АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-18935
Головуючий у1-й інстанції - Волошин В.О.
Доповідач - Пікуль А.А.
21 грудня 2010 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Пікуль А.А.
суддів Вербової І.М.
Невідомої Т.О.
при секретарі Голубенко О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 вересня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державного спеціалізованого науково-виробничого підприємства «Чорнобильський радіоекологічний центр», треті особи: Шандра Володимир Миколайович, тимчасово виконуючий обов'язки директора Державного спеціалізованого науково-виробничого підприємства «Чорнобильський радіоекологічний центр», ОСОБА_7, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21 вересня 2010 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_5 до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державного спеціалізованого науково-виробничого підприємства «Чорнобильський радіоекологічний центр» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Суд визнав незаконним рішення атестаційної комісії Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 21 грудня 2009 року щодо ОСОБА_5.
Суд визнав незаконним та скасував наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (з особового складу) №172 від 21 грудня 2009 року.
Суд поновив ОСОБА_5 на посаді директора Державного спеціалізованого науково-виробничого підприємства «Чорнобильський радіоекологічний центр» з 21 грудня 2009 року.
Суд стягнув з Державного спеціалізованого науково-виробничого підприємства «Чорнобильський радіоекологічний центр» на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 72 991 грн. 75 коп. та 1 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Судові витрати по справі віднесені за рахунок відповідачів.
Не погодившись з рішенням суду представник Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильну оцінку доказів, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заявленого позову ( т.2, а.с.196-201).
В суд апеляційної інстанції представники Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державного спеціалізованого науково-виробничого підприємства «Чорнобильський радіоекологічний центр», треті особи не з'явилась, про місце та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином, про що свідчать завірені штемпелем поштового відділення та підписом начальника відділення зв'язку зворотні повідомлення про вручення судових повісток: уповноваженій особі Державного спеціалізованого науково-виробничого підприємства «Чорнобильський радіоекологічний центр» та ОСОБА_7 - 01 грудня 2010 року; уповноваженій особі Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи - 29 листопада 2010 року ( а.с. 226-227). Суд ухвалив розглядати справу у їх відсутність.
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
При ухваленні рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні атестації позивача атестаційна комісія Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи діяла всупереч вимогам Порядку проведення атестації працівників керівного складу державних підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1571 від 27 серпня 1999 року з подальшими змінами та доповненнями ( далі: Порядок). Комісією безпідставно, без погодження з Міністром та без дотримання термінів повідомлення позивача, встановлених п. 7 Порядку, призначила повторну атестацію ОСОБА_5 на 17 листопада, а потім - на 21 грудня 2009 року, не видавши при цьому жодних рекомендацій позивачу, в той час як 10 листопада 2010 року ОСОБА_5 пройшов атестацію і відповідно до п.20 Порядку повторна атестація позивача могла бути проведена протягом року, а згідно з п.21 порядку за згодою позивача раніше Атестаційна комісія уповноважена була звернутися до Міністра з рекомендацією про проведення атестації ОСОБА_5 протягом року виключно за умови надання йому передбачених Положенням рекомендацій. Такого звернення до Міністра не було.
Доказів того, що ОСОБА_5 не виконав рекомендацій Атестаційної комісії, які повинен був виконати в силу своїх посадових обов'язків директора Державного спеціалізованого науково-виробничого підприємства «Чорнобильський радіоекологічний центр», суду не надано.
Жодного розпорядчого документа щодо призначення повторної атестації ОСОБА_5 Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи не видавалось.
17 листопада 2009 року засідання Атестаційної комісії та атестація ОСОБА_5 проведене за відсутності секретаря. Функціональні обов'язки якого виконував член Атестаційної комісії.
21 грудня 2009 року Атестаційною комісією в порушення п.19 Порядку було прийняте рішення за наявності лише 11 членів Атестаційної комісії.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Норми матеріального права до спірних правовідносин застосовані правильно.
Посилання апеляційної скарги на те, що суд прийшов до неправильних висновків, які не відповідають обставинам справи, допустив неправильну оцінку доказів, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення.
У мотивувальній частині оскаржуваного рішення судом повно та послідовно дана оцінка всім наданим сторонами доказам, наведені мотиви, з яких суд взяв до уваги або відхилив той чи інший доказ. Судом першої інстанції ретельно перевірені доводи відповідача про те, що атестація ОСОБА_5 проведена з дотримання всіх вимог закону. В ході перевірки досліджені всі надані сторонами докази у їх сукупності та взаємозв'язку, висновок суду про незаконність проведеного звільнення ОСОБА_5 відповідає обставинам справи і доводами апеляційної скарги не спростовується.
Доводи апеляційної скарги щодо зміни судом формулювання причин звільнення ОСОБА_5 внаслідок його неправомірних дій взагалі є надуманими і жодними обставинами не обґрунтовані, доказами не підкріплені.
Доводи апеляційної скарги щодо неможливості поновлення позивача на займаній посаді також не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки вони не впливають на правильність висновків суду про незаконність проведеного звільнення ОСОБА_5, а відповідно до вимог трудового законодавства у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі, тобто на посаді, яку він обіймав до звільнення.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, тому підстав для скасування рішення немає.
Керуючись ст. 303, 307, 308, ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: