Справа № 120/7373/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Слободонюк Михайло Васильович
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
02 лютого 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовуються протиправністю винесеного ГУ ПФУ в Донецькій області рішення від 01.02.2024 №905200130522 щодо відмови позивачу в призначені з 26.01.2024 пенсії за віком відповідно до пункту 10 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII з урахуванням довідок про заробітну плату від 22.08.2022 № 16 та від 22.08.2022 № 17.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено:
-визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 01.02.2024 №905200130522 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
-зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 26.01.2024 призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до пункту 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІII, статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ з врахуванням довідок про складові заробітної плати № 16 від 22.08.2022 та № 17 від 22.08.2022, виданих Тростянецькою селищною радою, та з врахуванням вже виплачених сум пенсії.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області просить рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.11.2024 скасувати, ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі.
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.11.2024 у справі № 120/7373/24 та прийняти рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в повному обсязі.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з урахуванням наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 01.09.2006 перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Вінницькій області та з 18.08.2022 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
26.01.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з заявою, в якій просила перевести її на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" із включенням в розрахунок всіх складових заробітної плати, які відображені в довідках від 22.08.2022 № 16 та від 22.08.2022 № 17.
У подальшому, згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (із змінами) (далі - Порядок № 22-1) після реєстрації вказана заява позивача за принципом екстериторіальності була передана на розгляд до ГУ ПФУ в Донецькій області.
За результатами розгляду такої заяви та поданих документів ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення від 01.02.2024 №905200130522 про відмову у переведенні з пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", у зв'язку із відсутністю стажу роботи на посадах, віднесених до відповідний категорій посад державних службовців.
Мотивами прийняття даного рішення слугувало те, що позивач у період з 10.04.2006 займала посаду особи місцевого самоврядування. Однак посади в органах місцевого самоврядування віднесені до відповідних категорій посад статтею 14 Закону України від 07.06.2001 №2493-ІІІ “Про службу в органах місцевого самоврядування». Посадові особи місцевого самоврядування не є державними службовцями, а тому періоди роботи на посадах в органах місцевого самоврядування не можуть бути зараховані до стажу державної служби.
Не погоджуючись із рішенням відповідача 2, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідачів.
До 01.01.2016 суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу регулювались Законом України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу".
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", у Прикінцевих та перехідних положеннях якого закріплено, що Закон № 3723-XII втрачає чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII.
Так, пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Крім того, пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Вказаний висновок додатково підтверджується нормами Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" (далі - Порядок № 622).
Зокрема пунктом 2 цього Порядку визначено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII мають право особи, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII:
мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;
займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Тобто, незважаючи на те, що відповідно до ст. 90 Закону № 889-VІІІ, який набрав чинності з 01.05.2016, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за особами, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII мали певний стаж державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), у подальшому (після 01.05.2016) зберігається право на призначення (отримання) пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII.
Аналогічний правовий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі № 822/524/18 (Пз/9901/23/18).
В свою чергу частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року стажу державної служби, визначеного пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.
Обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 687/545/17.
Відповідно до змісту апеляційних скарг, відповідачі зазначають, що у позивача відсутній необхідний стаж державної служби, оскільки до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ, не зараховані періоди роботи в органах місцевого самоврядування, а саме період роботи позивача з 10.04.2006 по 25.11.2020 на посаді секретаря сільської ради.
Оцінюючи доводи апеляційних скарг, колегія суддів зазначає наступне.
П. 4 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про державну службу" № 889 передбачено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Відповідно до ст.22 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування"до стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889 обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889.
До набрання чинності Законом № 889 діяв Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283 (надалі - Порядок № 283).
Таким чином, в межах спірних правовідносин, обчислення стажу регулюється Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок № 283).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується (служба), зокрема, робота на посадах: в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 14 Закону “Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-III (далі - Закон № 2493-III) в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад, зокрема, сьома категорія - п'ята категорія - посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост;
Статтею 15 Закону №2493-III встановлено, що при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування присвоюються ранги у межах відповідної категорії посад.
Особам, які займають посади, віднесені до п'ятої категорії, може бути присвоєно 11, 10 і 9 ранг. У трудовій книжці посадової особи місцевого самоврядування робиться запис про присвоєння, зміну чи позбавлення її відповідного рангу.
