79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"20" січня 2026 р. Справа №914/2553/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання - Стронська А.І.
за участю представників сторін:
від позивача -Шевченко М.І.
від відповідача - Малахівська І.В.
розглянувши апеляційну скаргу Львівської міської ради від 08.12.2025 (вх. №ЗАГС 01-05/3631/25 від 08.12.2025)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 20.11.2025 (підписана 26.11.2025, суддя Ростислав Матвіїв)
у справі № 914/2553/25
за позовом Львівської міської ради
до відповідача ТДВ “БК “Приватбуд - Львів»
про стягнення 10 501 007, 50 грн.
Короткий зміст позовних вимог, клопотання відповідача та ухвали суду першої інстанції.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Львівської міської ради до ТДВ “БК “Приватбуд - Львів» про стягнення 10 501 007, 50 грн, з яких: 9 519 820,44 грн - безпідставно збережені кошти; 799 990,09 грн - інфляційні втрати; 181 196,96 грн - 3% річних.
Позовні вимоги обгрунтовані ст. 1212 ЦК України та тим, шо відповідач, як замовник розпочатого у 2020 році будівництва багатофункційного комплексу нежитлових та житлових будівель з вбудованими приміщеннями на вул. Б. Хмельницького, 207 (першої та другої черг) мав обов'язок до прийняття об'єкта в експлуатацію сплатити на рахунок Львівської міської ради грошові кошти пайового внеску.
Оскільки відповідач цього обов'язку не виконав, Львівською міською радою заявлено до стягнення в судовому порядку безпідставно збережених відповідачем коштів пайового внеску, а також інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за період прострочення.
В процесі розгляду справи ТДВ “БК “Приватбуд - Львів» подало Господарському суду Львівської області клопотання про призначити судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи для вирішення питань:
1. Яким критеріям має відповідати об'єкт будівництва для того, аби він вважався «об'єктом соціальної інфраструктури»?
2. Яке співвідношення термінів «громадські приміщення» та «об'єкт соціальної інфраструктури» та «об'єкти обслуговування»? Чи є між ними різниця?
3. Чи є заклад короткотривалого перебування дітей дошкільного віку, що споруджується у складі об'єкта «Будівництво багатофункційного комплексу нежитлових та житлових будівель з вбудованими приміщеннями громадського призначення, закладом перебування дітей дошкільного віку, трансформаторною підстанцією, даховою котельнею та підземною автостоянкою на вул. Б. Хмельницького, 207 у м. Львові зі знесенням існуючих споруд. Третя черга будівництва» об'єктом соціальної інфраструктури?
4. Чи передбачено Проектом «Будівництво багатофункційного комплексу нежитлових та житлових будівель з вбудованими приміщеннями громадського призначення, закладом перебування дітей дошкільного віку, трансформаторною підстанцією, даховою котельнею та підземною автостоянкою на вул. Б. Хмельницького, 207 у м. Львові зі знесенням існуючих споруд. Третя черга будівництва» (виконаним Приватним підприємством «Вікторія Парк», експертний звіт Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Промпостач» щодо розгляду проектної документації № 692-20/ЕЗ), Містобудівними умовами та обмеженнями, затвердженими рішенням виконкому Львівської міської ради № 1208 від 27.12.2019, містобудівною документацією (План зонування (Зонінг) Шевченківського району, затверджений ухвалою Львівської міської ради від № 4657 від 21.05.2015р., Детальний план територій у районі вул. Б. Хмельницького, вул. Промислової, вул. Равської, вул. Г. Діаманда, вул.Нафтової (розроблений на підставі рішення Львівської міської ради № 931 від 22.08.2018р.) будівництво об'єктів соціальної інфраструктури (дошкільні навчальні заклади, навчальні заклади, чи інші)? Якщо передбачено, то які саме?
5. Чи споруджується у складі об'єкту будівництва: «Будівництво багатофункційного комплексу нежитлових та житлових будівель з вбудованими приміщеннями громадського призначення, закладом перебування дітей дошкільного віку, трансформаторною підстанцією, даховою котельнею та підземною автостоянкою на вул. Б. Хмельницького, 207 у м. Львові зі знесенням існуючих споруд. Третя черга будівництва» (дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ013201105182 від 05.11.2020, експертний звіт Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Промпостач» щодо розгляду проектної документації № 692-20/ЕЗ) заклад короткотривалого перебування дітей, що запроектований згідно з Містобудівними умовами та обмеженнями, затвердженими рішенням виконкому Львівської міської ради № 1208 від 27.12.2019, містобудівною документацією (План зонування (Зонінг) Шевченківського району, затверджений ухвалою Львівської міської ради від № 4657 від 21.05.2015р., Детальний план територій у районі вул. Б. Хмельницького, вул. Промислової, вул. Равської, вул. Г. Діаманда, вул.Нафтової (розроблений на підставі рішення Львівської міської ради № № 931 від 22.08.2018р.)? Який ступінь його будівельної готовності?
6. Чи заклад короткотривалого перебування дітей, спорудження якого здійснюється/здійснено у складі комплексу передбаченого Ескізним проектом «Будівництво багатофункційного комплексу нежитлових та житлових будівель з вбудованими приміщеннями громадського призначення, закладом перебування дітей дошкільного віку, трансформаторною підстанцією, даховою котельнею та підземною автостоянкою на вул. Б. Хмельницького, 207 у м. Львові зі знесенням існуючих споруд», виготовленого Приватним підприємством «Ейвіар», запроектований у третій черзі будівництва з врахуванням вимог щодо забезпечення потреб у дошкільних навчальних закладах мешканців усього комплексу, а не лише третьої черги?
7. Чи відносяться до об'єктів соціальної інфраструктури паркомісця, парковки, в тому числі підземні, ігрові майданчики для дітей, майданчики для відпочинку дорослого населення та занять фізкультурою?
Обгрунтовуючи вказане клопотання, відповідач зазначав, що разом із будівництвом введених в експлуатацію будинків ним здійснюється спорудження об'єкта соціальної інфраструктури - вбудованого закладу короткотривалого перебування дітей, що є підставою для звільнення від сплати пайової участі відповідно до п. 2 ч. 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні». Відтак, для вирішення даного спору необхідно встановити факт наявності збудованого об'єкта соціальної інфраструктури та ступінь його будівельної готовності в межах однієї земельної ділянки, відповідність його вимогам, встановленим для дошкільних навчальних закладів та вимогам щодо забезпечення потреб мешканців.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.11.2025 у справі №914/2553/25 клопотання ТДВ “БК “Приватбуд - Львів» про призначення експертизи задоволено частково. Призначено у справі № 914/2553/25 судову експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
На вирішення експертизи поставлено такі питання:
· Чи передбачено Проєктом “Будівництво багатофункційного комплексу нежитлових та житлових будівель з вбудованими приміщеннями громадського призначення, закладом перебування дітей дошкільного віку, трансформаторною підстанцією, даховою котельнею та підземною автостоянкою на вул. Б. Хмельницького, 207 у м. Львові зі знесенням існуючих споруд. Третя черга будівництва» (виконаним Приватним підприємством “Вікторія Парк», експертний звіт ТОВ “Глобал Промпостач» щодо розгляду проєктної документації № 692-20/ЕЗ), Містобудівними умовами та обмеженнями, затвердженими рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 1208 від 27.12.2019, а також містобудівною документацією (План зонування (Зонінг) Шевченківського району, затверджений ухвалою Львівської міської ради № 4657 від 21.05.2015; Детальний план територій у районі вул. Б. Хмельницького, вул. Промислової, вул. Равської, вул. Г. Діаманда, вул. Нафтової, розроблений на підставі рішення Львівської міської ради № 931 від 22.08.2018) - будівництво об'єктів соціальної інфраструктури на земельній ділянці з кадастровим номером 4610137500:04:005:0084? Якщо передбачено, то яких саме?
· Чи споруджується у складі об'єкта будівництва “Будівництво багатофункційного комплексу нежитлових та житлових будівель з вбудованими приміщеннями громадського призначення, закладом перебування дітей дошкільного віку, трансформаторною підстанцією, даховою котельнею та підземною автостоянкою на вул. Б. Хмельницького, 207 у м. Львові зі знесенням існуючих споруд. Третя черга будівництва» (дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ013201105182 від 05.11.2020; експертний звіт ТОВ “Глобал Промпостач» щодо розгляду проєктної документації № 692-20/ЕЗ) об'єкт соціальної інфраструктури? Якщо так, то який ступінь його будівельної готовності?
Витрати на проведення судової експертизи покладено на ТДВ “БК “Приватбуд - Львів». Провадження у справі № 914/2553/25 зупинено.
Ухвала суду мотивована тим, що з огляду на предмет спору у цій справі суду необхідно встановити обставин наявності/відсутності підстав для звільнення відповідача від обов'язку сплати пайової участі на підставі п. 2 ч. 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», а отже отримати відповіді на питання: чи передбачено проектною документацією спорудження об'єктів соціальної інфраструктури на земельній ділянці, на якій споруджено відповідачем об'єкти першої та другої черги будівництва з кадастровим номером 4610137500:04:005:0084), а також чи споруджується такий об'єкт соціальної інфраструктури і який ступінь його будівельної готовності.
Оскільки вказані питання потребують наявності спеціальних знань експерта, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про призначення експертизи є обгрунтованим в цій частині.
При цьому, суд відхилив інші запропоновані відповідачем на вирішення експертизи питання з огляду на те, що питання 1,2,7 є питаннями права та не можуть бути поставлені перед експертом, а решта запропонованих питань не входять у предмет дослідження у цій справі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
Львівська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 20.11.2025 у справі №914/2553/25 та відмовити в задоволенні клопотання про призначення експертизи.
Вимоги апелянта обгрунтовані неповним встановленням судом першої інстанції обставин справи, порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції поставив перед експертом питання, які не стосуються предмета спору, є питаннями права та виходять за межі компетенції експерта, оскільки:
- предметом спору не є стягнення пайової участі, від сплати якої за певних умов
звільняється забудовник, а стягнення безпідставно збережених коштів. Тобто між сторонами виникли кондикційні зобов'язання, на які не поширюються винятки, визначені підпунктом 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні»;
- в матеріалах справи достатньо документів, які визначають тип будівель, які вже збудовані та плануються для будівництва;
- поняття «об'єкт соціальної інфраструктури» є правовою категорією, а не будівельною чи інженерно-технічною;
- ступінь будівельної готовності об'єкта соціальної інфраструктури не має значення для вирішення цього спору, оскільки його будівництво не завершено, сертифікати про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів першої та другої черги не містять даних щодо закладу дошкільної освіти, а підставою для звільнення від сплати пайової участі є прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію.
ТДВ “БК “Приватбуд - Львів» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 20.11.2025 у справі №914/2553/25 залишити без змін з підстав її законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Зокрема, відповідач зазначає, що:
- необхідність у проведенні експертного дослідження у цій справі зумовлена необхідністю встановлення обставин, що, на переконання відповідача, є передумовою для звільнення від обов'язку сплати коштів пайової участі на підставі п. 2 ч. 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні»;
- умовою для звільнення від сплати пайового внеску є спорудження забудовником об'єкта соціальної інфраструктури, а апелянт безпідставно ототожнює поняття «спорудження» та «введення в експлуатацію»;
- поставлені в оскаржуваній ухвалі питання не є питаннями права, оскільки не пов'язані з тлумаченням чи застосуванням законодавства, а для аналізу проектної документації та встановлення ступеня будівельної готовності об'єка необхідні спеціальні знання, якими суд не володіє.
Процесуальні дії суду у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2025 справу №914/2553/25 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Львівської міської ради на ухвалу Господарського суду Львівської області від 20.11.2025 у справі №914/2553/25 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.01.2026.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2026 за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено на 20.01.2026.
В судовому засіданні 20.01.2026 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до ч.1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи приписи вищевказаної норми, а також доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За змістом частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (заява № 61679/00) від 01.06.2006 року, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Як визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Відповідно до приписів ч.1 ст.99ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду. При цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку після ґрунтовного вивчення доводів сторін щодо необхідності такого призначення з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 910/18570/17, від 14.12.2021 у справі № 910/9564/20, від 24.11.2021 у справі № 914/1396/20.
Оскільки рішення суду має прийматися у повній відповідності з нормами процесуального та матеріального права, з повним та об'єктивним дослідженням обставин та доказів, призначення експертизи у справі не спрямоване на затягування розгляду, а є засобом для встановлення доказів, які мають значення для правильного вирішення спору.
Отже, якщо суд доходить висновку, що для того, щоб надати оцінку певним обставинам справи йому не вистачає певних знань, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед експертом конкретні запитання, незалежно від волевиявлення сторін.
Призначення судової експертизи віднесено до компетенції суду за наявності умов, передбачених ч.1 ст.99 ГПК України, і таке призначення не може розцінюватися як порушення норм процесуального права (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 910/9564/20).
Як зазначалось вище, предметом розгляду у даній справі є вимоги Львівської міської ради про стягнення з ТДВ “БК “Приватбуд - Львів» безпідставно збережених коштів пайової участі у зв'язку із введенням в експлуатацію першої та другої черг будівництва на вул. Б. Хмельницького, 207 у м. Львові та не сплатою відповідачем відповідних пайових внесків.
Відповідач, у свою чергу, вважає, що він звільнений від сплати коштів пайової участі, оскільки в межах однієї земельної ділянки та одного житлового комплексу на вул. Б.Хмельницького, 207 у м. Львові разом із будівництвом введених в експлуатацію будинків ним здійснюється спорудження об'єкта соціальної інфраструктури (вбудованого закладу короткотривалого перебування дітей).
Так, відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», на який покликаються відповідачі, пайова участь не сплачується за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури.
Така ж підстава для звільнення замовника будівництва від обов'язку сплати коштів пайової участі передбачена пунктом 2.5.6. ухвали Львівської міської ради №6098 від 26.12.2019 «Про порядок поступлення коштів для створення і розвитку інфраструктури м. Львова протягом 2020 року».
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 09.07.2020 у справі № 910/9641/19, зазначена норма застосовується у випадку, коли замовник будівництва об'єкта основного призначення на виділеній йому під таке будівництво земельній ділянці одночасно з будівництвом об'єкта споруджує на цій земельній ділянці об'єкт соціальної інфраструктури, який призначений для обслуговування мешканців відповідного мікрорайону чи району - дошкільний чи навчальний заклад, заклади медичного чи оздоровчого призначення, центри соціальної реабілітації чи соціальної допомоги, інтернати, будинки пристарілих, соціальні аптеки, будівлі побутового обслуговування, громадського харчування тощо, які замовник будівництва погоджується збудувати добровільно за погодженням із органом місцевого самоврядування в рамках планового забезпечення відповідної території (мікрорайону, району) необхідним елементом соціальної інфраструктури згідно з відповідною затвердженою містобудівною документацією на місцевому рівні (генеральний план населеного пункту, план зонування території, детальний план території).
Отже, зважаючи на наведене та те, що між сторонами у справі виник спір стосовно наявності/відсутності підстав для сплати відповідачем коштів пайового внеску на розвиток інфраструктури населеного пункту, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність встановлення судом обставин спорудження об'єкта соціальної інфраструктури в складі багатофункціонального комплексу нежитлових та житлових будівель на вул. Б. Хмельницького, 207 у м. Львові (на земельній ділянці з кадастровим номером 4610137500:04:005:0084).
Оскільки встановлення вказаних обставин потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, жодною із сторін не подано висновку експерта, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для призначення судової експертизи.
При цьому, судом апеляційної інстанції відхиляються покликання апелянта на те, що до вимог про стягнення безпідставно збережених коштів в порядку ст.1212 ЦК України не підлягають застосуванню положення пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», оскільки відсутність у відповідача обов'язку сплати коштів пайової участі виключає можливість стягнення таких коштів органом місцевого самоврядування, як безпідставно збережених відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно з ч. 5 ст. 99 ГПК України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Розглянувши запропоновані відповідачем для роз'яснення питання, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що враховуючи обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, суду необхідно отримати відповіді на питання: 1) чи передбачено проектною документацією спорудження об'єктів соціальної інфраструктури на земельній ділянці, на якій споруджено відповідачем об'єкти першої та другої черги будівництва? 2) чи споруджується такий об'єкт соціальної інфраструктури і який ступінь його будівельної готовності?
Враховуючи наведене вище в сукупності, покликання апелянта на те, що поставлені судом питання не стосуються предмета спору відхиляється судом апеляційної інстанції як безпідставне та необгрнтоване.
Посилання скаржника на те, що питання, поставлені на вирішення експертизи є питаннями права та не потребують спеціальних знань судом апеляційної інстанції також відхиляється як безпідставне, оскільки визначені судом в оскаржуваній ухвалі питання не стосуються застосування чи тлумачення законодавчих норм, зокрема, визначення поняття «об'єкт соціальної інфраструктури», а спрямовані на встановлення обставин спорудження на земельній ділянці такого об'єкта, що потребує спеціальних знань у сфері будівництва, якими суд не володіє.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про призначення експертизи у цій справі для можливості повно, об'єктивно та всебічно надати оцінку усім фактичним обставинам справи, доводам та запереченням сторін.
Згідно зі ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, призначення судом експертизи.
Оскільки у зв'язку із призначенням у справі судової експертизи матеріали справи підлягають направленню до експертної установи, а відсутність матеріалів справи у суді унеможливлює подальший розгляд справи, суд першої інстанції обґрунтовано зупинив провадження у даній справі.
Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на викладене вище.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладені вище обставини, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 20.11.2025 у цій справі прийнята з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
Доводи апелянта не спростовують правильних висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Львівської міської ради від 08.12.2025 (вх. №ЗАГС 01-05/3631/25 від 08.12.2025) залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 20.11.2025 у справі №914/2553/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню
5. Матеріали справи повернути до Господарського суду Львівської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови складено 28.01.2026
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.