АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-21059
Головуючий у1-й інстанції - Чаус М.О.
Доповідач - Пікуль А.А.
23 грудня 2010 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Пікуль А.А.
суддів Вербової І.М.
Невідомої Т.О.
при секретарі Голубенко О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2010 року у справі
за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), про поділ земельної ділянки в натурі
та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права власності на будівлі та поділ земельної ділянки
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2010 року частково задоволені зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права власності на будівлі та поділ земельної ділянки.
Суд провів поділ земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Києві площею 0,0597 га відповідно до визначеного експертним шляхом варіанту №3 її розподілу, виділивши у користування кожного із співвласників по 296,5 кв. метра земельної ділянки та 4 кв. метри у спільне користування для доступу до каналізаційного люку та будинку під літ. «А». Крім того, суд виділив у користування ОСОБА_5 капітальний сарай під літерою «Б» та споруду під літерою «В».
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), про поділ земельної ділянки в натурі за варіантами її розподілу, визначеними Міським управлінням земельних ресурсів або відповідно до визначеного експертним шляхом варіанту №1 відмовлено.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про розподіл житлового будинку також відмовлено.
У апеляційній скарзі на вказане рішення ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильну оцінку доказів, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції змінити в частині визначення варіантів розподілу спірної земельної ділянки та скасувати рішення в частині вирішення питання розподілу судових витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, оскільки ці витрати понесла саме ОСОБА_4
Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про розподіл житлового будинку ОСОБА_4 не оскаржується.
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу ОСОБА_4 слід задовольнити частково з таких підстав.
При ухваленні рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_5 про визнання права власності на будівлі та поділ земельної ділянки суд першої інстанції виходив з того, що визначений висновком №6801/6802 судової будівельно-технічної експертизи від 19 листопада 2009 року варіанту №3 розподілу земельної ділянки відповідає визначеним співвласниками межам роздільного користування земельною ділянкою.
Однак такі висновки суду не повній мірі відповідають обставинам справи, судом не враховано, що спір між сторонами фактично полягає у тому, що ОСОБА_5 вважає предметом поділу між сторонами також земельну ділянку, яка їм не належить, так званий «самозахват» чи «лишки» (а.с.113) зі сторони АДРЕСА_1
Крім того, фактичні межі окремого користування кожного зі співвласників своєю частиною спільної земельної ділянки найменше відповідають обраному судом з урахуванням заперечень ОСОБА_5 визначеному експертним шляхом варіанту №3 її розподілу.
Вказані обставини, враховуючи положення ст. 309 ЦПК, дають суду апеляційної інстанції підстави для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового, виходячи з наступного.
Сторони у рівних долях (? частина кожному) є співвласниками земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Києві площею 0,0597 га, кадастровий номер 8000000000:66:221:0012 (а.с.15).
ОСОБА_4 у квітні 2008 року звернулась до ОСОБА_5 з пропозицією укласти нотаріально посвідчений договір поділу земельної ділянки в натурі. До цієї пропозиції позивачка додала два варіанти поділу, виконані спеціалістами Міського управління земельних ресурсів з встановленням меж земельної ділянки у натурі (а.с.16-19).
В ході розгляду справи за клопотанням позивачки судом проведена будівельно-технічна експертиза, висновком якої №6801/6802 від 19 листопада 2009 року визначені три можливі варіанти поділу земельної ділянки ( а.с. 126-136), два з яких (варіанти №1 та №2; а.с. 134-135) майже повністю відповідають варіанту №1 розподілу, виконаному спеціалістами Міського управління земельних ресурсів (а.с.19).
Таким чином, оцінюючи надані сторонами докази у їх взаємозв'язку, суд приходить до висновку про те, що при вирішенні даного спору при наявності п'яти визначених спеціалістами варіантів розподілу земельної ділянки, суду слід обирати з наведених трьох варіантів шляхом їх співставлення з фактичними межами окремого користування кожного зі співвласників своєю частиною спільної земельної ділянки, які утворились за час тривалого окремого землекористування.
В ході апеляційного розгляду сторони підтвердили суду, що такі межі існують і були окреслені парканом.
