03680, м. Київ, вул.Солом»янська, 2-а
Справа № 22-24441 Головуючий у 1 інстанції- Бобровник О.В.
2010 рік Доповідач- Ратнікова В.М.
16 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва в складі:
головуючого - Ратнікової В.М.
суддів - Горелкіної Н.А.
Черненко В.А.
при секретарі- Погас О.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3 на рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 21 червня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з”явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
Рішенням Солом»янського районного суду м.Києва від 21 червня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди, відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просив скасувати рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 21 червня 2010 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Зазначав, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, а тому є незаконним. Суд безпідставно прийшов до висновку про те, що в своїй скарзі та заяві відповідач не посилався на жодні інші факти, крім як на звіт проведення дослідження по темі:« Відпрацювання параметрів та тарифів внесків обов»язкової професійної пенсійної системи» та на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 03.03.2009 року та що висловлювання відповідача є оціночними судженнями.
В судовому засіданні ОСОБА_3 повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_5 проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду є обґрунтованими.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду м. Києва Ратнікової В.М., пояснення осіб, що з”явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого по справі рішення, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Згідно ст.. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та ( або) члені її сім»ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди суд 1-ї інстанції посилався на те, що відомості, викладені відповідачем у його скарзі, адресованій Міністерству праці і соціальної політики України від 22.04.2009 року, у заяві до Міністра праці і соціальної політики України від 17.06.2009 року не містять в собі інформацію, яка б порочила , гідність та ділову репутацію позивача, в зазначених зверненнях відповідач не посилався на жодні інші факти, крім як на Звіт проведення дослідження по темі: "Відпрацювання параметрів та тарифів внесків обов'язкової професійної пенсійної системи" та на рішення Шевченківського районного суду м. Києва, від 03.03.2009 року, звертаючись із зазначеними зверненнями, відповідач передбаченим законом способом захищав своє порушене право, викладена в них інформація не містить наклепів чи образ, а вислови в них є оціночними судженнями, що супроводжувались лише фактами, які не заперечуються сторонами.
Судова колегія вважає, що такі висновки судом 1-ї інстанції зроблені на підставі повного та об»єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідають вимогам закону з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 в травні 2008 року звернувся до суду з позовом про захист своїх порушених прав інтелектуальної власності.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03.03.2009 року його позов було задоволено частково та стягнуто з НДІ праці та зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України і НАМ України на користь відповідача матеріальну шкоду в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що становить 12 100 грн. та моральну шкоду в розмірі 2000 грн.
Крім того, НДІ праці та зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України і НАН України було зобов'язано протягом одного місяця після набрання рішенням суду законної сили опублікувати в газеті "Урядовий кур'єр" інформацію наступного змісту: "'Науково-дослідний інститут праці і зайнятості населення Мінпраці і НАН України просить вибачення у автора книги "Недержавні пенсійні фонди: сьогоднішній погляд у майбутнє" ОСОБА_5 за порушення його права інтелектуальної власності та використання без його згоди частини тексту книги у виданому інститутом Звіті про науково-дослідну роботу "Відпрацювання параметрів та тарифів внесків обов'язкової професійної пенсійної системи.
Рішенням Колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва від 16.06.2009 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03.03.2009 року було залишено без змін.
22.04.2009 року ОСОБА_5 звернувся зі скаргою до Міністерства праці та соціальної політики України на дії посадових осіб Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення Мінпраці і НАН України про порушення його законних прав інтелектуальної власності, в якій, на підставі Закону України "'Про звернення громадян", просив призначити проведення об'єктивного службового розслідування і вжити необхідних заходів з метою попередження подібних .порушень авторських прав інститутом та розглянувши його скаргу надати йому письмову відповідь у терміни визначені Законом України "Про звернення громадян".
