Справа № 420/15268/25
28 січня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національно поліції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національно поліції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
визнати протиправними дії відділу поліції № 2 (м. Одеса) Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області про внесення інформації про ОСОБА_1 до системи ІПНП як про «особу, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП».
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не вчиняв жодних адміністративних правопорушень, передбачених ст. 210, 210-1 КУпАП, не отримував жодних повісток про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 210, 210 1 КУпАП та відносно нього не приймалось рішень, щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210, 210-1 КУпАП. Жодних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 210, 210-1 КУпАП, відповідач не мав на момент внесення інформації про ОСОБА_1 до системи ІПНП як про «особу, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП» і не має по сьогоднішній день. Отже, з урахуванням відсутності щодо позивача постанови про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП, відповідачем протиправно вчинено дії щодо внесення інформації про ОСОБА_1 до системи ІПНП як про «особу, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП та інформація про ОСОБА_1 як «особи, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП», підлягає вилученню з системи ІПНП.
Головним управлінням Національної поліції в Одеській області подано відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача зазначив, що ГУНП в Одеській області заперечує проти задоволення позову в повному обсязі, вважаючи оскаржувані дії законними, а вимоги позивача - безпідставними.
Представник відповідача зазначає, що звернення та інформація про особу, надходять до органів (підрозділів) поліції з підрозділів ТЦК та СП та вносяться до ІКС ІПНП в автоматичному режимі шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС. Підрозділи ГУНП в Одеській області позбавлені можливості вносити, корегувати або видаляти інформацію щодо осіб, які перебувають на обліку за вчинення адміністративних правопорушень за ст. ст. 210, 210-1КУпАП, якщо інформація стосовно них була завантажена в автоматичному режимі.
Щодо протиправності дій ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області щодо внесення інформації до ІКС ІПНП щодо ОСОБА_1 представник відповідача зазначає, що вказане не відповідає дійсності оскільки звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслане до ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області не для внесення відомостей до ІКС ІПНП, а щодо необхідності доставлення позивача до РТЦК для складення протоколу про адміністративне правопорушення. Отже позовна вимога щодо визнання неправомірними дій ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області є такою, яка не підлягає задоволенню у зв'язку з відсутністю з боку ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області будь яких дій щодо внесення відомостей до ІКС ІПНП стосовно позивача.
Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що саме Національна поліція України, її структурні підрозділи та посадові особи є власником, адміністратором та користувачем системи «ІПНП», посилання відповідача на неможливість вносити, корегувати або видаляти інформацію - є неспроможним та таким, що не відповідає дійсності та чинному законодавству.
Ухвалою суду від 13.06.2025 року судом відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалу від 28.01.2026 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національно поліції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання Головного управління Національної поліції в Одеській області вилучити із інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» інформацію про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як про «особу, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП» - закрито.
Розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національно поліції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжено щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відділу поліції № 2 (м. Одеса) Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області про внесення інформації про ОСОБА_1 до системи ІПНП як про «особу, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП».
Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.
Представник ОСОБА_1 звернувся до Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Одеській області з адвокатським запитом від 15.04.2025, в якому просив:
- надати інформацію чи перебуває ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 у розшуку та про нього міститься інформація у реєстрах, що входять до єдиної інформаційної системи МВС України як особи, яка перебуває у розшуку підозрюваних, обвинувачених (підсудних) осіб, які ухиляються від відбування покарання або вироку суду та/або осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється поліцією або територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки?;
- у разі перебування інформації про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у реєстрах, що входять до єдиної інформаційної системи МВС України як особи, яка перебуває у розшуку, надати копію рішення на підставі якого така інформація внесена.
Листом № 159252025 від 17.04.2025 Головне управління Національної поліції в Одеській області повідомлено представника позивача про таке:
«За результатами розгляду повідомляємо, що за даними інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України»(далі - ІКС ІПНП), Положення про яку затверджене наказом МВС України від 03.08.2017 № 676, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.08.2017 за № 1059/30927, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у державному розшуку раніше не перебував та станом на 17.04.2025 у державному розшуку не перебуває.
Відповідно до частини 3 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абзацу 2 пункту 56 та абзацу 15 пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, органи Національної поліції України зобов'язані за зверненнями (форма звернення встановлена у додатку 20 до Порядку) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України здійснити адміністративне затримання та доставлення до цих органів осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП для складання адміністративного протоколу згідно ст. 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При надходженні до органів (підрозділів) поліції таких звернень, відповідно до Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми «Єдиний облік» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.06.2019 за № 508, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04 липня 2019 року за № 739/33710, інформація про особу вноситься до системи ІПНП, Положення про яку затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03 серпня 2017 року № 676, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 серпня 2017 року за № 1059/30927 (зі змінами).
Станом на 17.04.2025 за даними ІКС ІПНП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на обліку за категорією «особа, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП», ініціатор звернення- ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ). Звернення від 12.11.2024 № Е1253 зареєстроване 12.11.2024 за № 28565 та внесене до інформаційного ресурсу у відділі поліції № 2 (м. Одеса) Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Враховуючи викладене, для зняття особи з обліку ІКС ІПНП, пропонуємо Вам звернутись безпосередньо до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Додатково повідомляємо, що паперові носії, на підставі яких було внесено відомості до інформаційних ресурсів ІКС ІПНП, в УІАП ГУНП в Одеській області відсутні.».
Вважаючи дії структурного підрозділу відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян країни. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання щодо даних правовідносин передбачені Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частиною 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ, військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий обов'язок включає:
підготовку громадян до військової служби;
приписку до призовних дільниць;
прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;
проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі;
проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ встановлено, що від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 9 статті 1 Закону №2232-ХІІ, щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;
призовники - особи, приписані до призовних дільниць;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно з частиною 10 статті 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Згідно пункту 3 цього Указу мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Указами Президента України неодноразово продовжувався воєнний стан та строк проведення мобілізації, станом на дату розгляду справи воєнний стан та мобілізація в Україні тривають.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (Порядок №1487).
Відповідно до пункту 79 Порядку №1487, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;
організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
організовують взаємодію з державними органами, підприємствами, установами та організаціями щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку та карток первинного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також їх оповіщення;
організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;
зберігають протягом 10 років списки, які надходять від закладів освіти щодо жінок, які здобувають освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю (додаток 14);
письмово повідомляють державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям про осіб, які не виконали наказ (розпорядження) керівника зазначених органів, підприємств, установ та організацій та не прибули за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
інформують про стан військового обліку щороку до 5 січня районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських рад та вносять на їх розгляд пропозиції щодо його покращення;
здійснюють взяття на військовий облік жінок, які належать до категорій осіб, зазначених у частині 11 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів;
надсилають запити до органів реєстрації з метою встановлення адреси зареєстрованого (задекларованого) місця проживання призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 29);
розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);
повідомляють органам досудового розслідування про факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення громадянами, які ухиляються від військового обліку або навчальних та спеціальних зборів, призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (додаток 19);
звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;
повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи;
виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли;
проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;
виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
проводять щороку відповідно до графіків звіряння, затверджених розпорядженнями голів районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів, звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які працюють (навчаються) в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, а також даних карток первинного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку у виконавчих органах сільських, селищних, міських рад, з обліковими даними документів районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;
проводять щороку відповідно до затверджених розпорядженнями голів відповідних районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів планів перевірки стану організації та ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях (крім СБУ та розвідувальних органів);
складають за результатами перевірки акти, які в двадцятиденний строк з дня закінчення перевірки надсилають до державних органів, підприємств, установ та організацій, що перевірялися, а також до обласних, Київського міського територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для реагування і вжиття заходів згідно із законодавством. Результати перевірок вносяться до журналів обліку результатів перевірок (додаток 9) і журналу обліку перевірок стану військового обліку районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (додаток 30), який після закінчення зберігається сім років;
видають щороку до 20 січня накази про стан військового обліку в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за минулий рік та завдання на наступний рік на підставі результатів аналізу звітних даних, проведених заходів та перевірок стану військового обліку за минулий рік. Витяги з наказів щороку до 20 січня надсилаються до відповідних обласних, ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
організовують контроль та у разі потреби через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки можуть проводити перевірку дотримання призовниками, військовозобов'язаними та резервістами правил військового обліку (додаток 2).
Відповідно до пункту 22 Порядку №1487, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначає Закон України 16.03.2017 № 1951-VIII.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» встановлено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Статтею 2 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначено, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.
Сслід взяти до уваги, що статтею 16 вказаного Закону, внесені зміни в ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», а саме частину 1 статті 34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладено в такій редакції:
« 1.Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки».
Отже саме на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладається внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» передбачає, що основними засадами ведення Реєстру є обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Частина 2 статті 3 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» встановлює, що оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України, розпорядниками Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Міністерства оборони України. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є:
- уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру;
- оперативні командування;
- територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;
- Центральне управління Служби безпеки України;
- відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України;
- відповідний підрозділ розвідувального органу Міністерства оборони України.
Частина 6 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» передбачає що органи адміністрування Реєстру:
1) здійснюють аналітичну обробку даних;
2) забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту, відповідність та своєчасність внесення інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень Держателя та розпорядника Реєстру. Орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних відомостей Реєстру;
3) забезпечують зберігання та резервування бази даних Реєстру, контроль за її цілісністю, дотриманням вимог законодавства та Порядку ведення Реєстру, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
4) організовують підготовку та підвищення кваліфікації персоналу підпорядкованого органу адміністрування.
Відповідно до частини 8 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України.
Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначає та покладає певні права та обов'язки на районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» так і Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджений Наказом Міністерства оборони України 28 березня 2022 року № 94 покладає обов'язок на районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки вносити до Реєстру передбачених Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів зазначено, що основними засадами ведення Реєстру є обов'язковість внесення до Реєстру передбачених Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559 (Порядок № 559) військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. №559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа.
Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до статті 5 Закону №580-VIII, поліція у процесі своєї діяльності взаємодіє з органами правопорядку та іншими органами державної влади, а також органами місцевого самоврядування відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.
Частиною 1 статті 15 Закону №580-VIII визначено, що територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 23 Закону №580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань:
доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення.
Частиною 3 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов'язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення:
про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України)).
Положеннями ст. 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником.
Відповідно до абзацу 2 пункту 56 Порядку № 1487, Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20), яке може надсилатися в електронному вигляді засобами інформаційної взаємодії, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України 03.08.2017 №676, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.08.2017 за №1059/30927, затверджено Положення про інформаційно-комунікаційну систему Інформаційний портал Національної поліції України.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу 1 цього Положення це Положення визначає основні завдання, призначення, суб'єктів та структуру інформаційно-комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України, а також умови її функціонування.
Інформаційно-комунікаційна система Інформаційний портал Національної поліції України (система ІПНП) - сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обробки відомостей, що утворюються у процесі діяльності Національної поліції України та її інформаційно-аналітичного забезпечення. Система ІПНП є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС (ЄІС МВС).
Згідно з пунктом 1 Розділу II Положення №676, основними завданнями системи ІПНП є:
інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Національної поліції України; забезпечення наповнення та підтримки в актуальному стані інформаційних ресурсів баз (банків) даних, що входять до ЄІС МВС;
забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції у сфері трудових, фінансових, управлінських відносин, відносин документообігу; забезпечення електронної взаємодії з МВС та іншими органами державної влади.
Пункт 2 Розділу II Положення №676 визначає, що система ІПНП призначена для:
формування інформаційних ресурсів ЄІС МВС;
обробки інформації, яка утворена в процесі діяльності поліції;
аналітичної обробки інформації, отриманої з автоматичної фото- і відеотехніки;
надання безпосереднього оперативного доступу до інформаційних ресурсів ЄІС МВС;
генерації інтерфейсів та функціонування вебсервісів для здійснення інформаційної взаємодії органів (підрозділів) поліції з іншими органами державної влади, органами правопорядку іноземних держав, міжнародними організаціями;
здійснення пошукових та аналітичних функцій для використання інформації з інформаційних ресурсів (баз даних) поліції, МВС та інших органів державної влади в межах службової діяльності відповідно до рівня доступу і повноважень за запитом або регламентом;
використання програмних компонентів геоінформаційних підсистем для візуалізації інформації у вигляді електронних карт, автоматичної зміни зображеного образу об'єкта в залежності від зміни його характеристик, зміни масштабу та деталізації картографічної інформації в інформаційних ресурсах;
забезпечення автоматизації процесів управління силами та засобами поліції; забезпечення електронного документообігу в органах (підрозділах) поліції, обміну електронними документами з МВС;
комплексного захисту інформації та розмежування доступу до інформації, що зберігається в базах даних системи ІПНП.
Відповідно до пункту 1 Розділу III Положення №676, інформаційними ресурсами системи ІПНП є інформація, що утворена в процесі діяльності поліції та використовується, у тому числі, для наповнення та підтримки в актуальному стані баз (банків) даних, які входять до ЄІС МВС та визначені статтею 26 Закону України "Про Національну поліцію".
На виконання вимог чинного законодавства, у тому числі статті 26 Закону N 580-VIII, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 №100, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2019 за N 222/33194, затверджено Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (Порядок №100), який регулює порядок ведення в центральному органі управління поліцією, міжрегіональних територіальних органах поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах, головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, територіальних (відокремлених) підрозділах поліції єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події з використанням ІТС ІПНП.
Пунктом 3 розділу І Порядку №100 визначено, що джерелом інформації про кримінальні правопорушення та інші події, зокрема, є:
1) заяви (повідомлення) осіб, які надходять до органу (підрозділу) поліції, особи, уповноваженої на здійснення досудового розслідування, або службової особи, уповноваженої на прийняття та реєстрацію заяв (повідомлень);
2) самостійно виявлені слідчим (дізнавачем) або іншою посадовою особою органу (підрозділу) поліції з будь-якого джерела обставини кримінального правопорушення;
3) повідомлення осіб, які затримали підозрювану особу під час учинення або замаху на вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється в його вчиненні;
4) інше.
Відповідно до пункту 3 розділу III Порядку №100, заяви і повідомлення про інші події, що надійшли до чергової служби центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділів поліції, у яких немає відомостей, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, уповноважена службова особа після реєстрації в ІТС ІПНП (журналі ЄО) невідкладно, але не пізніше 24 годин передає керівнику відповідного органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов'язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України "Про звернення громадян" або Кодексом України про адміністративні правопорушення.
З метою забезпечення формування інформаційних ресурсів поліцією під час реєстрації заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.06.2019 №508, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 04.07.2019 за N 739/33710, затверджено Інструкцію з формування та ведення інформаційної підсистеми "Єдиний облік" інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України", якою передбачено, що облік об'єктів в ІП "ЄО" ведеться за такими категоріями:
заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події;
учасники кримінального правопорушення та іншої події;
речі, документи та майно, пов'язані з учиненням правопорушення та іншою подією. Підставами для внесення відомостей до ІП "ЄО" є заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення та іншу подію, рапорт поліцейського про самостійно виявлені обставини, що свідчать про кримінальні правопорушення, що надійшли до органу (підрозділу) поліції.
Відповідно до частини 4 статті 25 Закону України "Про Національну поліцію" діяльність поліції, пов'язана із захистом і обробкою персональних даних, здійснюється на підставах, визначених Конституцією України, Законом України "Про захист персональних даних", іншими законами України.
Частиною 5 статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 11 Закону України "Про захист персональних даних" підставами для обробки персональних даних є необхідність виконання обов'язку володільця персональних даних, який передбачений законом.
Згідно пункту 6 частини 2 статті 8 Закону України "Про захист персональних даних" суб'єкт персональних даних має право пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.
Частиною 2 статті 15 Закону України "Про захист персональних даних" встановлено, що персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі:
1) закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб'єкта персональних даних на обробку цих даних або законом;
2) припинення правовідносин між суб'єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом;
3) видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого;
4) набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних.
В матеріалах справи відносно ОСОБА_1 протоколи про порушення правил військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_6 не складались, постанови не виносились, оскільки він особисто не з'являвся до відділу.
Суд зазначає, що електронні звернення відносно порушників мобілізаційного законодавства формуються в інформаційних ресурсах Міністерства оборони України у визначеному електронному форматі та надходять до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (система ІПНП).
При цьому, доводи представника позивача покладені в обґрунтування позову щодо порушення прав позивача саме відділу поліції № 2 (м. Одеса) Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області ґрунтуються на помилковому трактуванні чинного законодавства, в тому числі про наявність компетенції у цього структурного відділу поліції виключати фізичну особу, яка перебуває у розшуку, із бази інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми "Розшук" інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України".
Суд зазначає, що відділ поліції № 2 (м. Одеса) Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, у даних спірних правовідносинах не є суб'єктом владних повноважень, який приймає рішення щодо включення чи виключення позивача із бази інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми "Розшук" інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України".
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає що позов не підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що в задоволенні позову відмовлено, відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національно поліції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 );
Відповідач: Головне управління Національно поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, адреса: вул. Академіка Філатова, буд, 15а, м. Одеса, 65080);
Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 , місце розташування: АДРЕСА_4 ).
Суддя П.П.Марин
.