Провадження № 11-кп/824/3594/2026
ЄУН 760/35230/25 Суддя в І інстанції: ОСОБА_1
27 січня 2026 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши на відповідність вимогам КПК України апеляційну скаргу прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 15 січня 2026 року,
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 15 січня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком на 60 діб, тобто до 14 березня 2026 року, заборонивши залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Звільнено ОСОБА_4 з-під варти в залі суду негайно.
Покладено на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Визначено строк дії ухвали та покладених на обвинуваченого обов'язків до 14 березня 2026 року включно.
Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 15 січня 2026 року, постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 14 березня 2026 року, без альтернати внесення застави.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам кримінального процесуального закону, доходжу висновку про відмову у відкритті провадження за поданою апеляційною скаргою, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме:
1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу;
2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру;
3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Положення частини другої статті 392 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленою під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду №4-р/2019 від 13.06.2019, отже ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, також можуть бути оскарженими в апеляційному порядку.
Порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті передбачений ст. 422-1 КПК України.
Системний аналіз наведених норм свідчить, що апеляційному оскарженню до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 ст. 392 КПК України, підлягають лише ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою.
Однак, ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 15 січня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою та запобіжний захід змінений з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, тобто, запобіжний захід у виді тримання під вартою не продовжений/обраний, а тому з урахуванням положень абз. 2 ч. 2 ст. 392 КПК України та ст. 422-1 КПК України дана ухвала окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Зважаючи на те, що прокурором подана апеляційна скарга на судове рішення, яке не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку, апелянту слід відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, а апеляційну скаргу разом з додатками повернути особі, яка її подала.
Керуючись ст. ст. 392, 399 КПК України, суддя апеляційного суду, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 15 січня 2026 року.
Апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами, повернути особа, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її оголошення.
Суддя
Київського апеляційного суду ОСОБА_2