25.05.2009 року на зазначену скаргу відповідачем була отримана відповідь № 2528/0/039/09-3В , в якій зазначалось, що у зв'язку зі зверненням ОСОБА_5 до суду щодо порушення його права інтелектуальної власності Науково-дослідним інститутом праці і зайнятості населення було проведено спеціальне засідання Вченої ради, на якому було розглянуто порушене питання та прийняті відповідні рішення, проте, враховуючи що працівники інституту не є державними службовцями у Міністерства відсутні правові підстави для проведення службового розслідування стосовно них.
17.06.2009 року ОСОБА_5 .звернувся з заявою до Міністра праці та соціальної політики України в якій просив провести розслідування для встановлення осіб, які. порушили його авторське право на підставі Закону України "Про звернення громадян". У вказаній заяві ОСОБА_5 зазначив, що в разі відмови Міністерства праці та соціальної політики України виконувати вимоги чинного законодавства України, він буде змушений звернутись до правоохоронних органів із заявою про порушення кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ст.. 176 Кримінального Кодексу України.
27.07.2009 року на адресу відповідача була направлена відповідь на його заяву № 3479/0/10/09-зв , в якій вказувалось, що згідно з рішенням Шевченківського районного суду м. Києва, Апеляційного суду м. Києва та слідчих органів Шевченківського РУ ГУ МВС у м. Києві в діях працівників Інституту відсутні ознаки злочину передбаченого ст. 176 Кримінального кодексу України.
13.06.2009 року ОСОБА_5, як представник ОСОБА_6 звернувся до Шевченківського РУ ГУ МВС України з заявою, в якій він зазначав, що працівниками НДІ праці і зайнятості населення Мінпраці і НАН України під час виконання Звіту про науково-дослідну роботу « Відпрацювання параметрів та тарифів внесків обов»язкової професійної пенсійної системи» керівник - Кір»ян Т.М. було використано матеріали книги « Недержавні пенсійні фонди: погляд в майбутнє», написаної ним в співавторстві з ОСОБА_5, внаслідок чого було порушено їх авторське право, просив міліцію вжити відповідних заходів реагування та притягнути винних до відповідальності, передбаченої законодавством.
Постановою Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві від 04.07.2009 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_7 та інших працівників НДІ праці і зайнятості населення на підставі п.2 ст. 6 КПК України.
29 липня 2009 року ОСОБА_5, діючи, як представник ОСОБА_6, звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовною заявою до Науково- дослідного інституту праці і зайнятості населення Мінпраці і НАН України про порушення прав інтелектуальної власності. Справа знаходиться в провадженні суду.
Зі змісту зазначених звернень вбачається, що ОСОБА_5, діючи в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_6, як його представник, звертався до компетентних державних органів з заявами та скаргами з метою захисту їх порушеного права інтелектуальної власності. Зазначені звернення та скарги не містять в собі образ чи наклепу та іншої негативної інформації щодо позивача ОСОБА_3, а тому, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції прийшов до вірного висновку про те, що в зазначених зверненнях відсутня недостовірна, негативна інформація щодо позивача, яка порочить його честь гідність та ділову репутацію та обгрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової інформації.
Доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду є помилковими, а звернення відповідача є безпідставними та містять недостовірну інформацію, яка порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача, колегія суддів вважає такими, що спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, оскільки факт порушення НДІ праці і зайнятості населення Мінпраці і НАН України прав інтелектуальної власності відповідача ОСОБА_5 та його співавтора ОСОБА_6 встановлений рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 03 березня 2009 року і у відповідача були всі законні підстави для звернення за захистом свого порушеного права та порушеного права його довірителя ОСОБА_6 до інших компетентних органів, крім суду.
Обгрунтовано суд 1-ї інстанції відмовив і в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, оскільки в судовому засіданні не встановлено факту порушення відповідачем законних прав позивача, поширення щодо нього недостовірної інформації, а тому, відсутній факт заподіяння позивачу діями відповідача моральних страждань та підстави для відшкодування моральної шкоди.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.
Рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 21 червня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий: Судді: