справа №380/1230/26
про відмову у відкритті провадження
в адміністративній справі
28 січня 2026 рокум. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сидор Н.Т., перевіривши матеріали позовної заяви Державного підприємства «Львівський науково-дослідний проектний інститут землеустрою» до Головного управління ДПС у Львівській області про відстрочення виконання рішення контролюючого органу,
до суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» до Головного управління ДПС у Львівській області, у якій просить суд:
- відстрочити виконання рішення податкового органу щодо стягнення податкового боргу в сумі 2671196,73 грн на 6 (шість місяців) з моменту прийняття рішення суду з подальшим розстроченням шляхом щомісячної сплати рівними частинами упродовж 3 (трьох) років.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку Згідно з ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Пункт 2 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачає, що публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
У позовній заяві позивач вказує, що станом на 14 січня 2026 року податковий борг ДП «Львівський інститут землеустрою» у зв'язку із несплатою узгоджених грошових зобов'язань, визначених податковими деклараціями становить 2671196,73 грн.
Враховуючи щоденний арешт рахунків (інкасове стягнення) підприємства, рішення Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо порушення законодавства про працю, а також включення підприємства до переліку об'єктів малої приватизації з метою сплати заборгованості із заробітної плати за рахунок майбутніх надходжень від господарської діяльності підприємства просить суд відстрочити виконання рішення податкового органу щодо стягнення податкового боргу в сумі 2671196,73 грн на 6 (шість місяців) з моменту прийняття рішення суду з подальшим розстроченням шляхом щомісячної сплати рівними частинами упродовж 3 (трьох) років.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (надалі - ПК України).
Порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків регламентовано ст. 100 ПК України.
Відповідно до п. 100.1 ст. 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
Згідно з п. 100.2 ст. 100 ПК України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 100.5 ст. 100 ПК України підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Пунктом 100.8 ст. 100 ПК України передбачено, що рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки приймається у такому порядку:
стосовно загальнодержавних податків та зборів - керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням особливостей, визначених пунктом 100.9 цієї статті;
стосовно місцевих податків та зборів - керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки та збори.
Відтак, з наведеного висновується, що повноваження щодо відстрочення податкового боргу покладені саме на контролюючий орган.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси
Однак, у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача із заявою про відстрочення податкового боргу до Головного управління ДПС у Львівській області. Відповідно контролюючим органом не приймалось жодних рішень, не вчинялось дій чи бездіяльності щодо вирішення питання про відстрочення податкового боргу позивача.
Таким чином, у цих правовідносинах не виникло спору у розумінні ч. 1 ст. 5 КАС України, у зв'язку з чим ця справа не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Отже, у відкритті провадження у справі №380/1230/26 за позовом Державного підприємства «Львівський науково-дослідний проектний інститут землеустрою» до Головного управління ДПС у Львівській області про відстрочення виконання рішення контролюючого органу слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Водночас, слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30.01.2019 року у справі № 803/3/18, від 02.02.2023 року у справі № 260/3380/21 вказала, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Отже, в означених правовідносинах не виник спір, то суддя зазначає, що позовна заява взагалі не підлягає судовому розгляду.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 241-243, 248, 256 КАС України, суддя
відмовити у відкритті провадження в справі №380/1230/26 за позовом Державного підприємства «Львівський науково-дослідний проектний інститут землеустрою» до Головного управління ДПС у Львівській області про відстрочення виконання рішення контролюючого органу.
Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції відповідно до ст. ст. 293-297 КАС України.
СуддяСидор Наталія Теодозіївна