Справа № 240/21212/23
Головуючий у 1-й інстанції: Липа Володимир Анатолійович
Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.
02 лютого 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
у липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якому просив:
- визнані протиправним та скасувати рішення командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України полковника ОСОБА_2 , оформлене листом за вих. № 813/5125 від 16.06.2023, яким було визнано відсутність підтверджуючих підстав для звільнення ОСОБА_1 з військової служби згідно з абзацом п'ятим підпункту "г " пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовим обов'язок і військову службу» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і хворими дітьми» № 2122-ІХ від 15.03.2022), у зв'язку із необхідністю здійснення постійного догляду за матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я №994 від 05 квітня 2023 року та згідно виписки із постанови лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я №1019 від 07 квітня 2023 року, потребує постійного стороннього догляду;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 в особі командира повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 29.05.2023 та прийняти рішення щодо дострокового звільнення з військової служби у зв'язку з сімейними обставинами па підставі абзацу п'ятого підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме, у зв'язку із необхідністю постійного догляду за матір'ю, яка за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду з урахуванням вимог «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України №1153/2008;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, понесені під час подання позову до суду, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073 грн 60 коп., а також, витрати на професійну правничу допомогу.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я);
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я).
У задоволенні решти вимог - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір.
03 квітня 2024 року Житомирським окружним адміністративним судом ухвалено додаткове рішення, яким задоволено заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 11000 грн.
Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення заяви.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 1 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з такого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 6 статті 139 КАС України встановлено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Таким чином, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень у разі ухвалення судового рішення, яким позов фізичної або юридичної особи до суб'єкта владних повноважень повністю або частково задоволений.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено повністю.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року скасовано.
Ухвалено постанову, якою в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Таким чином, враховуючи, що за наслідками апеляційного перегляду рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі №240/21212/23 позивачу відмовлено в задоволенні адміністративного позову у повному обсязі, підстави для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу відсутні.
Додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі.
Згідно із п. 2 ч. 1ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити повністю.
Додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.