Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-24353
Головуючий у1-й інстанції - Волкова С.Я.
Доповідач - Пікуль А.А.
21 жовтня 2010 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Пікуль А.А.
суддів Невідомої Т.А.
Прокопчук Н.О.
при секретарі Голубенко О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26 серпня 2010 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_5 про встановлення факту роботи у період Великої Вітчизняної війни, заінтересована особа: Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 серпня 2010 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_5 про встановлення факту роботи у період Великої Вітчизняної війни, заінтересована особа: Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації.
Не погодившись з таким вирішенням питання ОСОБА_5 через свого представника, ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм процесуального права в частині визначення підвідомчості даної справи, просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою відкрити провадження у справі.
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення представника ОСОБА_5, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Вирішуючи питання прийняття заяви ОСОБА_5 про встановлення факту роботи у період Великої Вітчизняної війни та відкриття провадження в справі суд першої інстанції виходив з того, що факт належності до ветеранів війни (факт роботи в період Великої Вітчизняної війни) не може розглядатись судом, оскарженню у судовому порядку підлягає лише відмова компетентного органу у встановленні статусу, зокрема, учасника Великої Вітчизняної війни.
У апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 посилається на те, що ним не ставилось питання про встановлення факту належності до ветеранів війни, а подана заява про встановлення факту, що має юридичне значення - факту його роботи під час Великої Вітчизняної війни в період навчання у середній школі. Від цього факту залежить його право вважатися особою, яка працювала під час Великої Вітчизняної війни (абзаци тертій, четвертий скарги; а.с.10).
З тексту заяви ОСОБА_5 про встановлення факту роботи в період Великої Вітчизняної війни вбачається, що він народився 18 лютого 1934 року.
За правилом пункту 2 ст.9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам, які народилися до 31 грудня 1932 року включно і з поважних причин не мають можливості подати документи, що підтверджують факт роботи в період війни, статус учасника війни може бути встановлено за поданням відповідних комісій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Особам, які народилися після 31 грудня 1932 року, статус учасника війни може бути встановлено лише за наявності документів та інших доказів, що незаперечно підтверджують факт роботи в період війни.
На виконання вимог Закону Кабінет Міністрів України видав постанову від 26 квітня 1996 р. N 458 «Про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту", на підставі якої наказом Міністерства соціального захисту населення України №79 від 30 травня 1996 року ( діє у редакції наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 06 серпня 2003 року №218) затверджене «Типове положення про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Указаним Положенням не передбачений порядок встановлення статусу учасника війни на підставі рішення суду про встановлення факту роботи у період Великої Вітчизняної війни.
Пунктом 14 цього Положення визначено, що статус учасника війни особам, які народилися після 31 грудня 1932 року, може бути встановлений лише за наявності документів та інших доказів, що незаперечно підтверджують факт роботи в період війни.
Враховуючи викладене, підстав для скасування оскаржуваної ухвали з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, немає.
Керуючись ст.303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 відхилити.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: