АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-24274
Головуючий у1-й інстанції - Жежера О.В.
Доповідач - Пікуль А.А.
09 грудня 2010 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Пікуль А.А.
суддів Вербової І.М.
Невідомої Т.О.
при секретарі Голубенко О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09 липня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа: Комунальне підприємство «Житлосервіс «Приозерне», про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зустрічним позовом про вселення, усунення перешкод у користуванні квартирою, встановлення порядку користування квартирою
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 09 липня 2010 року задоволені зустрічні позовні вимоги про вселення, усунення перешкод у користуванні квартирою, встановлення порядку користування квартирою.
Суд вселив ОСОБА_6 у квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язав ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_6 перешкод у користуванні цією квартирою.
Суд виділив у користування ОСОБА_6 житлову кімнату площею 11.9 кв. метрів, а ОСОБА_5 - житлову кімнату площею 18.0 кв. метрів. Кухню та інші нежитлові приміщення квартири суд залишив у спільному користуванні сторін.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про визнання ОСОБА_6 такою, що втратила право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1, відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду позивач, ОСОБА_5, через свого представника, ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильну оцінку доказів, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 114-117).
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення сторін та їх представників, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
При ухваленні рішення про задоволення позову ОСОБА_6 та відмову в задоволенні позовних вимог про визнання ОСОБА_6 такою, що втратила право користування житлом, суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.
Спірне житлове приміщення - це двокімнатна ізольована квартира АДРЕСА_1. Ця квартира була надана ОСОБА_5 на сім'ю з трьох осіб, у тому числі на його дочку, ОСОБА_6
На час розгляду справи у спірній квартирі зареєстровані дві особи: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, сторони у справі.
ОСОБА_6 тривалий час не проживає за місцем реєстрації, оскільки між сторонами має місце конфлікт з приводу користування спірним житлом, пов'язаний з неможливістю для ОСОБА_6 користуватись квартирою внаслідок перешкод у цьому, які чинить батько, ОСОБА_5
Указані причини непроживання за місцем реєстрації є поважними, тому ОСОБА_6 не може бути визнана такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1, за ст.71 ЖК України і підлягає вселенню у спірне житлове приміщення.
Оскільки спірна квартира загальною площею 49.9 кв. метрів складається з двох ізольованих кімнат, виділення ОСОБА_6 у користування кімнати 11.9 кв. метрів, а позивачу - кімнати площею 18.0 кв. метрів, не призведе до порушення житлових прав ОСОБА_5 та не буде суперечити вимогам ст. ст.63, 104 ЖК України.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявлених ОСОБА_6 позовних вимог про вселення, усунення перешкод у користуванні квартирою, встановлення порядку користування квартирою відповідають обставинам справи.
Норми матеріального права до спірних правовідносин застосовані правильно.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що внаслідок вселення ОСОБА_6 у спірну квартиру будуть порушені житлові права ОСОБА_5, який проживає у квартирі не один, а з дружиною, ОСОБА_7, та її дочкою, ОСОБА_5, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки наведені особи не зареєстровані у спірному житловому приміщенні, підстав вважати, що вони поселись у встановленому законом порядку, тобто за згодою всіх повнолітніх мешканців квартири, немає. Сам факт проживання указаних осіб у спірній квартирі з 1998 року свідчить про наявність для ОСОБА_6, дочки позивача від першого шлюбу, перешкод у користуванні цим житлом, яке вона вважала своїм постійним місцем проживання, і після досягнення повноліття, у 2007, 2009 роках, подавала до житлового органу заяви про залишення за нею цього житла та недопустимість виписки ( зняття з реєстрації; а.с.30-31).
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 після залишення спірної квартири у 1994 році разом з матір'ю внаслідок розриву відносин між батьками перестала бути членом сім'ї ОСОБА_5, є безпідставними, суперечать положенням житлового законодавства у цій частині.
Крім того, суд враховує, що у 1994 році ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1) була неповнолітньою, в період з 1994 року і до досягнення дитиною повноліття, ОСОБА_5 не звертався до суду з позовом про визнання дочки такою, що втратила право користування цим житлом, на підставі ст. 107 ЖК України, у зв'язку з вибуттям на постійне місце проживання до матері, тобто фактично визнавав за неповнолітньою дочкою право користування спірною квартирою.
Після досягнення ОСОБА_6 повноліття вона виявила бажання вселитись у спірну квартиру, однак не змогла цього зробити внаслідок перешкод зі сторони батька.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими ними доказами, висновки суду щодо обґрунтованості заявленого ОСОБА_6 позову відповідають обставинам справи, доводами апеляційної скарги не спростовуються, тому підстав для скасування рішення немає.
Однак суд першої інстанції, керуючись при вирішенні справи правилами статей 63, 104 ЖК України та фактично ухваливши рішення про зміну договору найму спірної квартири шляхом виділення у окреме користування сторін ізольованих житлових кімнат, у резолютивній частині рішення помилково не зазначив про зміну договору найму спірного житлового приміщення.
Вказана обставина дає суду апеляційної інстанції підстави для зміни рішення суду в цій частині шляхом доповнення вказівкою про зміну договору найму квартири АДРЕСА_1.
Керуючись ст. 303, 307, 308-309 ст. 313-316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09 липня 2010 року змінити.
Резолютивну частину рішення доповнити абзацом п'ятим наступного змісту.
Змінити договір найму квартири АДРЕСА_1.
У зв'язку з цим абзаци п'ятий-десятий резолютивної частини рішення вважати відповідно абзацами шостим-одинадцятим.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: