03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/254/2025
25 липня 2025 року м. Київ
Справа № 372/911/23
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», яка подана представником Ніколаєнко Оленою Миколаївною, на рішення Обухівського районного суду Київської області від 03 серпня 2023 року, ухвалене у складі судді Кравченка М.В.,
у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
07 квітня 2023 року позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 24.01.2016 року між позивачем АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було підписано заяву б/н, з метою отримання банківських послуг, відповідно до якої було відкрито картковий рахунок, та встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому було збільшено до 25 000 грн. Відповідач вчасно не виконував свої зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 14.02.2023 року становить 31 118 грн. 56 коп., а саме - 25 458 грн. 79 коп. заборгованість за кредитом, 5659 грн. 77 коп. заборгованість за нарахованими відсотками.
Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх обов'язків і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що підтверджуються розрахунком заборгованості, випискою по рахунку, довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування карткового рахунку, довідкою про видані картки, копією заяви позичальника, витягом з «тарифів», витягом з «умов та правил надання банківських послуг» у редакції, що діяла на момент підписання, копією наказу банку щодо затвердження «умов та правил надання банківських послуг», у редакції, що діяла на момент підписання договору, копією документу, що посвідчує особу відповідача. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати в розмірі 2684 грн.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 03 серпня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ПАТ КБ «Приватбанк» - Ніколаєнко О.М. звернулась до суду з апеляційною скаргою, в який просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись його незаконність, необґрунтованість, порушення норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Вказує, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не навів контррозрахунку, не заявив клопотання про проведення судової економічної експертизи, не надав жодного доказу на спростування боргу по кредиту, натомість заборгованість за тілом кредиту підтверджується випискою про рух коштів по картці відповідача та розрахунком заборгованості, які знаходяться в матеріалах справи, а тому суд дійшов невірного висновку щодо недоведеності позовних вимог.
Звертає увагу на те, що відповідач у відзиві на позов не заперечував факту укладення договору, отримання картки та користування кредитними коштами, єдине, з чим він не був згоден, це із розміром боргу та фактом ознайомлення із відсотковою ставкою.
Крім того, невірними є посилання відповідача про те, що позивач не має правових підстав нараховувати відсотки відповідно до Закону України від 16.06.2020 року «Про внесення змін до ГК України і ЦК України», щодо недопущення нарахування штрафних санкцій на період карантину, а саме: з 12.03.2020 року по 01.07.2023 року, та 30 днів після його завершення, а також з 24.02.2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного стану, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення, оскільки даними нормативними документами передбачено заборону нараховувати неустойку, штраф, пеню за прострочення, але позивачем нараховані лише відсотки.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вважає, що суд ухвалив рішення з дотримання норм процесуального та матеріального права та вірно надав правову оцінку обставинам справи з посиланням на постанову Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-16цс15 та у справі від 22 березня 2017 року № 6-2320цс17.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в Анкеті-заяві відсутні будь-які умови, які є істотними для кредитного зобов'язання, насамперед, в Анкеті-заяві відсутня умова про надання позивачем тієї чи іншої суми, відсутня умова про обов'язок повернення відповідачем цих коштів. Умови та Правила надання банківських послуг не можуть підтверджувати факт існування боргу, так як в цих документах немає жодного посилання на відповідача, а також вони ним не підписані, що свідчить про те, що вони на нього не розповсюджуються.
Суд не вважав за можливе прийняти посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» на існування Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів банку (які не підписані позичальником), їх не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору. Інших доказів з цього приводу до суду позивачем надано не було. Крім того, ПАТ КБ ПриватБанк» не було доведено обґрунтованості його доводів з приводу умов та порядку здійснення нарахувань (відсотків, пені, штрафу) за вказаним кредитом, а наведений позивачем розрахунок заборгованості суд вважав таким, що не ґрунтується на законі та фактичних обставинах спору. Наявними у справі належними і допустимими доказами не підтверджено достатній обсяг фактів та обставин, які б надали можливість суду самостійно розрахувати розмір заборгованості у спірних правовідносинах, а позивач усунувся від виконання своїх процесуальних зобов'язань щодо явки до суду, подання переконливих доказів та доведення перед судом обґрунтованості позову.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується частково враховуючи наступне.
Звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, представник позивача посилається на те, що 21.01.2016 року ОСОБА_1 було підписано заяву б/н, з метою отримання банківських послуг в АТ КБ «Приватбанк». Відповідно до якої було відкрито картковий рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому було збільшено до 25 000 грн.
Відповідач вчасно не виконував свої зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 14.02.2023 року становить 31 118 грн. 56 коп., а саме: 25 458 грн. 79 коп. - заборгованість за кредитом, 5659 грн. 77 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками.
Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ст. ст. 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи встановлено, що 21 січня 2016 року відповідач ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку.
Відповідно до змісту вказаної Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» від 21 січня 2016 року відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Проте заяв про оформлення на своє ім'я будь-якої із платіжних карток (карта «Універсальна», карта Gold або будь-якої іншої кредитної картки) вищевказана заява-анкета не містить. Будь-яких даних про бажаний кредитний ліміт, розмір відсоткової ставки за користування кредитом в анкеті-заяві також не зазначено (т.с. 1, а.с. 21).
Отже, анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приват-Банку не містить відомостей, яку саме кредитну картку та за яким тарифом з обслуговування кредитних карток просив надати відповідач.
При цьому в Анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 21 січня 2016 року відсутні відомості щодо умов кредитування та узгодження з споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.
Крім того, наданий позивачем витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» ПриватБанку є узагальненим витягом за період 2013 - 2015 років, тоді як анкета-заява була підписана відповідачем 21.01.2016 року.
Довідки про умови кредитування чи Тарифів обслуговування кредитних карт, які б містили підпис відповідача ОСОБА_1 про ознайомлення з ними, матеріали справи не містять.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 21 січня 2016 року, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід'ємну частину спірного договору.
Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що наданий позивачем на підтвердження позовних вимог, визначено, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та правил розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Також, витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування.
З витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» вбачається, що тарифи карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract», «Універсальна Gold» мають різні умови кредитування, зокрема, різний: пільговий період часу, розмір базової процентної ставки, розмір пені за несвоєчасне погашення кредиту та порядок її нарахування.
Разом з тим, зазначений витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» не містить підпису позичальника про ознайомлення з ними, жодних даних про те, що вказані тарифи продовжували діяти і станом на час підписання відповідачем анкети-заяви у січні 2016 року, позивачем не надано, а тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено, який саме тариф було обрано відповідачем.
В позовній заяві позивачем не зазначено та не надано відповідних доказів, за якими саме тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна» відповідач отримав кредитну картку, а відтак позивачем не доведено розмір, порядок та умови нарахування процентів, що були узгоджені сторонами при укладенні договору.
Отже, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з наданими позивачем тарифами був ознайомлений відповідач і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказаний документ на момент підписання анкети-заяви містив умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів) саме у зазначеному витягу з Тарифів, що доданий банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка витягу з Тарифів із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування (постанова Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) .
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року зазначила, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, яка не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
За викладених обставин, суд першої інстанції, оцінюючи надані позивачем докази в їх сукупності, дійшов правильних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 в частині стягнення відсотків за користування кредитом, оскільки позивачем не надано доказів щодо всіх істотних умов кредитування, зокрема, розміру та порядку нарахування процентів за користування кредитними коштами, який погоджено між сторонами.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильно висновку, що оскільки Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача, а в анкеті-заяві позичальника відсутня домовленість щодо сплати процентів за користування кредитом, неустойки, то вимоги банку в цій частині задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач, підписуючи анкету-заяву від 21.01.2016 року, користуючись кредитними коштами та здійснюючи погашення заборгованості висловив свою згоду з формою договору та його умовами, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначені посилання представника позивача не відповідають змісту анкети-заяви, в якій зазначено лише загальну назву Умов та Правил, без їх ідентифікації відповідно до дати, коли вони були затверджені, або станом на яку вони були чинні.
Враховуючи, що наданий позивачем Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт не містить підпису відповідача ОСОБА_1 , тоді як у вказаному витягу міститься чотири різних види тарифів, що встановлені для різних видів карт, зазначений витяг не може вважатися доказом на підтвердження умов кредитування. При цьому, із наданої позивачем копії анкети-заяви також не можна зробити висновок, на які саме умови та тарифи обслуговування карт, запропонованих банком, погодився відповідач.
Доводи представника скаржника, про те, що саме на відповідача покладено обов'язок доведення того, що він не був ознайомлений з Умовами та Тарифами банку, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки доведення факту укладення договору та його умов, наявності заборгованості за кредитом та процентів користування коштами є обов'язком позивача, який не надав належних та допустимих доказів щодо погодженого сторонами розміру відсотків за користування кредитом та конкретні умови їх нарахування.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту, враховуючи наступне.
З матеріалів справи вбачається, що справа розглянута в судовому засіданні за участі відповідача ОСОБА_1 , який у відзиві на позовну заяву визнав те, що дійсно отримав за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 21.01.2016 року суму у розмірі 31 118 грн. 56 коп., однак стверджував, що в подальшому повністю повернув кредит позивачу ( а.с. 45, т. 2).
Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду про те, що АТ КБ «Приватбанк» не довів, що відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти, оскільки висновок суду спростовується доказами, поданими позивачем, а саме банківською випискою з особового рахунку ОСОБА_1 за договором за період 08.09.2015 року - 16.02.2023 року ( а.с. 83 - 169, т. 1), деталізованим розрахунком заборгованості, дані якого співпадають із випискою з особового рахунку позичальника ( а.с. 191 - 206, т. 1), довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки та довідкою про отримані ОСОБА_1 кредитні картки ( а.с. 207 - 208, т. 1).
З банківської виписки з особового рахунку позичальника, яка узгоджується з розрахунком заборгованості, вбачається, що ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами та частково погашав кредит, за період користування кредитним лімітом з 08.09.2015 року по 06.02.2022 року у відповідача була заборгованість по кредиту в межах ліміту, проте вказана заборгованість була ним повністю погашена станом на 06 лютого 2022 року.
За період з 06 лютого 2022 року по 27 травня 2022 року відповідачем було знову використано кредитний ліміт на суму 24 969 грн. 47 коп., шляхом здійснення поточних витрат за рахунок кредитних коштів: купівлі продуктів, ліків, оплата послуг, квартплати, сплата інших рахунків, переказ на інші картки. Станом на 27 травня 2022 року зазначена заборгованість відповідачем погашена не була. Витрати кредитних коштів за період з 27 травня 2022 року по 14 лютого 2023 року відповідачем не здійснювались.
У подальшому, за період з 01.06.2022 року по 01.01.2023 року банком були списані відсотки за використання кредитного ліміту, зокрема, сума відсотків у розмірі 431 грн. 32 коп. віднесена на рахунок кредиту.
Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, колегія суддів приходить до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Разом з тим, заявлена до стягнення сума заборгованості по кредиту - 25 458 грн. 79 коп. у повному обсязі стягненню не підлягає, оскільки як з розрахунку заборгованості, так і з банківської виписки вбачається, що після 27 травня 2022 року, коли утворилась заборгованість у розмірі 24 969 грн. 47 коп., витрати кредитних коштів відповідачем не здійснювались, а до суми кредиту були включені нараховані відсотки, тоді як матеріалами справи не доведено наявності домовленості сторін щодо включення непогашених відсотків до суми кредиту.
Таким чином, оскільки відповідачем не спростовано розмір заборгованості за тілом кредиту у сумі 24 969 грн. 47 коп., тому вказана сума заборгованості підлягає стягненню у судовому порядку.
Враховуючи викладене та висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, колегія суддів дійшла висновку про часткову обґрунтованість доводів апеляційної скарги та наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 24 969 грн. 47 коп. за кредитним договором № б/н від 21 січня 2016 року, у зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню у вказаній частині на підставі ст. 376 ЦПК України з прийняттям постанови про часткове задоволення позову.
Згідно із положеннями ч. 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» пропорційно до задоволених позовних вимог підлягають стягненню судові витрати в розмірі 80,2% від суми сплаченого судового збору. Враховуючи, що при поданні позову позивачем було сплачено 2684 грн., при поданні апеляційної скарги - 4026 грн., то сума судових витрат, що підлягають відшкодуванню позивачу, становить : 6710 грн. х 80,2% = 5381 грн. 42 коп.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381-383 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», яка подана представником Ніколаєнко Оленою Миколаївною, - задовольнити частково.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 03 серпня 2023 року - скасувати в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості по кредиту та прийняти постанову:
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитом (тілом кредиту) в розмірі 24 969 ( двадцять чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 47 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 5381 грн. 42 коп.
В іншій частині рішення Обухівського районного суду Київської області від 03 серпня 2023 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ: 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Кирилюк Г.М.
Рейнарт І.М.