Рішення від 09.12.2010 по справі 22-24238

УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

Справа № 22 - 24238 Головуючий у 1 інстанції - Панченко О.М.

Доповідач - Ратнікова В.М.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду м. Києва

в складі : головуючого - Ратнікової В.М.

суддів - Кадєтової А.В.

- Желепи О.В.

при секретарі - Погас О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 05 серпня 2010 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Деснянського районного суду м Києва від 05.08.2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 завдану йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду в розмірі 31 719 грн. 85 коп., З 000 грн. витрат на правову допомогу, 318 грн. в рахунок судового збору та 120 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього стягнуто 35 157 грн. 85 коп.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення Деснянського районного суду м Києва від 05.08.2010 року та направити справу на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Зазначав, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процессуального права.

Так, позивач не надав суду пояснень щодо того, з яких причин та згідно з якими положеннями ВАТ страхова компанія « Нова» здійснила йому виплату страхового відшкодування лише в розмірі 43 595, 00 грн. Позивач також не надав суду доказів на підтвердження своїх позовних вимог в частині розміру матеріальної шкоди. Вимоги позивача про відшкодування йому витрат на правову допомогу не грунтуються на вимогах закону, оскільки такі витрати несуть сторони.

В судове засідання сторони не з»явились, про день та час слухання справи судом повідомлені у встановленому законом порядку, причину своєї неявки суду не повідомили, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилася 18.12.2008 року на перехресті вулиць Бальзака та Градинської в м.Києві було пошкоджено автомобіль « Шкода Фабія», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3 та під його керуванням.

Постановою Деснянського районного суду м.Києва від 19.01.2009 року, винним у скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_4, який, рухаючись на автомобілі « Шевроле», реєстраційний номер НОМЕР_2, не переконався в безпеці маневру та під час повороту ліворуч скоїв зіткнення з автомобілем « Шкода Фабія» р.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, чим порушив п. 10.1, п.16.6 Правил дорожнього руху України.

Згідно звіту № 3063 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 26.12.2008 року ТОВ Естімей», матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля « шкода Фабія» державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП, складає 75 315, 07 грн.

Відповідно до договору добровільного страхування ризиків, пов"язаних із експлуатацією наземного транспортного засобу №4046, який 04 червня 2008 року був укладений між ОСОБА_3 та ВАТ « СК « Нова», автомобіль "Шкода" д/н НОМЕР_1 було застраховано. З листа ВАТ « Страхова компанія « Нова» від 19.06.2009 року вбачається, що ОСОБА_3 було виплачено страхове відшкодування в розмірі 43 595, 22 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та стягуючи з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 невідшкодовану йому матеріальну шкоду в розмірі 31 719 грн. 85 коп., суд 1-ї інстанції посилався на те, що відповідач ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18.12.2008 року та у пошкодженні автомобіля позивача, розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу внаслідок пошкодження його автомобіля становить 75 315, 07 грн., ВАТ « Страхова компанія « Нова» виплачено позивачу страхове відшкодування в розмірі 43 595, 22 грн., а тому невідшкодована матеріальна шкода в розмірі 31 719, 85 грн. підлягає стягненню з відповідача, як з винної особи.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду 1-ї інстанції зроблені на підставі повного та об»єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідають вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що позивач не надав суду належного доказу на підтвердження своїх позовних вимог в частині розміру заподіяної йому матеріальної шкоди, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки на підтвердження розміру завданої йому шкоди внаслідок пошкодження його автомобіля під час ДТП позивач надав суду звіт № 3063 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу. Крім того, за клопотанням представника відповідача судом 1-ї інстанції двічі призначалась судова авто- товарознавча експертиза для встановлення розміру матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля « Шкода Фабія» ОСОБА_3 внаслідок пошкодження його автомобіля при ДТП, проте, експертиза проведена не була, оскільки відповідач ОСОБА_2 не оплатив її вартості.

