Справа № 950/117/25
Номер провадження 1-кс/950/72/26
30 січня 2026 року Лебединський районний суд Сумської області
Слідчий суддя Лебединського районного суду Сумської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю: прокурора - ОСОБА_3 , слідчої - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , його захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42024202540000016 від 25.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України,
Слідчий звернувся з даним клопотанням, погодженим з прокурором, у якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 захід у вигляді застави у розмірі у розмірі 715 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 2 379 520 грн., з покладенням на підозрюваного строком на 2 місяці обов'язків: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; 2) не відлучатися за межі м. Києва, Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_7 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. В той же час наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які свідчать, що підозрюваний ОСОБА_7 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; спотворити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, здійснювати незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні. Застосування ж до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж застава, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, не зменшить ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні слідча навела мотиви поданого нею клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_5 . Наполягає на його задоволенні.
Прокурор підтримала клопотання слідчого з викладених у ньому підстав. Просила задовольнити в повному обсязі.
Не погоджуючись з заявленими вимогами, захисник підозрюваного у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, вважає його необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Вважає, що існування ризиків, про які зазначає сторона обвинувачення у клопотанні, є непідтвердженим. ОСОБА_7 не має наміру переховуватися та виїжджати за кордон. Стосовно свідків, то такий запобіжний захід як застава не може запобігти ризику впливу на них та інших осіб. Також захисник посилається на наявність у ОСОБА_9 батьків похилого віку, яких останній доглядає, та на те, що його підзахисний має дохід близько 6 - 10 тисяч гривень на місяць, а відповідно не має достатніх коштів для внесення застави у заявленому розмірі. Враховуючи зазначене, захисник просив відмовити в задоволенні клопотання про застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді застави та обрати останньому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний підтримав наведені захисником доводи, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого. Підтвердив той факт, що дійсно являється власником та директором десяти компаній.
Заслухавши слідчу, думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, а якщо так, то чи забезпечить застава в запропонованому розмірі, виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м'які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України; 4) обґрунтованість розміру застави.
Під час судового розгляду встановлено, що слідчими слідчого відділення ВП №3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024202540000016 від 25.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом привласнення бюджетних коштів в умовах воєнного стану посадовими особами ТОВ «Компанія з водозабезпечення «Бурвод» за попередньою змовою із посадовими особами Лебединської міської ради при будівництві глибоководної свердловини в м. Лебедин, шляхом складання і видачі завідомо неправдивих офіційних документів.
У межах вказаного кримінального провадження 20.01.2026 вручено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах, а саме у заволодінні майном Управління житлово-комунального господарства Лебединської міської ради - грошовими коштами у сумі 2 379 282,04 грн при виконанні робіт за договором №244 від 14.11.2023 по об'єкту: «ДК 021:2015:45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт (будівництво глибоководної свердловини в м. Лебедин, Сумської області. Нове будівництво)», чим завдано матеріальних збитків на вказану суму, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, тобто у вчиненні службового підроблення, а саме у складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та видача їх - актів виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в №1 за грудень 2023 року від 11.12.2023, №2 за грудень 2023 року від 22.12.2023, №3 за квітень 2024 року від 25.04.2024 та №5 за жовтень 2024 року від 03.10.2024 до договору №244 від 14.11.2023.
Вищезазначені обставини, на думку сторони обвинувачення, обумовлюють наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з такого.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України). Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" також передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_5 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття "обґрунтованості", яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", зокрема термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Тобто стандарт "обґрунтована підозра", який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, у тому числі:
- договором №244 від 14.11.2023 по об'єкту: «ДК 021:2015:45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт (будівництво глибоководної свердловини в м. Лебедин, Сумської області. Нове будівництво)»;
- висновком експерта №1716 від 17.03.2025 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи за кримінальним провадженням №42024202540000016;
- висновком спеціаліста управління ДПС в Сумській області про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «КОМПАНІЯ З ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ «БУРВОД» (код ЄДРПОУ 35556983) по взаєморозрахункам з Управлінням житлово-комунального господарства Лебединської міської ради щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом за період з 19.10.2023 по 31.12.2024 №12/1В-28-08-11/35556983 від 25.03.2025;
- висновком експертів №989/1463 від 30.07.2025 за результатами проведення комісійної будівельно-технічної експертизи за кримінальним провадженням № 42024202540000016;
- висновком експертів №991/1465 від 30.07.2025 за результатами проведення комісійної будівельно-технічної експертизи за кримінальним провадженням №42024202540000016;
- висновком експертів №987/1461 від 30.07.2025 за результатами проведення комісійної будівельно-технічної експертизи за кримінальним провадженням №42024202540000016;
- висновком експертів №990/1464 від 30.07.2025 за результатами проведення комісійної будівельно-технічної експертизи за кримінальним провадженням №42024202540000016;
- протоколом огляду від 19.09.2025.
- висновком експерта №1850 від 17.11.2025 за результатами проведення судової економічної експертизи;
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, з урахуванням доводів сторони захисту, слідчий суддя дійшов переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки наведені стороною обвинувачення докази з розумною достатністю та вірогідністю пов'язують підозрюваного ОСОБА_5 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування. Водночас варто зазначити, що в подальшому обставини кримінальних правопорушень мають бути ретельно перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Наведене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі "Мерабішвілі проти Грузії" (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, "обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку".
Більшість доводів та заперечень сторони захисту зводиться до відсутності в діях ОСОБА_5 складу інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
З цього приводу слідчий суддя зауважує, що реалізація права підозрюваного на захист, у тому числі полягає у вільному виборі способу та стратегії здійснення захисту у кримінальному провадженні та побудові власної версії щодо розслідуваних кримінальних правопорушень.
Крім того, варто зауважити, що порушені захисниками питання виходять за межі обґрунтованості підозри, тобто, виправданості подальшого розслідування кримінального провадження, натомість, потребують вирішення судом питання винуватості/невинуватості ОСОБА_5 за результатами всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, на підставі оцінки кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку. Таким чином, слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні ОСОБА_5 усіх елементів складу кримінального правопорушення, кваліфікації його дій та питання винуватості/невинуватості у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.
Таким чином, наведеними вище доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі матеріалів, поданих стороною обвинувачення до клопотання.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор зазначає про наявність ризиків, які свідчать, що підозрюваний ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, експертів, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Під час перевірки наявності зазначених ризиків слідчий суддя дійшов таких висновків.
Ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Зокрема злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому, відповідно до вимог ст. ст. 69, 75 КК України, норми про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, та звільнення від відбування покарання з випробуванням не можуть бути застосовані у випадку засудження за корупційний злочин.
Слідчий суддя погоджується, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення вказаного корупційного злочину, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду, маючи при цьому паспорт громадянина України для виїзду за кордон, зважаючи на майновий стан, який дозволяє підозрюваному вільно змінювати місце перебування, у тому числі виїжджати за кордон, створює достатні ризики залишення ОСОБА_5 території України та тривалого переховування за кордоном. Вказане свідчить про наявність у останнього підстав та реальної можливості у випадку незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави залишити Україну та виїхати за кордон з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
При встановленні наявності/відсутності вказаного ризику слідчий суддя враховує, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) також і загроза відносно суворого покарання. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії", в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Водночас у рішенні ЄСПЛ по справі "Бессієв проти Молдови" суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Стороною захисту наведено аргументи, на підтвердження яких долучено відповідні документи, що свідчать про наявність у ОСОБА_5 міцних соціальних зав'язків в Україні, насамперед пов'язаних із перебуванням на його утриманні батьків похилого віку. Однак, на переконання слідчого судді, вказане не може звести до мінімального ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування або/та суду на якійсь із стадій кримінального провадження, або ж зовсім свідчити про його відсутність, зважаючи на суворість можливого покарання за вчинення інкримінованого злочину.
Наведені вище обставини дають підстави слідчому судді вважати такий ризик наявним.
Крім цього, суд зазначає, що ОСОБА_5 , займаючи керівну посаду в підприємстві, має достатню кількість сталих службових та соціальних зв'язків, щоб спотворити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, здійснювати незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, так як на цей час у кримінальному провадженні тривають слідчі дії, та може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню: впливати на інших фігурантів кримінального провадження для зміни показів на свою користь або ж відмови їх надавати.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує й визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитані на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Окрім того, слідчий суддя вважає, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 , може прямо чи опосередковано впливати на експертів та спіалістів для надання ними неправдивих висновків, з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності.
Варто додати, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками можливого вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
При цьому належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених слідчим суддею ризиків.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими й доведеними зазначені в клопотанні слідчого ризики, передбачені п.п. 1- 4 ч. 1 ст. 177 КПК України та доходе висновку, що для нівелювання вказаних ризиків на початковій стадії досудового розслідування необхідним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.
Поряд з цим, оцінюючи можливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, якими є особиста порука та особисте зобов'язання, слідчий суддя використовує стандарт доказування "обґрунтованої ймовірності", за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього, та не відповідають тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів. А також не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу, адже, з огляду на встановлені слідчим суддею ризики, у випадку їх настання, відсутні будь-які стримуючі стимули для неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
З огляду на викладене, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, наведені вище характеристики кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній, а також наявність вищевказаних ризиків свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, аніж застава.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
Суд приймає до уваги також практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, у рішенні "Мангурас проти Іспанії" від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. При цьому ЄСПЛ також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.
Оцінивши доводи клопотання слідчого, суд вважає, що наведені обставини свідчать про високий ступінь наявних ризиків, установлених п.п. 1- 4 ч. 1 ст. 177 КПК України й при цьому судом також враховано обставин, які за статтею 178 КПК України повинні повинні братися до уваги при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, зокрема міцність соціальних зв'язків підозрюваного, наявність в нього утриманців, постійного місця роботи, тощо.
Суд вважає, що з урахуванням досліджених документів, пояснень сторони захисту щодо майнового стану підозрюваного ОСОБА_5 , відсутні підстави для визначення розміру застави як у виключних випадках понад межі, встановлені статтею 182 КПК України, а тому клопотання про застосування запобіжного заходу належить задовольнити частково, із визначенням суми застави у 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (який становить на теперішній час 3328 гривень), тобто грошовий еквівалент розміру застави складе 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, запобігання ризикам та не є явно непомірним.
Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є покладення на нього обов'язків, про які просить сторона обвинувачення на строк два місяці, до 30.03.2026, але в межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42024202540000016 від 25.01.2024.
Керуючись вимогами ст. ст. 176-178, 181, 193-194, 196 КПК України;
Клопотання слідчого СВ ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:
«Одержувач: ТУ ДСА України в Сумській області
Код: 26270240
Назва банку: ДКСУ м. Київ
МФО: 820172
р/р UA558201720355249001000008869
Призначення платежу: застава за кого прізвище, ім'я по-батькові, № ухвали суду, прізвище ім'я, по-батькові платника застави.»
Підозрюваний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, слідчому судді.
За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
2) не відлучатися за межі м. Києва, Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного, визначити до 30.03.2026 включно, але в межах строку досудового розслідування.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов'язків покласти на прокурорів із групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч.ч. 8-11 ст. 182 КПК України.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_10