30 січня 2026 року справа № 580/12423/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши правилами спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом адвоката Чорноіваненка Дениса Олександровича від імені ОСОБА_1 до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про визнання протиправним і скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
06.11.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Чорноіваненка Дениса Олександровича від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (01135, м.Київ, просп.Берестейський, буд.14; ЄДРПОУ 41886120) (далі - відповідач) про:
визнання протиправною та скасування постанови від 21.10.2025 №20 про накладення штрафу в розмірі 51000,00грн;
визнання протиправним і скасування рішення від 20.08.2025 № 22/04 3/2025 про вжиття обмежувальних заходів відносно позивача;
визнання протиправним і скасування рішення від 03.10.2025 № 20/ПЗ/04 3/2025 відповідача про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних заходів відносно позивача;
стягнення з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на загальну суму 8619,60грн (на сплату судового збору та правову допомогу адвоката).
Обґрунтовуючи зазначив, що позивач має статус імпортера продукції, а не виробника чи розповсюджувача. Тому відповідач не мав підстави для проведення позапланової перевірки. Сценарний план, складений відповідачем відносно імпортера-позивача, є безпідставним та таким, що стосується розповсюджувачів продукції, адже передбачає використання плавзасобів кінцевими споживачами. Питання митного оформлення товару є компетенцією митних органів, а не відповідача. Відповідач не може контролювати за митні органи виконання рішень, винесених митними органами.
Встановлено, що всупереч вимог ч.3 ст.161 КАС України не здійснив оплату судового збору у встановлених порядку і розмірі відповідно до закону. У зв'язку із вказаним суд ухвалою від 12.11.2025 залишив позовну заяву без руху та надав строк 10 днів для усунення недоліків.
24.11.2025 на адресу суду надійшла заява вх.№58200/25 позивача про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач надав суду нову редакцію позовної заяви із одною позовною вимогою, яка оплачена судовим збором. Позивач просив залишити без розгляду позовні вимоги про:
визнання протиправним і скасування рішення від 20.08.2025 № 22/04 3/2025 про вжиття обмежувальних заходів відносно нього;
визнання протиправною та скасування рішення від 03.10.2025 № 20/ПЗ/04 3/2025 відповідача про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних заходів відносно позивача.
Ознайомившись із Заявою, суд встановив виконання позивачем вимог ухвали суду від 10.11.2025 щодо усунення недоліків позовної заяви. Тому ухвалою суду від 01.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного провадження у частині позовних вимог про:
визнання протиправною та скасування постанови від 21.10.2025 №20 про накладення штрафу в розмірі 51000,00грн;
стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат на суму 8619,60грн (на сплату судового збору та правову допомогу адвоката).
Решту позовних вимог повернув.
18.12.2025 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання вх.№63330/25 (далі - Клопотання), в якому просив проводити розгляд судової справи у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження. У випадку відмови у задоволенні клопотання щодо розгляду справи правилами загального позовного провадження просив постановити ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із викликом сторін. Вважає за необхідне розглянути дану справу в судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі цього вимагає. Оцінивши доводи Клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, про що постановив ухвалу від 30.01.2026.
Того ж дня надійшов відзив з проханням у задоволенні позовну відмовити повністю, оскільки спірне рішення прийняте у зв'язку з неподанням позивачем жодних документів про виконання обмежувальних заходів.
Правом подати відповідь позивач не скористався.
Усі подані документи суд долучив до матеріалів адміністративної справи.
Оскільки обґрунтовані заяви про розгляд справи з викликом сторін у судове засідання суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити в справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив справу розглянути правилами спрощеного провадження без такого виклику (у письмовому провадженні) на підставі письмових доказів.
Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
03.18.2025 для позивача виписано інвойс №52980 щодо продажу судоплавного катера.
