02 лютого 2026 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 01 грудня 2025 року у кримінальному провадженні №12025262110000299 за ч.1 ст.286 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 01 грудня 2025 року задоволено клопотання прокурора Кіцманського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_7 та накладено арешт з позбавленням права користування, розпорядження та відчуження на транспортний засіб марки «Skoda Superb», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_8 .
Захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу із проханням скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на транспортний засіб.
Вказує, що розгляд клопотання 01.12.2025 року відбувся за участю лише сторони обвинувачення, ОСОБА_8 не був завчасно повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання, що позбавило сторону захисту права надати суду обґрунтовані заперечення і важливі письмові докази та порушило право ОСОБА_8 на мирне володіння майном.
Слідчий суддя проігнорував той факт, що слідчий подав клопотання про арешт транспортного засобу з пропуском відповідних строків, передбачених кримінальним процесуальним законом, а саме огляд місця події, під час якого було вилучено автомобіль, відбувся 27.11.2025 року, а клопотання про арешт було подано до суду лише 01.12.2025 року, тобто на 4 день після проведення огляду.
Звертає увагу, що власник майна ОСОБА_8 поставився з розумінням до потреб слідства на початковій стадії досудового розслідування, оскільки для встановлення усіх обставин кримінального провадження необхідними є проведення відповідних слідчих дій з вилученим авто та судових експертиз.
Провадження №11-сс/822/42/26 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_9
Категорія: ст.422 КПК України Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Вважає, що двох місяців, протягом яких вже здійснюється досудове розслідування, більш ніж достатньо для проведення необхідного об'єму слідчих дій та судових експертизу даному кримінальному провадженні з використанням вилученого автомобіля.
Зазначає, що кримінальне провадження розпочате за фактом, а підозра ОСОБА_8 за ст. 286 КК України не повідомлена, тому накладення арешту на його майно лише на підставі можливої причетності до кримінального правопорушення є порушенням його майнових прав.
Твердить, що дорожньо-транспортна пригода відбулась в результаті грубого порушення пішоходом п.4.14 ПДР України, який забороняє йому раптово вибігати на пішохідний перехід, для оцінки дій пішохода не потрібні спеціальні знання та залучення експерта, а тому подальше утримування транспортного засобу є безпідставним.
Наголошує, що прокурором не долучено до клопотання супровідного листа чи постанови про призначення судових експертиз відносно вилученого майна, слідчим проведені всі необхідні слідчі дії, оглянуто та зафіксовано всі фактичні дані по справі, подальше перебування вказаного майна у слідчого є недоцільним.
Посилається на те, що накладення арешту на транспортний засіб із забороною користування та фактичним вилученням є надмірним тягарем для ОСОБА_8 , оскільки він перебуває на службі в ДСНС та щодня самостійно за допомогою власного транспортного засобу забезпечує своє прибуття до місця служби, в умовах повномасштабної збройної агресії може виникнути необхідність у невідкладному прибутті до місця несення служби за тривогою для усунення наслідків лиха, тому позбавлення ОСОБА_8 та його родини єдиного засобу пересування, ставить його у вразливе становище.
Вважає, що застосований захід забезпечення кримінального провадження є непропорційним, оскільки завдання слідства могли бути вирішені без вилучення майна, шляхом передачі автомобіля власнику на відповідальне зберігання із забороною відчуження.
Крім цього, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, мотивуючи тим, що про існування оскаржуваної ухвали ОСОБА_8 та його захисник дізналися лише 23.01.2026 року, ОСОБА_8 не був завчасно повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання.
За таких обставин вважає, що строк на оскарження пропущений з поважних причин.
ОСОБА_8 належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, до суду не з'явився, клопотань про відкладення не заявляв. За таких обставин неявка ОСОБА_8 не перешкоджає апеляційному розгляду.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу, доводи прокурора про відсутність підстав для скасування судового рішення, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно абз.2 ч.3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Встановлено, що судовий розгляд був здійснений 01.12.2025 року без виклику власника майна ОСОБА_8 (а.с.17). Також відсутні дані про направлення та отримання ним копії ухвали слідчого судді.
Доводи про те, що ОСОБА_8 отримав копію судового рішення лише 23 січня 2026 року, не спростовуються матеріалами справи. Апеляційна скарга подана 26.01.2026 року.
За таких обставин строк на апеляційне оскарження не пропущений, а тому підстав для вирішення клопотання про його поновлення немає.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та з цією метою може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, відповідно до ст. 173 КПК України, повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Оскільки захисник оспорює ухвалу про накладення арешту на майно,яка постановлена 01.12.2025 року, апеляційний суд перевіряє саме наявність правових підстав для арешту майна на час розгляду клопотання прокурора.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 27 листопада 2025 року до ЄРДР внесені відомості за №12025262110000299 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України (а.с.3).
Згідно внесених відомостей, 27.11.2025 близько о 06:31 год. в с. Мамаївці по вул. Шевченка 150а, водій ОСОБА_8 , керуючи власним автомобілем марки «Skoda Superb», номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись в напрямку м.Снятин, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебігав дорогу по пішохідному переходу, внаслідок наїзду ОСОБА_10 з діагнозом :перелом ключиці, струс головного мозку, перелом плесневої кістки- госпіталізовано до ЛШМД м. Чернівці.
З протоколу огляду місця події від 27.11.2025 року вбачається, що слідчим вилучено автомобіль марки «Skoda Superb», номерний знак НОМЕР_2 (а.с.6-8).
Постановою старшого слідчого СВ ВП №2 (м.Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_11 від 27 листопада 2025 року вказаний автомобіль визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні (а.с.9).
Такі обставини у їх сукупності вказують,що вилучений автомобіль міг зберегти на собі сліди кримінального правопорушення за ч.1 ст.286 КК України, а тому як речовий доказ відповідає критеріям ст.98 КПК України.
Отже, слідчий суддя обґрунтовано наклав на таке майно арешт з метою запобігання ризику його приховування або відчуження.
На етапі кримінального провадження,коли суд розглядав клопотання, слідчий суддя правильно виснував,що потреби досудового розслідування,зокрема,необхідність проведення експертиз із вказаним авто, виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна з метою повного, всебічного встановлення обставин кримінального провадження.
При цьому, оцінка доказів на предмет їх допустимості та достатності для доведення винуватості чи невинуватості є завданням іншого етапу кримінального провадження.
Захисник зазначив у апеляційній скарзі та це підтверджується заявою ОСОБА_8 на а.с.12, що останній не заперечував відносно накладення арешту на його авто на період досудового розслідування.
Всупереч доводам апелянта, клопотання прокурора про арешт майна було подане до суду та зареєстроване у Кіцманському районному суді 28.11.2025 року (а.с.14), тобто наступного дня після проведення огляду місця події та вилучення транспортного засобу,що відповідає вимогам ч.5 ст.171 КПК України.
Слідчий суддя розглянув вказане клопотання 01.12.2025 року,тобто в межах строку, передбаченого ч.1 ст.172 КПК України (із врахуванням вихідних днів).
Інші доводи,на які посилався захисник,не дають підстав для скасування судового рішення,яке прийняте 01.12.2025 року,а тому у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.404,405,407,411,418,419,422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 01 грудня 2025 року у кримінальному провадженні №12025262110000299 за ч.1 ст.286 КК України - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя доповідач: Судді:
_________________ __________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3