Безпідставними є також доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів та обґрунтування виплати страховою компанією « Нова» не повної страхової суми, а лише 43 595, 00 грн., оскільки такі докази позивачем були надані та досліджені судом. Так, на а.с. 37-41 є копія договору добровільного страхування ризиків, пов»язаних із експлуатацією наземного транспортного засобу, укладеного 04.06.2008 року між ВАТ « Страхова компанія « Нова» та ОСОБА_3, з якого вбачається, що автомобіль « Шкода Фабія» державний номер НОМЕР_1 був застрахований за ризиками КАСКО, страхова сума- 84 970, 00. На а.с. 42 є лист ВАТ « Страхова компанія « Нова» від 19.06.2009 року з якого вбачається, що виплата страхового відшкодування ОСОБА_3 була здійснена, виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля- 75 315, 07 грн. та відповідно до умов договору страхування про виплату страхового відшкодування у разі конструктивної загибелі застрахованого транспортного засобу, згідно п. 8.6.2 та 8.8. договору: 84 970, 00 - 7 434, 88- 424,85 - 31 100, 11 грн.- 2 773, 06 грн. + 358, 00 грн. = 43 595, 22 грн., де: 84 970, 00- страхова сума, 7 434, 88 грн.-знос згідно договору, 424, 85- франшиза згідно договору, 31 100, 00 грн. залишки ТЗ, 2773, 06- раніше виплачені відшкодування.

Стягуючи з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по оплаті правової допомоги в сумі 3000, 00 гривень, суд 1-ї інстанції посилався на те, що такі позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими в судовому засіданні належними доказами

Проте, з таким висновком суду 1-ї інстанції колегія суддів погодитись в повній мірі не може з наступних підстав.

Згідно ст. 84 ЦПК України, витрати, пов"язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної допомоги.

Граничний розмір компенсації встановлюється законом.

У відповідності з вимогами ст.. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи та наданих доказів вбачається, що правову допомогу позивачу ОСОБА_5 ОСОБА_6, який діяв на підставі Свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю № 3274 та відповідно до укладеного між сторонами договору на надання юридичних послуг адвокатом від 10 серпня 2009 року.

Згідно п. 1.1. зазначеного договору, представник бере на себе зобов»язання щодо виконання функцій представника у кримінальному, цивільному, господарському, адміністративному процесах та надання юридичної допомоги для захисту прав, свобод і законних інтересів ОСОБА_5, а клієнт зобов»язується виплатити представнику винагороду за надання юридичних послуг.

Відповідно до п. 4.1 договору, за надання юридичної допомоги клієнт зобов»язується виплатити представнику гонорар у розмірі рахунку виставленого представником.

З наданого чеку про оплату послуг адвоката вбачається, що відповідно до умов договору , адвокат надавав позивачу наступні послуги: юридична консультація- 1, вартість- 500,00 грн., складання позовної заяви-1, вартість - 2500,00 грн., всього за надання послуг адвокатом було сплачено позивачем 3000,00 грн. Позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені в повному обсязі, а тому, відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України з відповідача на його користь підлягають стягненню судові витрати по оплаті послуг адвоката за надання правової допомоги.

Вирішуючи питання про розмір зазначених судових витрат, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Враховуючи характер спору та суть правовідносин між сторонами, обсяг виконаних адвокатом робіт по наданню юридичної допомоги позивачу необхідно визначити таким чином: юридична консультація-1 година; складання позовної заяви- 2 години

Постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04. 2006 року "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов'язані з розглядом справ. Так, граничний розмір витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення в цивільній справі у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 % розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Тому, колегія суддів вважає, що стягненню з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача підлягає компенсація витрат на правову допомогу з урахуванням граничного розміру 40 % від 888,00 грн.(мінімальна зарплата на час ухвалення рішення судом 1-ї інстанції) = 355,20 грн. х 03 год.00 хв. роботи адвоката за договором пропорційно до розміру задоволених позовних вимог- 100 % =1065,60 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення Деснянського районного суду м.Києва від 05 серпня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судових витрат по сплаті коштів на правову допомогу в сумі 3000, 00 грн. необхідно змінити, зменшивши розмір судових витрат до 1065,60 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що вимога позивача про стягнення на його користь понесених ним витрат на правову допомогу є безпідставною, оскільки ст.. 84 ЦПК України передбачає, що такі витрати несуть сторони, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки ст. 88 ЦПК України передбачає, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, до яких також відносяться і витрати на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 84, 88, 303, 307, 308, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м.Києва від 05 серпня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судових витрат по сплаті коштів на правову допомогу в сумі 3000, 00 грн. змінити, зменшивши розмір судових витрат на правову допомогу до 1065 ( однієї тисячі шестидесяти п»яти) гривень 60 коп.

В решті рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий : Судді :

Рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 05 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :

Попередній документ
13361461
Наступний документ
13361463
Інформація про рішення:
№ рішення: 13361462
№ справи: 22-24238
Дата рішення: 09.12.2010
Дата публікації: 06.01.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: