Справа №337/339/25
Номер провадження 1-кп/337/91/2026
29 січня 2026 рокум. Запоріжжя
Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5 ( в режимі відеоконференцзв'язку)
представника потерпілого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.5 ст. 361, ч.4 ст.185, ч.1 ст.209 КК України,
В провадженні суду перебуває об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.5 ст. 361, ч.4 ст.185, ч.1 ст.209 КК України, за яким на теперішній час триває дослідження доказів з боку обвинувачення, а саме: дослідження письмових доказів, оскільки з неможливістю забезпечення стороною обвинувачення свідків постановлений раніше порядок дослідження доказів по справі був змінений у судовому засіданні 26.11.2025 року.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що раніше встановлені судом ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності, а враховуючи особу обвинуваченого та обставини скоєння інкримінованих кримінальних правопорушень, більш м'який запобіжний не є дієвим.
Представник потерпілого адвокат ОСОБА_6 вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечив проти продовження йому строку тримання під вартою, вважає, що прокурор не надав жодного доказу на підтвердження існування ризиків, відсутність зареєстрованого місця проживання не може свідчити про бажання переховуватися від суду, жодного підтвердження можливості впливу на свідків прокурор не надав, він має соціальні зв'язки, що підтверджено тим, що його знайомі та близькі приходили до суду та цікавилися його долею, просить змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за місцем мешкання його тітки, яка раніше допитувалася у судовому засіданні.
Захисник підтримав доводи свого підзахисного.
Прокурор за клопотанням обвинуваченого заперечив, зазначивши, що неможливість обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем мешкання тітки обвинуваченого була зазначена судом в попередніх ухвалах, натомість, сьогодні обвинувачений навіть не зазначає адресу, за якою просить обрати йому домашній арешт, не надає згоду власників або користувачів на обрання домашнього арешту за їхньою адресою.
Представник потерпілого підтримав доводи прокурора, просить у задоволенні клопотання відмовити.
Вислухавши думку учасників провадження, розглянувши матеріали клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Клопотання прокурора містить всі необхідні відомості, що передбачені кримінальним процесуальним законодавством, та обґрунтування своїх доводів, а тому відповідає вимогам ч.3 ст.199 КПК України.
Вирішуючи можливість продовження обраного строку запобіжного заходу, суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.361, ч.4 ст.185, ч.1 ст.209 КК України, які відносяться до тяжких та особливо тяжкого злочинів, при цьому оцінка наданих суду доказів буде надана у вироці суду.
Перевіривши наявні матеріали провадження, суд приходить до висновку про те, що ризики, вказані прокурором у клопотанні, не зменшились та існують на цей час.
Такими ризиками є: ризик переховування від суду та ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. Ризик у вигляді переховування від суду, обумовлений ймовірністю призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 15 років, своєї актуальності на теперішній час не втратив, оскільки обсяг обвинувачення не зменшений. Свідки також наразі не допитувалися, частина свідків є знайомими обвинуваченого, яким, як вбачається з досліджених у судовому засіданні письмових доказів відбувалися перерахування обвинуваченим грошових коштів, що за доводами сторони обвинувачення належали потерпілому, що, у свою чергу, на глибоке переконання суду, робить актуальним ризик незаконного впливу на свідків з метою схилення давати свідчення на свою користь.
Отже, задля забезпечення судового провадження необхідно продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, оскільки ризики, які існували на момент застосування до останнього вказаного запобіжного заходу та його продовження, не зменшились, з огляду на особу обвинуваченого, характер та ступінь тяжкості інкримінованих останньому правопорушень та суворість можливого покарання, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт задоволенню не підлягає. Про неможливість застосування домашнього арешту обвинуваченому за місцем мешкання його тітки ОСОБА_7 було зазначено в ухвалі суду від 20 серпня 2025 року, в якій судом було звернуто увагу сторони захисту на ненадання суду доказів на підтвердження родинних відносин між обвинуваченим ОСОБА_5 та допитаним свідком ОСОБА_7 , а також правовстановлюючих документів на будинок АДРЕСА_1 , а також доказів на підтвердження того, що інші особи не мають жодного права на цей будинок, та їхні права при цьому не будуть порушені. У судовому засіданні жодного документу стороною захисту не надано, а також не підтверджено бажання самої ОСОБА_7 на час розгляду клопотання надати житло ОСОБА_5 для забезпечення виконання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Керуючись ст.ст. 177,183, 196, 206, 333 КПК України, суд,
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк дії ухвали визначити до 29 березня 2026 року, включно.
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» та начальнику Державної установи «Дніпровська установа відбуття покарань (№4)» для виконання та вручення обвинуваченому ОСОБА_5 .
Прокурору та захиснику копію ухвали вручити в залі суду.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1