Справа № 728/2669/25 Головуючий у 1 інстанції Сороколіт Є. М.
Провадження № 33/4823/126/26
Категорія - ч. 1 ст.173-2 КУпАП
27 січня 2026 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката Антоненка І.Є. (в режимі відеоконференції),
потерпілого - ОСОБА_2 ,
представника потерпілого - адвоката Ковалюха В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку дистанційного судового провадження (в режимі відеоконференції) справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Ковалюха В.М. на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 10 грудня 2025 року,-
Цією постановою відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованою та фактично проживаючої в АДРЕСА_1 ,
закрито провадження по справі про притягнення останньої до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Місцевим судом у оскаржуваній постанові зазначено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №773808 від 08.10.2025 року, ОСОБА_1 14 вересня 2025 року близько 07 год. 10 хв., вчинила домашнє насильство, тобто, умисні дії економічного характеру стосовно свого чоловіка ОСОБА_2 , замінивши замки до літньої кухні та вхідних дверей будинку у спільному будинку за адресою АДРЕСА_1 , чим позбавила останнього житла, що спричинило шкоду психічному здоров'ю потерпілого.
Закриваючи провадження по справі, місцевий суд вказав, що встановлені фактичні обставини справи, свідчать про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існують неприязні стосунки як між колишнім подружжям та між ними наявний саме приватно-правовий спір щодо порядку користування нерухомим майном.
Не погодившись із рішенням суду, представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат Ковалюх В.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну та постановити нову, якою притягнути ОСОБА_1 до адмінвідповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та призначити стягнення у межах санкції вказаної статті. Вказує, що місцевим судом не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, які свідчать про те, що ОСОБА_1 навмисно змінила замки на вхідних дверях будинку, чим позбавила житла потерпілого, а тому зазначеними діями вона вчинила домашнє насильство економічного характеру.
Заслухавши пояснення потерпілого ОСОБА_2 та його представника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення особи, яка притягається до адмінвідповідальності ОСОБА_1 та її захисника (в режимі відеоконференції), які заперечували проти задоволення апеляційної скарги і просили її залишити без задоволення, а постанову суду без змін, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Розглядаючи справу та приймаючи рішення про недоведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, за обставин, наведених в протоколі, суд першої інстанції не дав належну оцінку всім обставинам та дійшов помилкових висновків.
Вирішуючи питання, чи містять зазначені дії ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, апеляційний суд виходить з приписів діючого законодавства, яке регулює відповідні правовідносини.
Згідно з положеннями п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство в сім'ї - умисне позбавлення одним членом сім'ї іншого члена сім'ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до порушення фізичного чи психічного здоров'я.
Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто, умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Враховуючи, що ОСОБА_1 , замінивши замки до літньої кухні та вхідних дверей будинку у спільному будинку, при цьому не повідомивши про це свого чоловіка ОСОБА_2 позбавила останнього житла і її дії мають всі ознаки економічного насильства. В результаті таких дій потерпілий опинився в уразливому стані, змушений влаштовувати своє життя, підшукуючи нове житло.
Слід зазначити і те, що про псування замка сторонніми особами та наявність в замку сірників ОСОБА_1 поліцію не повідомляла, а з пропозицією про передачу ОСОБА_2 ключів від нових замків звернулась лише 20.09.2025 року, після звернення потерпілого 17.09.2025 року із заявою до органів поліції.
Такі дії безумовно могли завдати шкоду психічному здоров'ю потерпілого, оскільки істотно порушують його право на житло, яке гарантоване Конституцією України.
Твердження суду першої інстанції про те, що між ними наявний приватно-правовий спір щодо порядку користування нерухомим майном, матеріали справи не містять.
Проте, суд першої інстанції не врахував наведених обставин та безпідставно дійшов висновку, що обставини викладені в протоколі не містять складу адміністративного правопорушення.
За вказаних підстав, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.
Враховуючи, що на момент апеляційного розгляду строки накладення адміністративного стягнення закінчились, відповідно до вимог ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Ковалюха В.М. - задовольнити частково.
Постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 10 грудня 2025 року, якою закрито провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, провадження у справі закрити, на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач