02 лютого 2026 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
головуючого: ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі: ОСОБА_4
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Чернівецького районного суду м. Чернівців від 23 січня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025261220000071, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. П'ятигорське, Державинського району, Казахстан, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , не одруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, солдата,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
Провадження №11-сс/822/50/26 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_8
Категорія: ст. 422 КПК України Доповідач: ОСОБА_9
Ухвалою слідчого судді Чернівецького районного суду м. Чернівців від 23 січня 2026 року задоволено клопотання слідчого Чернівецького районного управління поліції ГУНП у Чернівецькій області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Строк дії ухвали про тримання під вартою відносно ОСОБА_7 в Державній установі "Чернівецький слідчий ізолятор" встановлено до 22 березня 2026 року включно.
Одночасно після застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів для забезпечення виконання ним обов'язків, визначених КПК України, визначено запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.
У разі внесення застави визначено покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , такі обов'язки:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти старшого слідчого прокурора, а також суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) утриматися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 22 березня 2026 року включно.
На вказану ухвалу слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою обрати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту. У разі відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт захисник просить суд зменшити розмір застави.
Апеляційні вимоги мотивує тим, що слідчий суддя дійшов передчасних та необґрунтованих висновків про наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
ОСОБА_7 є військовослужбовцем, учасником бойових дій, має поранення та, відповідно до положень статті 89 КК України, раніше не судимий. Підозрюваний проживає у цивільному шлюбі, має на утриманні малолітню дитину, постійне місце проживання та підтримує міцні соціальні зв'язки.
У зв'язку з наведеним вважає, що зазначені обставини дають підстави для застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу.
Заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст оскаржуваного судового рішення та доводи апеляційної скарги, доводи захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 , який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід, доводи прокурора ОСОБА_5 , який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до приписів ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Чернівецьким районним управлінням поліції ГУНП в Чернівецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 вересня 2025 року за №42025261220000071, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
21 січня 2026 року, на підставі ст. 615 КПК України, ОСОБА_7 затримано за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
22 січня 2026 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263КК України.
З пред'явленої ОСОБА_7 підозри вбачається, що він 11 листопада 2025 року, діючи умисно, протиправно, без передбаченого законом дозволу та з метою отримання прибутку придбав, носив, зберігав та, за грошові кошти в сумі 900 доларів США збув ОСОБА_11 чотирнадцять ручних гранат різних типів та три запали до них, а 28 листопада 2025 року, діючи за аналогічних обставин, за грошові кошти в сумі 25 000 гривень збув ОСОБА_11 вибухові припаси, вибухові пристрої та вибухові речовини у загальній кількості дванадцять одиниць.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України - придбанні, носінні, зберіганні та збуті бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, максимальним строком до семи років.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 підтверджується копіями протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (а.с. 23-36) та висновками експертів (а.с. 37-75,78-130).
Колегія суддів вважає, що відповідно до вимог ст. 177, 178, 193, 194 КПК України слідчий суддя дослідив та врахував усі обставини, із якими закон пов'язує вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Так, слідчий суддя визнав доведеним існування ризиків, що передбачені ст. 177 КПК України, зокрема ризик, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо оцінки ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки останній, будучи військовослужбовцем, в період дії не території України воєнного стану, тобто в найбільш несприятливий для суспільства час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилось суспільство, збував бойові припаси, що свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпеки вказаного протиправного діяння та дає підстави для застосування виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_7 є військовослужбовцем, учасником бойових дій, має поранення та, відповідно до положень статті 89 КК України, раніше не судимий, проживає у цивільному шлюбі, має на утриманні малолітню дитину, постійне місце проживання та підтримує міцні соціальні зв'язки не спростовують встановленні слідчим суддею ризики, оскільки наведені обставини не завадили ОСОБА_7 вчинити вказані кримінальні правопорушення.
Не припустився й слідчий суддя помилки, визначаючи ОСОБА_7 розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Розмір застави, у відповідності до п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України, визначається, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину у розмірі від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчим суддею дотримано вимог ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави, а вчинення ОСОБА_7 збуту бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв, на переконання колегії суддів, обґрунтовує необхідність застосування до нього максимального розміру застави, визначеного п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 не знайшли свого підтвердження, а отже в її задвооленні слід відмовити, а ухвалу слідчого судді Чернівецького районного суду м. Чернівців від 23 січня 2026 року слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 309, 404, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Чернівецького районного суду м. Чернівців від 23 січня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025261220000071, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий [підпис] ОСОБА_9
Судді [підпис] ОСОБА_2
[підпис] ОСОБА_3