Статтею 22 Закону №2493-III передбачено, що до стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Так пунктом 4 Порядку №283 закріплено, що документом для визначення стажу державної роботи є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
В трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 зазначено, що у період з 10.04.2006 по 25.11.2020 працювала на посаді секретаря сільської ради с. Тростянчик (запис 7- 13). Також в трудовій книжці позивача містяться записи про присвоєння позивачу рангу посадової особи місцевого самоврядування, а саме 10.04.2006 позивачу присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування 5 категорії ( запис 8), 07.04.2009 присвоєно 10 ранг посадової особи місцевого самоврядування 5 категорії (запис 9).
Отже, з урахування положень ст. 14 Закону № 2493-ІІІ посада секретаря селищної ради, за якою працювала позивач, віднесена до категорій посад в органах місцевого самоврядування.
Той факт, що посади, які обіймала позивачка за час роботи в органах місцевого самоврядування, відносяться до посад, визначених ст. 14 Закону № 2493-ІІІ підтверджується зокрема й тим, що позивачу присвоювались ранги посадової особи місцевого самоврядування, що підтверджується записами у трудовій книжці.
Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 за результатом розгляду справи №351/1792/17 зазначив, що після набрання чинності Законом № 889- VIII положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону № 889- VIII та пункту 4 Порядку № 229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», зараховується до стажу державної служби.
З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційних скарг відповідачів про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця.
Отже, є обгрунтованим висновок суду першої інстанції, що період роботи позивача в органах місцевого самоврядування з 10.04.2006 по 25.11.2020 підлягає зарахуванню до стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу".
Враховуючи те, що вказані періоди підлягають зарахуванню до спеціального стажу позивача, що загалом складають 10 років, а також враховуючи, що станом на 01 травня 2016 року позивач працювала на посаді, яка прирівнювалась до посад державних службовців та мала стаж державної служби понад 10 років, на момент звернення із заявою про перехід на пенсію державного службовця досягла 60 років, загальний страховий стаж складає понад 40 років, матеріалами справи підтверджується, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу», у зв'язку з чим оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 01.02.2024 №905200130522 не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує право позивача на пенсійне забезпечення, а тому підлягає скасуванню, доводи апеляційної скарги встановлених судом обставин не спростовують.
Надаючи оцінку доводам апеляційних скарг щодо зобов'язання відповідача перевести позивача на пенсію за віком згідно ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, з урахуванням наданих довідок про складові заробітної плати від 22.08.2022 № 16 та від 22.08.2022 № 17, колегія суддів виходить з наступного.
Пунктом 5 Порядку № 622 визначено, що форма довідки про заробітну плату, яка подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Отже, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України № 889, пенсія призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права на неї. При цьому, розмір пенсії обраховується органами пенсійного фонду, зокрема, на підставі довідок, виданих за встановленою формою уповноваженим державним органом, в якому працювала особа, або його правонаступником.
Форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року № 1-3, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048 (далі Постанова № 1-3), зокрема:
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Згідно ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач разом із заявою про перехід на інший вид пенсії надала пенсійному органу довідки, видані Тростянецькою селищною радою № 17 від 22.08.2022 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років за листопад 2020 року), та №16 від 22.08.2022 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією, а саме за період з 01.05.2016 по 25.11.2020).
Відповідно до матеріалів справи та висновку суду першої інстанції, довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), відповідають формам та містять всі необхідні відомості та дані, що передбачені Постановою № 1-3 від 17.01.2017.
Отже, встановленими обставинами підтверджується, що позивач має право на врахування вищезазначених довідок при здійсненні переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону Україну “Про державну службу».
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Отже, виходячи із вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що для належного захисту прав позивача слід зобов'язати ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 з 26.01.2024 пенсії за віком відповідно до пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІII, статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ з врахуванням довідок про складові заробітної плати № 16 від 22.08.2022 та № 17 від 22.08.2022, виданих Тростянецькою селищною радою, та з врахуванням вже виплачених сум пенсії.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Капустинський М.М. Ватаманюк Р.В.