03680, м. Київ, вул.Солом»янська, 2-а
Справа № 22-37167 Головуючий у 1 інстанції - Плахотнюк К.Г.
2010 рік Доповідач - Ратнікова В.М.
23 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
в складі : головуючого - Ратнікової В.М.
суддів - Горелкіної Н.А.
- Панченка М.М.
при секретарі - Погас О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 11 жовтня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: Комунальне підприємство "Голосіївжитлосервіс" Голосіївської районної у м. Києві ради, Служба у справах дітей Голосіївської районної у м. Києві держаної адміністрації про вселення та за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, треті особи:Комунальне підприємство "Голосіївжитлосервіс" Голосіївської районної у м. Києві ради , Служба у справах дітей Голосіївської районної у м. Києві держаної адміністрації про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з”явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 11 жовтня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи:Комунальне підприємство "Голосіївжитлосервіс" Голосіївської районної у м. Києві ради, Служба у справах дітей Голосіївської районної у м. Києві держаної адміністрації про вселення, відмовлено.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, треті особи: Комунальне підприємство "Голосіївжитлосервіс" Голосїївської районної у м. Києві ради , Служба у справах дітей Голосіївської районної у м. Києві держаної адміністрації про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, задоволено.
Визнано ОСОБА_2 та неповнолітніх ОСОБА_3 і ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою - АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов та вселити її з двома неповнолітніми дітьми в квартиру АДРЕСА_1 В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та дослідженим в судовому засіданні доказам. Так, судом не було враховано, що вона та її неповнолітні діти не проживали в спірній квартирі з поважних причин, намагались вселитись в дану квартиру, звертались зі скаргами та заявами до органів міліції, та до ЖЕКу. Рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначеним рішенням суд порушив конституційне право її та її неповнолітніх дітей на житло.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 та представник 3-ї особи: Служби у справах дітей Голосіївської районної у м.Києві державної адміністрації повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_5 ОСОБА_6 та їх представник проти доводів апеляційної скарги заперечували посилаючись на те, що рішення суду є законним та обгрунтованим.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які з»явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задволенню з слідуючих підстав.
Судом встановлено, що згідно довідки форми № 3 від 02.12.2009 року, виданої КП « Голосіївжитлосервіс» у двохкімнатній квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають 5 осіб: ОСОБА_5- власник особового рахунку з 1984 року, ОСОБА_2 - дочка з 1994 року, ОСОБА_6- дочка з 2000 року, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 - онука з 20.03.1996 року, ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження- онука з 28.12.2006 року.
Відповідно до ст. 64 Житлового кодексу УРСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.
До членів сім»ї наймача належить дружина наймача їх діти і батьки. Якщо особи перестали бути членами сім»ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права та обов»язки, як наймач та члени його сім»ї.
Згідно зі ст. 65 ЖК особи, що вселились у жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування цим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем і членами його сім'ї, які з ним проживають, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, позивачка ОСОБА_2 проживає в спірній квартирі з часу отримання батьками ордеру на дану квартиру, зареєстрована була в установленому законом порядку, як член сім»ї наймача- дочка. Відповідачі по справі є її матір»ю та сестрою. В 1996 році позивачка вийшла заміж, стосунки у члені її сім»ї з її чоловіком не склались, так як він був значно старший за неї, а тому вони не могли разом проживати в спірній квартирі. Неповнолітня дочка позивачки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 20.03.1996 року зареєстрована в спірній квартирі, а неповнолітня дочка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження- з 28.12.2006 року.
Згідно ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім”ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Якщо наймач або члени його сім»ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи:Комунальне підприємство "Голосіївжитлосервіс" Голосіївської районної у м. Києві ради , Служба у справах дітей Голосіївської районної у м. Києві держаної адміністрації про вселення та задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_6, визнаючи ОСОБА_2 та неповнолітніх ОСОБА_3 і ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою - АДРЕСА_1, суд 1-ї інстанції посилався на те, що позивачка не довела в судовому засіданні, що відповідачі чинять їй та її неповнолітнім дітям перешкоди у користуванні спірною квартирою, вона та її неповнолітні діти не проживали в квартирі понад встановлені законом строки без поважних причин, а тому втратили право користування жилою площею в даній квартирі.
Проте, з такими висновками суду 1-ї інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи, дослідженим в судовому засіданні доказам та вимогам закону.
Так, з досліджених в судовому засіданні матеріалів перевірок Голосіївського РУ ГУ МВС України в місті Києві за період 2005-2007 років, які проводились за заявами ОСОБА_2 вбачається, що вона неодноразово зверталась в органи внутрішніх справ з заявами про те, що її сестра ОСОБА_6 не пускає її в квартиру АДРЕСА_1 поселила в квартиру без її згоди квартирантів.
З копій заяв ОСОБА_2 до КП « Голосіївжитлосервіс» від 12.12.2007 року, 12.01.2009 року, 08.09.2009 року вбачається, що вона зверталась до директора комунального підприємства з заявами щодо неможливості її проживання за місцем реєстрації- АДРЕСА_1 в зв»язку з тим, що їй та її дітям чиняться перешкоди в користуванні жилою площею, просила не виписувати її з квартири.
З довідки поліклініки № 2 Голосіївського району м.Києва від 04.11.2009 року вбачається, що неповнолітні діти позивачки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 знаходяться на обліку в дитячій поліклініці № 2 Голосіївського району.
В лютому 2010 року позивачка звернулась до суду з позовом про вселення її та її неповнолітніх дітей в спірну квартиру. Лише після звернення позивачки до суду, відповідачі 08 квітня 2010 року звернулись до суду з зустрічним позовом про визнання ОСОБА_2 та її неповнолітніх дітей такими, що втратили право користування жилою площею в спірній квартирі. На підтвердження своїх доводів про не проживання позивачки та її неповнолітніх дітей в спірній квартирі понад шість місяців без поважних причин надали суду чотири акти про непроживання від 17.02.20010 року, від 13 січня 2010 року, від 05 березня 2010 року, від 02 квітня 2010 року.
З пояснень відповідачів в судовому засіданні вбачається, що вони визнавали за позивачкою та її дітьми право користування жилою площею в спірній квартирі, а тому на протязі багатьох років не звертались до суду з позовом про визнання її та її дітей такими, що втратили право користування жилою площею в спірній квартирі. Надані відповідачами акти не є належними доказами не проживання позивачки та неповнолітніх дітей у спірній квартирі понад встановлений законом шестимісячний строк без поважних причин, оскільки об»єктивно підтверджують лише факт їх не проживання на час перевірки, тобто, з січня по квітень 2010 року. Інших належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів відповідачі, відповідно до вимог ст.. 60 ЦПК України суду не надали.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що не проживання ОСОБА_2 та її неповнолітніх дітей в квартирі АДРЕСА_1 з 2002 року було викликано поважними причинами- тим, що після її одруження стосунки її матері та сестри з її чоловіком не склались і вони чинили їй перешкоди в користуванні спірною квартирою та проживанні там сім»єю. Позивачка неодноразово зверталась в органи міліції та до ЖЕКу з заявами щодо перешкод, які чиняться їй у проживанні в спірній квартирі, сплачувала частку квартплати та комунальних послуг за спірну квартиру, що підтверджується квитанцією від 06 грудня 2005 року про сплату нею в погашення заборгованості по квартплаті та комунальним послугам в сумі 2325, 10 грн., іншої жилої площі в м.Києві, на яку б вона та її неповнолітні діти мали законне право, вони не мають. Квартира АДРЕСА_6, в якій тимчасово проживає позивачка з неповнолітніми дітьми та чоловіком є однокімнатною квартирою, жилою площею 13,3 кв.м. і належить на праві особистої власності ( приватизована) чоловіку позивачки ОСОБА_10
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції прийшов до помилкового висновку про доведеність зустрічних позовних вимог щодо не проживання ОСОБА_2 та її неповнолітніх дітей в спірній квартирі понад встановлені законом строки без поважних причин, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про вселення позивачки та її неповнолітніх дітей в спірну квартиру та про відмову в задоволенні зустрічного позову відповідачів про визнання ОСОБА_2 та її неповнолітніх дітей такими, що стратили право користування жилою площею в спірній квартирі.
Керуючись ст.ст. 64, 65, 71 ЖК України, ст..303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позов ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: Комунальне підприємство "Голосіївжитлосервіс" Голосіївської районної у м. Києві ради, Служба у справах дітей Голосіївської районної у м. Києві держаної адміністрації про вселення задовольнити.
Вселити ОСОБА_2 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_3 1996 року народження, ОСОБА_4 2002 року народження в квартиру АДРЕСА_1
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, треті особи:Комунальне підприємство "Голосіївжитлосервіс" Голосіївської районної у м. Києві ради , Служба у справах дітей Голосіївської районної у м. Києві держаної адміністрації про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий : Судді