17.06.2025 відповідач видав наказ №175 про проведення позапланової перевірки характеристик продукції імпортера - позивача, зазначеної в рішення та митне оформлення якої призупинено в зоні митного контролю ВМО №3 рішенням Рівненської митниці від 16.06.2025 - судноплавний катер для дозвілля і спорту, 20204 р.в., що має пошкодження внаслідок затоплення.
На підставі направлень №22/2025 посадові особи відповідача провели вказаній позаплановий захід, у результаті чого склали акт перевірки характеристик продукції від 18.05.2025 №22/04-3/2025. У ньому вказали, що встановили на вказаному судні: ознаки експлуатації та затоплення корпусу судна з незначними пошкодженнями лако-фарбового покриття; знак відповідності технічним регламентам не нанесено; не складена документація: декларація про відповідність вимогам технічного регламенту не складена, технічна документація не повна та складена не державною мовою.
Тому відповідач виніс щодо позивача, як власника катера, рішення від 20.02.2025 про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів на період до 12.09.2025 шляхом усунення вказаних вище формальних невідповідностей.
Відомостями з відстеження вручення рекомендованих листів підтверджено, що позивачу не вручені вказані документи відповідача, направлені на адресу реєстрації, із-за невдалої спроби, а довідками поштового відділення - за закінченням терміну зберігання.
Відповідач направив позивачу лист від 26.09.2025 про те, що відбудеться перевірка виконання вказаного рішення з 30.09.2025 до 03.10.2025, у зв'язку з чим просив надати до 02.10.2025 на електронну адресу копії документів, що підтверджують його виконання. Також повідомлено про його можливість прибути безпосередньо до відповідача.
25.09.2025 відповідач видав наказ №325 та оформив своїм посадовим особам направлення на перевірку у період з 30.09.2025 до 03.10.2025 для виконання вказаного вище рішення позивачем, як імпортером вказаного катера. Результати оформлені актом від 03.10.2025 про його невиконання та наявність підстав для притягнення до фінансової відповідальності - застосування адміністративно-господарської санкції згідно з п.3 ч. 4 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Протокол №20 оформлений тою ж датою щодо правопорушення. Крім того складений сценарний план ймовірності виникнення ризику, що може становити продукція (вказаний вище катер). Тому відповідач виніс рішення про внесення змін до обмежувальних заходів шляхом зміни строку виконання - до 02.02.2026.
21.10.2025 відповідач виніс постанову про накладення штрафу в сумі 51000,00грн за порушення позивачем п.3 ч. 4 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» в частині невиконання рішення про вжиття обмежувальних заходів щодо усунення формальної невідповідності (далі - Спірне рішення).
Тому позивач звернувся до суду позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі - Закон №2735-VI) державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Частиною першою статті 22 Закону №2735-VІ передбачено, що заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (коригувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
Згідно зі ст.29 Закону № 2735 у разі, якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбаченим статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність:
знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті;
не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом;
не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом;
декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог;
органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною;
вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону №2735-VІ обмежувальні (коригувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.
Частиною другою статті 34 Закону №2735-VІ передбачено, що суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.
У цьому контексті суд урахував, що порушень відповідача щодо процедури перевірки не встановлено, а Рішення про вжиття обмежувальних заходів чинне.
Пунктом 3 ч.4 ст.44 Закону №2735-VI, який застосовано Спірною постановою, передбачено, що до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів (крім юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів - юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування.
Тобто, до відповідальності суб'єкт притягається або за невиконання або за неповне виконання рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів.
Встановлені обставини спору свідчать, що перевіркою виконання Рішення про вжиття обмежувальних заходів, зафіксованою актом та протоколом, встановлене його повне невиконання.
Норми статті 23 Закону №2735-VI, яка регулює порядок проведення перевірок характеристик продукції, приписують такі обов'язки.
Під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону.
Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.
Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.
У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб'єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам.
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів (рішень) органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази (рішення) та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Перевірки характеристик продукції проводяться:
1) у торговельних та складських приміщеннях суб'єктів господарювання;
2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію);
3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;
4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції, з дотриманням вимог Митного кодексу України;
5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.
Під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:
1) декларація про відповідність;
2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);
3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;
4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;
5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;
6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції;
7) документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;
8) повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
У разі якщо суб'єктом господарювання надано висновки експертизи, протоколи випробувань продукції, сертифікати відповідності або інші документи про відповідність, видані за результатами добровільної оцінки відповідності акредитованими органами з оцінки відповідності, органи ринкового нагляду належним чином ураховують ці документи при проведенні перевірок характеристик продукції.
Згідно зі ст.28 вказаного Закону якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб'єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу, відкликати її та/або знищити або привести її в інший спосіб до стану, що виключає її використання, чи забороняє надання такої продукції на ринку.
Оцінка ризику проводиться органом ринкового нагляду відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Продукція не може вважатися такою, що становить серйозний ризик, за тих лише підстав, що існують можливості для досягнення більш високого рівня безпечності продукції або на ринку пропонується інша продукція, що становить менший ступінь ризику.
Орган ринкового нагляду повідомляє про продукцію, що становить серйозний ризик, та обмежувальні (корегувальні) заходи, вжиті щодо неї, органам з оцінки відповідності, що виконували процедури оцінки відповідності цієї продукції.
Технічним регламентом на певний вид продукції може бути встановлено особливості застосування обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цією статтею.
Відповідно до ст.29 Закону №2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.
Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність:
знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті;
не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом;
не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом;
декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог;
органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною;
вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.
Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.
У разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами чи усунення формальної невідповідності та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.
Орган ринкового нагляду повідомляє про виявлену невідповідність продукції встановленим вимогам (крім формальної невідповідності) та обмежувальні (корегувальні) заходи, вжиті щодо такої продукції, призначеним органам з оцінки відповідності, які були залучені до оцінки відповідності цієї продукції вимогам технічних регламентів.
Технічним регламентом на певний вид продукції може бути встановлено особливості застосування обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цією статтею.
Вказаних вимог відповідач у спірних правовідносинах дотримався.
Згідно зі ст.11 Закону №124-VIII продукція, що вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію, а згідно з деякими технічними регламентами - також продукція, що виготовляється та/або вводиться в експлуатацію виробником для використання у власних цілях, повинна відповідати вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, крім випадків, визначених у статті 12 цього Закону та у відповідних технічних регламентах.
У технічних регламентах, розроблених на основі актів законодавства Європейського Союзу, на додаток до вимог, які застосовуються до продукції, що вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію, можуть бути встановлені вимоги, які застосовуються до продукції, що перебуває в експлуатації. У таких випадках продукція, що перебуває в експлуатації, повинна відповідати таким вимогам технічних регламентів, розроблених на основі актів законодавства Європейського Союзу, крім випадків, визначених у статті 12 цього Закону та у відповідних технічних регламентах.
Відповідність продукції вимогам технічних регламентів може бути забезпечена шляхом застосування національних стандартів та/або інших технічних специфікацій, посилання на які містяться у відповідних технічних регламентах. У технічному регламенті зазначається, чи відповідність продукції таким національним стандартам та/або іншим технічним специфікаціям є єдиним способом, чи одним із способів задоволення вимог цього технічного регламенту.
Посилання в технічних регламентах на зазначені національні стандарти можуть мати форму переліків національних стандартів для цілей застосування відповідних технічних регламентів.
Стаття 28 вказаного Закону приписує, що у випадках, визначених у технічних регламентах, якими передбачене застосування процедур оцінки відповідності, виробник або уповноважений представник (від імені та під відповідальність виробника) повинен складати декларацію про відповідність.
У декларації про відповідність заявляється про те, що виконання вимог, визначених у відповідних технічних регламентах, було доведено.
Декларація про відповідність складається згідно з вимогами до її змісту, примірною структурою чи формою, що встановлюються відповідними технічними регламентами.
У разі якщо на певний вид продукції поширюється дія кількох технічних регламентів, що вимагають складання декларації про відповідність, повинна бути складена єдина декларація про відповідність стосовно всіх таких технічних регламентів, якщо це передбачено відповідними технічними регламентами. В такій декларації про відповідність повинні бути зазначені відповідні технічні регламенти, включаючи відомості про їх офіційне опублікування.
Єдина декларація про відповідність може мати форму досьє, яке складається з відповідних окремих декларацій про відповідність.
У випадках та відповідно до вимог, визначених у певних технічних регламентах, продукція при наданні на ринку або введенні в експлуатацію (експлуатації) повинна супроводжуватися декларацією про відповідність, її копією чи спрощеною декларацією про відповідність.
Декларація про відповідність повинна бути складена державною мовою, а в разі якщо вона була складена іншою мовою - перекладена на державну мову.
Якщо технічним регламентом вимагається супроводження продукції при наданні на ринку або введенні в експлуатацію (експлуатації) декларацією про відповідність, її копією чи спрощеною декларацією про відповідність, така декларація повинна бути складена або перекладена згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.
Окремими технічними регламентами можуть бути встановлені вимоги щодо додаткового застосування в декларації про відповідність або її копії інших мов.
Виробник шляхом складання декларації про відповідність бере на себе відповідальність за відповідність продукції вимогам, установленим у відповідних технічних регламентах.
Технічними регламентами, якими передбачене застосування процедур оцінки відповідності, можуть передбачатися інші, крім складення декларації про відповідність, випадки декларування відповідності вимогам технічних регламентів.
Технічний регламент прогулянкових суден і водних мотоциклів затверджений постановою КМУ від 23 грудня 2021 року № 1381 та встановлює, що не повинно обмежуватися введення в обіг або введення в експлуатацію продукції, що відповідає вимогам Технічного регламенту прогулянкових суден, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2011 р. № 1147 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 87, ст. 3168), яка розміщена на ринку або введена в експлуатацію протягом року з дати набрання чинності цією постановою; рушійних двигунів із запалюванням від іскри потужністю 15 кВт або менше, що виготовлені малими та середніми підприємствами, які розміщені на ринку протягом трьох років з дати набрання чинності цією постановою, за умови, що викиди забруднюючих речовин таких двигунів не перевищують граничних рівнів, встановлених Технічним регламентом прогулянкових суден і водних мотоциклів, затвердженим цією постановою.. Постановою КМУ від 28 грудня 2016 року №1069 затверджено, що нагляд за прогулянковими суднами і водними мотоциклами виконує Морська адміністрація. То ж спірні правовідносини виникли в межах повноважень відповідача та доводи позивача про контрольні повноваження саме митного органу в цьому контексті не обґрунтовані.
Посилання позивача на те, що імпортований ним катер не пройшов повного митного оформлення, не враховано, оскільки за вказаним вище інвойсом саме позивач є його власником, докази придбання та використання іншими особами відсутні, з огляду на що саме він має обов'язок виконати всі, зазначені вище обов'язки згідно з законом щодо використання саме безпечної продукції. Відсутність доказів використання позивачем катера за призначенням закон не передбачає підставою для звільнення від відповідальності за вказані порушення.
Оскільки допущені позивачем порушення не усунені, за які прийнята Спірне рішення, підтверджено та не спростовано їх наявність, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та досліджених доказів, воно правомірне та не підлягає скасуванню, а судові витрати відповідно до ст.ст.132-139 Кодексу адміністративного судочинства України - розподілу.
Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 138-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову адвоката Чорноіваненка Дениса Олександровича від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (01135, м.Київ, просп.Берестейський, буд.14; ЄДРПОУ 41886120) про визнання протиправною та скасування постанови від 21.10.2025 №20 про накладення штрафу в розмірі 51000,00грн та стягнення з понесених судових витрат на суму 8619,60грн (на сплату судового збору та правову допомогу адвоката).
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