03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: №22-ц/824/241/2025
25 липня 2025 року м. Київ
Справа № 757/34507/22-ц
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 березня 2023 року, ухвалене у складі судді Вовка С.В.,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
У листопаді 2022 року позивач ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги по утриманню паркінгу у розмірі 12 022 грн. 08 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 є власницею машиномісць № НОМЕР_4 та АДРЕСА_1 .
Між позивачем та відповідачем укладені договори № 204-172/2 від 12 лютого 2019 року та № 204-173/1 від 19 грудня 2019 року щодо надання послуг з утримання підземного паркінгу і машиномісць та послуг централізованого опалення.
Відповідач не здійснювала системну оплату за надані позивачем послуги, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість, за період з 01 травня 2021 року по 29 листопада 2022 року у сумі 12 022 грн. 08 коп.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» заборгованість за надані послуги з обслуговування паркінгу та машиномісць № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 01.05.2021 року по 29.11.2022 року :
- по машиномісцю № НОМЕР_4 у розмірі 6760 грн. 34 коп., з яких 5217 грн. 93 коп. - основний борг, 1372 грн. 81 коп. - інфляційна складова боргу, 169 грн. 60 коп. - 3% річних;
- по машиномісцю № НОМЕР_5 - у розмірі 5261 грн. 74 коп., з яких 4061 грн. 49 коп. - основний борг, 1068 грн. 49 коп. - інфляційна складова боргу, 132 грн. - 3% річних.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 30 березня 2023 року позов задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» суму заборгованості у розмірі 12 022 грн. 08 коп. та судовий збір у сумі 2481 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що в матеріалах справи відсутні докази наявності між сторонами договірних зобов'язань та виникнення цивільно-правових правовідносин. Крім того, позивач не надав суду першої інстанції доказів про визначення його встановленим законом способом виконавцем житлово-комунальних послуг та обрання управителем , а також у ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» відсутній КВЕД на зазначений вид діяльності.
Наголошує, що 26 червня 2020 року на установчих зборах співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 більшістю голосів співвласників прийнято рішення про створення ОСББ «Саперне поле 3» та затверджений статут об'єднання. Рішенням загальних зборів об'єднання від 28 лютого 2021 року визначено виконуючого з функції управління - ТОВ «СК Концепт Сервіс 2». 20 листопада 2021 року на чергових загальних зборах було обрано управління будинком, шляхом самозабезпечення.
Не враховуючи зазначене, ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» нараховував послуги, тарифи та перелік яких не були затвердженні у спосіб, визначений Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», що підтверджується долученими до матеріалів справи відповідними доказами (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, протокол загальних зборів ОСББ «Саперне Поле, 3» від 20.11.2021 року, протокол загальних зборів ОСББ «Саперне Поле, 3» від 28.02.2021 року).
Вказує, що в позовній заяві не обґрунтована та не підтверджена сума боргу, оскільки відповідно до попередження позивача про припинення обслуговування будинку та підземного паркінгу №3, яке розміщено на офіційному сайті ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» зазначено, що позивач достроково припиняє дії договорів про надання послуг з утримання обслуговування та управління будинку, прибудинкової території, комунальних та додаткових послуг, а також договорів про утримання (обслуговування) підземного паркінгу та машиномісць, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , з 01 лютого 2022 року. Натомість позивач зазначає у позовній заяві заборгованість за період з 01.05.2021 року по 29.11.2022 року.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс», вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду залишити без змін.
Посилається на те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» здійснює безперервне утримання і експлуатацію підземного паркінгу, що розташований по АДРЕСА_2 на підставі Акту приймання-передачі на утримання, подальшу експлуатацію та обслуговування від замовника будівництва ТОВ «Сервіс-Технобуд». Укладення ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» з співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 поле договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком саме відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-УШ від 09.11.2017 не було можливим, оскільки його співвласниками на зборах не затверджені умови таких договорів.
Таким чином ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» з урахуванням норм законодавства та фактичних обставин було учасником житлово-комунальних правовідносин щодо підземного паркінгу АДРЕСА_2 до 31.01.2022 року.
