Справа № 147/133/26
Провадження № 1-кс/147/23/26
про арешт майна
27 січня 2026 року с-ще Тростянець
Слідчий суддя Тростянецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1
із секретарем ОСОБА_2 ,
за участю: слідчого ОСОБА_3 ,
власника майна ОСОБА_4 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020120000010 від 25.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, -
27 січня 2026 року засобами поштового зв'язку в провадження слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Гайсинського районного управління поліції ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Північного регіону ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026020120000010 від 25.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України. В даному клопотанні слідчий просить, з метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні №12026020120000010 та проведення судових експертиз, накласти арешт на мобільний телефон марки «РОСО» модель: 25078РСЗЕЕ сріблясто-синього кольору в якому наявна СІМ-картка з абонентським номером НОМЕР_1 , який належний ОСОБА_4 . Водночас заборонити відчуджувати, розпоряджатися та/або користуватися вищевказаним майном, зберігати даний речовий доказ у відділенні поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Гайсинський район, с-ще Тростянець, вул. Соборна, буд. 102.
Подане клопотання слідчий обґрунтовує тим, що 25.01.2026 близько 16:46 год військовослужбовець, який самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в с-щі Тростянець, Тростянецької територіальної громади, Гайсинського району, Вінницької області, здійснив на екстрений номер виклику поліції «102» із номера телефону НОМЕР_1 завідомо неправдиве повідомлення про замінування та підготовку вибуху житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Відомості про зазначене кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР №12026020120000010 від 25.01.2026 за ознаками ч. 1 ст. 259 КК України - завідомо неправдиве повідомлення про знищення чи пошкодження об'єктів власності. 25.01.2026 затримано особу ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України. Під час обшуку затриманої особи ОСОБА_4 , останній видав мобільний телефон марки «РОСО» модель: 25078РСЗЕЕ сріблясто-синього кольору в якому наявна СІМ-картка з абонентським номером НОМЕР_1 . Вилучений мобільний телефон упаковано до спеціального пакету «Національна поліція України WAR1176595». Вищевказаний мобільний телефон має значення речового доказу у кримінальному провадженні, тому що зазначений предмет був знаряддям вчинення кримінального правопорушення. Постановою слідчого від 25.01.2026 вищевказаний мобільний телефон марки «РОСО» модель: 25078РСЗЕЕ сріблясто-синього кольору в якому наявна СІМ-картка з абонентським номером НОМЕР_1 , визнано речовим доказом та приєднано до кримінального провадження №12026020120000010 в якості речового доказу тому, що він являється знаряддям вчинення кримінально протиправних дій. Зважаючи на те, що зазначений речовий доказ відповідно ч.1 ст. 100 КПК України повинен бути якнайшвидше повернутий його володільцю, а тому можливе відчудження, розпорядження даним майном, що може перешкодити кримінальному провадженню, призведе до пошкодження, псування, зникнення речового доказу. Тому, є підстави накладення арешту на вищевказаний предмет із забороною його відчудження та розпорядження.
Слідчий стверджує, що з метою забезпечення збереження речового доказу та проведення судових експертиз, виникла необхідність накласти арешт на мобільний телефон марки «РОСО» модель: 25078РСЗЕЕ сріблясто-синього кольору в якому наявна СІМ-картка з абонентським номером НОМЕР_1 .
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 клопотання про арешт майна підтримав з підстав та доводів наведених у ньому.
Власник майна ОСОБА_4 заперечував проти вилучення і арешту сім-картки, адже вона йому потрібна для зв'язку з рідними.
Заслухавши думку слідчого та власника майна, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що 25.01.2026 за №12026020120000010 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення з визначенням правової кваліфікації кримінального правопорушення ч. 1 ст. 259 КК України (а.с. 4).
Із протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину встановлено, що 25.01.2026 затримано особу ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України. Під час обшуку затриманої особи ОСОБА_4 , останній видав мобільний телефон марки «РОСО» модель: 25078РСЗЕЕ сріблясто-синього кольору в якому наявна СІМ-картка з абонентським номером НОМЕР_1 . Вилучений мобільний телефон упаковано до спеціального пакету «Національна поліція України WAR1176595» (а.с. 6-7).
Постановою слідчого від 25.01.2026 вищевказаний мобільний телефон марки «РОСО» модель: 25078РСЗЕЕ сріблясто-синього кольору в якому наявна СІМ-картка з абонентським номером НОМЕР_1 , визнано речовим доказом та приєднано до кримінального провадження №12026020120000010 в якості речового доказу тому, що він являється знаряддям вчинення кримінально протиправних дій ( а.с. 8).
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
За приписами ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно із приписами ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Клопотання подано слідчим в строк, передбачений ч. 5 ст. 171 КПК України.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчим суддею не встановлено.
Враховуючи доведеність необхідності арешту майна, є достатні підстави вважати, що вилучені речі мають важливе значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, з метою збереження речових доказів, проведення необхідних експертиз та інших слідчих дій, а тому є всі підстави для задоволення клопотання слідчого.
Доводи власника майна щодо повернення йому сім-картки, необгрунтовані, адже, як зазначено вище, саме з цієї сім-картки, яка знаходилася у мобільному телефоні було здійснено виклик про замінування та підготовку вибуху, а тому СІМ-картка з абонентським номером НОМЕР_1 є знаряддям вчинення кримінально протиправних дій і на даній стадії досудового розслідування не може бути повернута власнику.
Керуючись ст. 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020120000010 від 25.01.2025 за ознаками кримінальних за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «РОСО» модель: 25078РСЗЕЕ сріблясто-синього кольору в якому наявна СІМ-картка з абонентським номером НОМЕР_1 , який належний ОСОБА_4 .
Водночас заборонити відчужувати, розпоряджатися та/або користуватися вищевказаним майном, зберігати дані речові докази у відділені поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, що знаходиться за адресою: вул. Соборна, буд. 102, с-ще Тростянець Гайсинський район, Вінницька область.
Ухвалу допустити до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Повний текст ухвали оголошено о 09 годині 50 хвилин 28 січня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1