03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-а
Справа: 22 -24396 Головуючий у 1 інстанції: Гончарук В.П.
2010 рік Доповідач: Ратнікова В.М.
18 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: судді Ратнікової В.М.
суддів: Горелкіної Н.А..
Лесько А.О.
при секретарі: Погас О.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 серпня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні житлової площею, виселення та стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, що з»явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів -
Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 16 серпня 2010 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні житлової площею, виселення та стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.
Усунуто перешкоди ОСОБА_5 в користуванні та володінні квартирою АДРЕСА_2 шляхом виселення з займаної житлової площі ОСОБА_3, ОСОБА_6 , ОСОБА_2.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_2 37, 00 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 08 грн. 50 коп. витрат, пов"язаних з оплатою державного мита, а всього стягнуто- 45 (сорок п"ять) грн.. 50 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_6 подали апеляційну скаргу, в якій просили рішення скасувати та направити справу на новий судовий розгляд до суду 1-ї інстанції.
Зазначали, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом були неповно з»ясовані обставини, що мають значення для справи. При ухваленні рішення судом не було враховано, що відповідачі не можуть проживати по місцю своєї реєстрації- в квартирі АДРЕСА_1 в зв»язку з тим, що позивачка перешкоджає вселенню в цю квартиру ОСОБА_3 та ОСОБА_6 Даний факт встановлений рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 18 лютого 2009 року.
В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_2 повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
ОСОБА_5 проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на те, що рішення суду є обгрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, третя особа : ОСОБА_7 в судове засідання не з»явились, про день та час слухання справи судом повідомлені належним чином, причину своєї неявки суду не повідомили, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу в їх відсутності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обгрунтованість постановленого рішення , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов, усуваючи перешкоди ОСОБА_5 в користуванні та володінні квартирою АДРЕСА_2 шляхом виселення з займаної житлової площі ОСОБА_3, ОСОБА_6 , ОСОБА_2, суд 1-ї інстанції виходив з вимог ст.ст. 321, 391 ЦК України, зазначаючи, що оскільки ОСОБА_5 є власником зазначеної квартири, то вона має право користуватись та розпоряджатись своїм майном. Відповідачі в даній квартирі не зареєстровані, вселились в неї за згодою попереднього власника спірної квартири, позивачка згоди на їх проживання не надавала, відповідачі зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 де їм рішенням суду виділено в користування дві жилі кімнати, площею 17,6 кв.м. та 12,6 кв.м. Вимогу нового власника спірної квартири щодо виселення в добровільному порядку відповідачі не виконують, що є порушенням прав позивачки, як власника квартири, а тому порушене право підлягає захисту.
Колегія суддів вважає даний висновок суду законним та обгрунтованим, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка, на підставі договору дарування від 23 травня 2005 року, є одноосібним власником квартири АДРЕСА_2
Відповідно до довідки форми № 3, відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач ОСОБА_3 є одноосібним власником квартири АДРЕСА_3
Відповідно до рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01. 12.2009 року змінено договір найму жилого приміщення- квартири АДРЕСА_1, виділено в користування ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 дві кімнати жилою площею 17,6 кв.м та 12,6 кв.м., а ОСОБА_5 виділено в користування одну кімнату, площею 10,6 кв.м. Зазначене рішення суду звернуто до виконання, відкрито виконавче провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.
Оскільки з досліджених в судовому засіданні доказів достовірно встановлено, що позивачу ОСОБА_5 відповідачами чиняться перешкоди в користуванні та розпорядженні її власністю- квартирою АДРЕСА_2 що є порушенням її законних прав власника, порушене право підлягає відновленню, відповідачі вселились в спірну квартиру без згоди власника, мають інше місце проживання та реєстрації, а тому, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції обгрунтовано усунув перешкоди ОСОБА_5 в користуванні та володінні квартирою АДРЕСА_2 шляхом виселення з займаної житлової площі ОСОБА_3, ОСОБА_6 , ОСОБА_2.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд 1-ї інстанції неповно з»ясував дійсні обставини справи та що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права є безпідставними, оскільки суд повно та об»єктивно з»ясував дійсні обставини справи, перевірив їх доказами, дав їм відповідну правову оцінку та вірно застосував норми матеріального права.
Не ґрунтуються на вимогах закону і доводи апеляційної скарги щодо відсутності у позивача права на користування спірною квартирою, так як він не ніс витрат по утриманню даної квартири та сплаті комунальних платежів, оскільки зазначенні обставини не впливають на правовідносини щодо захисту порушеного права власності, вселення в спірну квартиру та встановлення конкретного порядку користування квартирою.
Рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 серпня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий : Судді :