Звертає увагу на те, що розрахунки заборгованості, які були додані до позовної заяви фактично та арифметично містять період заборгованості з 01 травня 2021 року по 31 січня 2022 року.
Зазначає, що в апеляційній скарзі представник відповідача не надала суду належних доказів того, що ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» не надавало передбачені Договорами № 204-172/2 від 12.02.2019 року та № 204-173/1 від 19.12.2019 року послуги, а також того, що такі послуги у спірний період з 01.05.2021 року по 31.01.2022 року фактично надавалися ТОВ «СК Концепт Сервіс 2». Також представником відповідача не надано належних доказів оплати відповідачем платежів до резервного фонду ОСББ «Саперне поле 3» сплачених ним у спірний період.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідач ОСОБА_1 є власником машиномісць № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 у підземному паркінгу будинку АДРЕСА_2 (а.с.17-20): машиномісця № НОМЕР_4 - на підставі договору купівлі-продажу від 29.05.2018 року, а машиномісця № НОМЕР_5 - на підставі договору купівлі-продажу від 19.12.2019 року.
12 лютого 2019 року між ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» та ОСОБА_1 укладено договір № 204-172/2 «Про надання послуг з утримання підземного паркінгу і машиномісця та послуг з централізованого опалення», предметом якого є надання товариством послуг з утримання паркінгу та машиномісця № НОМЕР_4 , площею 20,3 метрів квадратних.
19 грудня 2019 року між ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» та ОСОБА_1 укладено договір № 204-173/1 «Про надання послуг з утримання підземного паркінгу і машиномісця та послуг з централізованого опалення», предметом якого є надання товариством послуг з утримання паркінгу та машиномісця № НОМЕР_5 , площею 15,80 метрів квадратних.
Рішенням загальних зборів ОСББ «Саперне Поле 3» від 28.02.2021 року визначено дату припинення строку дії договорів співвласників з ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» та затверджено умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком ТОВ «СК Концепт Сервіс 2».
Рішенням загальних зборів ОСББ «Саперне Поле 3» від 20.11.2021 року обрано форму управління будинком - ОСББ шляхом самозабезпечення з 01 лютого 2022 року.
Отже, у ОСОБА_1 , як власника машиномісць у підземному паркінгу № НОМЕР_4, № НОМЕР_5 в будинку АДРЕСА_2 , у період до 31 січня 2022 року був обов'язок щомісяця оплачувати згідно договору про надання послуг з утримання підземного паркінгу і машиномісць та послуг централізованого опалення № 204-172/2 від 12 лютого 2019 року та кошторису вартості послуг № 204-172/2 від 12.02.2019 року у сумі 579 грн. 77 коп. та відповідно до договору № 204-173/1 від 19 грудня 2019 року - 451 грн. 25 коп.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач своєчасно та у повному обсязі не сплачувала внески та платежі на утримання машиномісць у підземному паркінгу, послуг з централізованого опалення, внаслідок чого за період з 01.05.2021 року по 29.11.2022 року утворилася заборгованість у розмірі 12 022 грн. 08 коп.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості зі сплати внесків та платежів на утримання машиномісця підземного паркінгу та послуг з централізованого опалення з урахуванням інфляційного нарахування та 3% річних за період з 01.05.2021 року по 29.11.2022 року.
З висновками суду першої інстанції щодо стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів на утримання утримання машиномісць підземного паркінгу та послуг з централізованого опаленняколегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають обставинам справи та зроблені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до положень частини четвертої статті 319 ЦК України власність зобов'язує.
Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 761/48615//18-ц (про стягнення заборгованості за утримання машиномісця), положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 12 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник зобов'язаний передати закінчений будівництвом та підключений до інженерних мереж житловий будинок, що споруджувався із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, об'єднанню співвласників або власнику, або експлуатуючій організації протягом ста двадцяти календарних днів з дня його прийняття в експлуатацію.
Частина 1 статті 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 №417-VIII визначає, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Згідно із частиною 1 статті 10 Закону №417-VIII, співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники зобов'язані, зокрема, забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Як вбачається з матеріалів справи, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Саперне поле,3» було зареєстроване 14 травня 2021 року, а форма управління будинком шляхом самозабезпечення ОСББ була затверджена загальними зборами ОСББ від 20 листопада 2021 року, протокол від 21 грудня 2021 року. Відповідно до протоколу загальних зборів ОСББ «Саперне поле, 3» функцію з управління ( утримання, обслуговування) паркінгом, який є невід'ємною частиною багатоквартирного будинку, було визначено рішенням загальних зборів та прийнято ОСББ «Саперне поле, 3» - з 01 лютого 2022 року.
Виходячи з наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов обґрунтованого висновку, що ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс», здійснювала безперервне утримання і експлуатацію підземного паркінгу і машиномісць, що розташований по АДРЕСА_2 на підставі акту-приймання-передачі підземного паркінгу житлового комплексу з об'єктами соціально-громадського призначення та паркінгом по АДРЕСА_2 від 17.02.2017 року.
Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача, що ґрунтуються на його незгоді з незаконним визначенням виконавця житлово-комунальних послуг, оскільки правовою підставою утримання, експлуатації та обслуговування підземного паркінгу позивачем була норма ч. 12 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», адже в житловому будинку АДРЕСА_2 збори співвласників будинку не приймали рішення щодо призначення управителя до лютого 2021 року, а рішення щодо обрання форми управління будинком шляхом самозабезпечення було прийнято у листопаді 2021 року, починаючи з 01 лютого 2022 року.
Разом з тим, доказів тих обставин, що призначений рішенням загальних зборів від 28 лютого 2021 року управитель ТОВ «СК Концепт Сервіс 2» здійснював функцію з обслуговування паркінгу і машиномісця або за відповідним договором такі послуги надавала інша особа, а позивач такі послуги оплачувала, до апеляційної скарги не додано.
Відповідно до договорів № 204-173/1 та № 204-172/2 про надання послуг з обслуговування паркінгу і машиномісця та послуг з централізованого опалення, укладених між ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» та ОСОБА_1 , було затверджено розмір внеску для власника машиномісця на утримання обслуговування паркінгу і машиномісця - 28 грн. 56 коп. за один квадратний метр машиномісця, відповідно вартість послуг за утримання машиномісця № НОМЕР_4 визначена у розмірі 579 грн. 77 коп. щомісячно, машиномісця № НОМЕР_5 - в розмірі 451 грн. 25 коп. щомісячно. Отже, нарахування розміру внесків у період травень 2021 - січень 2022 року за вказаним тарифом є правомірним.
Однак, вищевказана заборгованість відповідачем сплачена не була.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що заборгованість нарахована до листопада 2022 року, тоді як з 01 лютого 2022 року за рішенням загальних зборів ОСББ «Саперне поле,3» утримання та обслуговування паркінгу ОСББ здійснює самостійно, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки такі доводи суперечать матеріалам справи, адже заборгованість по внесках на утримання машиномісць була нарахована за період з травня 2021 року по січень 2022 року включно, а до листопада 2022 року нараховані інфляційні втрати та три відсотки річних на суму простроченої заборгованості.
Доводи апеляційної скарги відповідача про неналежне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки справа була розглянута судом у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, тобто до розгляду у судове засідання справа не призначалась, тоді як частина 3 ст. 376 ЦПК України визначає обов'язковою підставою для скасування судового рішення - розгляд справи за відсутності учасника справи, не повідомленого про дату, час і місце засідання суду.
До апеляційної скарги представником відповідача не надано доказів тих обставин, що відповідач як власник машиномісць, яка в силу ст. 322 ЦК України, зобов'язана утримувати належне їй майно, сплатила наявну заборгованість на користь позивача або здійснювала у вказаний період платежі за утримання машиномісць на користь управителя ТОВ «СК Концепт Сервіс 2». Також не надано доказів, що вказане ТОВ «СК Концепт Сервіс 2» фактично надавало послуги у період до 01 лютого 2022 року по утриманню паркінгу та машиномісць у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_2 .
Разом з тим, колегія суддів вважає частково обґрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача щодо невірного нарахування 3% річних та інфляційних збитків.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №401/710/15-ц.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206 ( в редакції , що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
Отже, суд першої інстанції, погоджуючись із розрахунком, наданим позивачем, належним чином його не перевірив та дійшов передчасного висновку, що такий розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних збитків є правильним, адже нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних на заборгованість по житлово-комунальних послугах з 24 лютого 2022 року було заборонено постановою Кабінету Міністрів України № 206 від 05 березня 2022 року, на період до внесення відповідних змін постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року.
Таким чином, з розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що на заборгованість, яка утворилась за період з травня 2021 року по січень 2022 року, нараховані інфляційні втрати та 3% річних за період з часу виникнення заборгованості щомісячно до 29 листопада 2022 року, тоді як нарахування інфляційних втрат та 3% річних слід було обмежити датою 23 лютого 2022 року.
Відповідно до укладених між сторонами договорів на надання послуг з утримання підземного паркінгу і машиномісця та послуг з централізованого опалення, споживач оплачує послуги до 20 числа місяця, що є наступним за місяцем, в якому надавались послуги. Отже, прострочення платежу настає з 21 числа місяця, наступного за тим, за який нараховані такі послуги.
Колегією суддів проведено розрахунок на прострочені внески на утримання підземного паркінгу і машиномісця в буд. АДРЕСА_2 за кожен з місяців, що наведені у розрахунку заборгованості позивача за період з травня 2021 року по січень 2022 року та встановлено наступне.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат щодо внесків, які підлягали сплаті щомісяця за машиномісце № НОМЕР_4 , колегією суддів встановлено, що до внеску за травень 2021 року - 579 грн. 77 коп., який не було сплачено у період з 21 червня 2021 року по 23 лютого 2022 року, слід застосовувати сукупний індекс інфляції за цей період 1,06462820%, відповідно сума нарахованих інфляційних втрат на вказану суму становить 37 грн. 47 коп.
До внеску за червень 2021 року - 579 грн. 77 коп., який не було сплачено у період з 21 липня 2021 року по 23 лютого 2022 року, слід застосовувати сукупний індекс інфляції за цей період 1,06356463%, відповідно сума нарахованих інфляційних втрат на вказану суму становить 36 грн. 85 коп.
До внеску за липень 2021 року - 579 грн. 77 коп., який не було сплачено у період з 21 серпня 2021 року по 23 лютого 2022 року, слід застосовувати сукупний індекс інфляції за цей період 1,06559602%, відповідно сума нарахованих інфляційних втрат на вказану суму становить 38 грн. 09 коп.
До внеску за серпень 2021 року - 579 грн. 77 коп., який не було сплачено у період з 21 вересня 2021 року по 23 лютого 2022 року, слід застосовувати сукупний індекс інфляції за цей період 1,05305931%, відповідно сума нарахованих інфляційних втрат на вказану суму становить 30 грн. 76 коп.
До внеску за вересень 2021 року - 579 грн. 77 коп., який не було сплачено у період з 21 жовтня 2021 року по 23 лютого 2022 року, слід застосовувати сукупний індекс інфляції за цей період 1,04366631%, відповідно сума нарахованих інфляційних втрат на вказану суму становить 25 грн. 32 коп.
До внеску за жовтень 2021 року - 579 грн. 77 коп., який не було сплачено у період з 21 листопада 2021 року по 23 лютого 2022 року, слід застосовувати сукупний індекс інфляції за цей період 1,03538325%, відповідно сума нарахованих інфляційних втрат на вказану суму становить 20 грн. 51 коп.
До внеску за листопад 2021 року - 579 грн. 77 коп., який не було сплачено у період з 21 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року, слід застосовувати сукупний індекс інфляції за цей період 1,02920800%, відповідно сума нарахованих інфляційних втрат на вказану суму становить 16 грн. 93 коп.
До внеску за грудень 2021 року - 579 грн. 77 коп., який не було сплачено у період з 21 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року, слід застосовувати сукупний індекс інфляції за цей період 1,01600000%, відповідно сума нарахованих інфляційних втрат на вказану суму становить 9 грн. 28 коп.
До внеску за січень 2022 року інфляційні втрати не нараховуються, оскільки прострочення наступає з 21 лютого 2022 року.
Загальна сума інфляційних втрат, нарахована на заборгованість ( 579,77 х 9 = 5217 грн. 93 коп.) по машиномісцю № НОМЕР_4 становить 215 грн. 21 коп.
Три відсотки річних нараховані на вказані прострочені внески за період з 21 червня 2021 року по 23 лютого 2022 року, за кожен із місяців спірного періоду, шляхом множення суми щомісячного платежу на 3 % річних та кількість днів прострочення, загальна сума трьох відсотків річних становить 50 грн. 12 коп.
Аналогічним чином колегією суддів проведено розрахунок на прострочені внески на утримання машиномісця АДРЕСА_1 за кожен з місяців, що наведені у розрахунку заборгованості позивача за період з травня 2021 року по 23 лютого 2022 року та підраховано, що загальна сума інфляційних втрат, нарахованих на суму прострочених платежів, становить 167 грн. 50 коп., а загальна сума 3% річних, нарахованих на суму прострочених платежів за утримання машиномісця № НОМЕР_5 становить 39 грн. 32 коп.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими щодо періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат, тому оскаржуване рішення підлягає зміні в частині розміру інфляційних втрат та трьох відсотків річних, до стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» підлягає заборгованість зі сплати внесків та платежів за надання послуг з утримання підземного паркінгу і машиномісць в буд. АДРЕСА_2 за період з травня 2021 року по лютий 2022 року : за машиномісце № НОМЕР_4 : 5217 грн. 93 коп. - сума основного боргу, 215 грн. 21 коп. - інфляційні втрати, 50 грн. 12 коп. - три відсотки річних, а всього - 5483 грн. 26 коп. ; за машиномісце № НОМЕР_5 : 4061 грн. 25 коп. - основний борг, 167 грн. 50 коп. - інфляційні втрати, 39 грн. 32 коп. - три відсотки річних, а всього - 4268 грн. 07 коп.
Таким чином, сума основного боргу за утримання двох машиномісць становить 9279 грн. 18 коп., інфляційні втрати : 215,21 +167,5 = 382 грн. 71 коп., три відсотки річних : 50,12 + 39,32 = 89 грн. 44 коп., а всього сума заборгованості - 9751 грн. 33 коп.
Згідно із положеннями ч. 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 10 ст. 141 ЦПК України визначено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору, пропорційно сумі задоволених позовних вимог : 2481 грн. х 81,1%= 2012 грн. 09 коп.
На користь відповідача підлягає відшкодуванню сума витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, пропорційна сумі, у задоволенні якої суд відмовляє позивачу: 3721 грн. 50 коп. х 18,9 % = 703 грн. 36 коп.
Оскільки з відповідача підлягає стягненню більша сума судових витрат, то з урахуванням вимог ч. 10 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору : 2012,09 - 703,36 = 1308 грн. 73 коп.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381 - 383 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , - задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 березня 2023 року - змінити в частині розміру інфляційних втрат та трьох відсотків річних, у зв'язку з чим викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» (код ЄДРПОУ: 33303255, яке зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Драгомирова, буд. 16, приміщення 270) суму заборгованості по внесках за утримання машиномісць - 9279 грн. 18 коп., інфляційні втрати - 382 грн. 71 коп., три відсотки річних - 89 грн. 44 коп., а всього - 9751 ( дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят одна) грн. 33 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» витрати по сплаті судового збору в сумі 1308 грн. 73 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Кирилюк Г.М.
Рейнарт І.М.