталася до виконавця послуг ОЖБК «Луч» з заявою про не нарахування плати за послуги теплопостачання, не надала акту про відключення квартири від внутрішньо будинкових мереж тощо, відповідно ОЖБК «Луч» не вносилися зміни до договору та розрахунків опалюваної площі.
Тобто, відносини між споживачами (фізичними особами) і ЛМКП «Теплокомуненерго» неможливо розглядати, як послуги в значенні, яке вживається в Законі України «Про захист прав споживачів», так як правовідносини у споживача по наданню послуг по теплопостачанню склалися з ОЖБК «Луч».
З огляду на вищенаведене позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
Керуючись ст. ст. 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" до Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області про визнання протиправним та скасування припису № 516 від 27.08.2010 року про порушення прав споживачів задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати припис Управління у справах захисту прав споживачів № 516 від 27.08.2010 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 29 листопада 2010 року.
СуддяТ.І. Ковальова