На підтвердження фактичного землекористування кожна зі сторін надала суду фотографії земельної ділянки та меж її розподілу, які досліджені судом ( а.с.297-298).
Сторони підтвердили, що на своїй частині земельної ділянки ОСОБА_4 побудувала житловий будинок, який не введений в експлуатацію і відображений у технічному паспорті як самовільне будівництво. Позивачка пояснила, що на даний час вона проходить процедуру введення будинку в експлуатацію.
Доказів того, що в результаті розподілу земельної ділянки за визначеними експертним шляхом варіантами №1 та №2 на площі ОСОБА_4 опиняться належні ОСОБА_5 каналізація, водопровід та телефонна лінія, суду не надано.
Водночас, наполягаючи на варіанті №3, ОСОБА_5 фактично має на меті, щоб внаслідок проведеного за цим варіантом розподілу спірної земельної ділянки на його частині земельної ділянки опинився побудований ОСОБА_4 на своїй частині (по фактичному користуванню) земельної ділянки житловий будинок, по якому вона зараз проходить процедуру введення в експлуатацію ( а.с. 271-280; 290-291).
З урахуванням даних, зафіксованих на фотографіях, відсутності доказів на підтвердження знаходження належних ОСОБА_5 каналізації, водопроводу та телефонної лінії на території, яка за варіантами №1 і №2 підлягає виділенню позивачці, суд приходить до висновку про те, що найбільш прийнятним для поділу земельної ділянки є визначений експертним шляхом варіант №2 (Додаток №5, а.с.135), за яким межа розподілу не проходить через побудований ОСОБА_4 житловий будинок літ. Д (а.с. 272) та надає ОСОБА_5 більшу територію біля його частини будинку зі сторони лівої межі ( відрізки 15-16; 16-17).
Враховуючи наведене, позовні вимоги ОСОБА_4 про поділ земельної ділянки підлягають частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 слід відмовити.
Судові витрати по справі, понесені ОСОБА_4, склали 2 834 грн. 28 коп. (а.с.1-2; 188). При ухваленні рішення про часткове задоволення її позову суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 на користь позивачки 50% від цієї суми, що складає 1 417 грн. 14 коп.
Керуючись ст.303, 307-309, 314-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2010 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права власності на будівлі та поділ земельної ділянки відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), про поділ земельної ділянки в натурі задовольнити частково.
Провести розподіл земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Києві площею 0,0597 га, кадастровий номер 8000000000:66:221:0012, відповідно до визначеного висновком №6801/6802 судової будівельно-технічної експертизи від 19 листопада 2009 року варіанту №2 ( Додаток 5) її розподілу.
Першому співвласнику, ОСОБА_4, виділити земельну ділянку площею 296.5 кв. метрів.
Другому співвласнику, ОСОБА_5, виділити земельну ділянку площею 296.5 кв. метрів.
Межі розподілу земельних ділянок прокласти по лініях:
- відрізок 1-2 вздовж лівої межі довжиною 11,53 м;
- відрізки 2-3; 3-4; 4-5; 5-6; 6-7 згідно розподілу будинку;
- відрізок 7-8 вздовж паркану довжиною 1,26 м;
- відрізок 8-9 паралельно будинку довжиною 5,64 м;
- від точки 9 прокласти перпендикулярно до правої межі до точки 10 довжиною 8,09 м;
- відрізок 10-11 паралельно правій межі на відстані 2.65 м від неї вздовж існуючого паркану довжиною 13,47 м;
- відрізок 13-14 на відстані 2.0 метри від будинку паралельно лівій межі довжиною 2,0 м;
- відрізок 14-15 на відстані 1.0 м від будинку перпендикулярно лівій межі довжиною 1,0 м;
- відрізок 15-16 на відстані 1.0 м від будинку паралельно лівій межі довжиною 7,5 м;
- відрізок 16-17 перпендикулярно лівій межі довжиною 5,6 м;
- відрізок 17-18 паралельно лівій межі до з'єднання з парканом.
В сумісному користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити земельну ділянку площею 4.0 кв. метри для доступу до каналізаційного люку та обслуговування будинку літ. «А».
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування понесених позивачкою судових витрат 1 417 грн. 14 коп. (Одну тисячу чотириста сімнадцять грн. 14 коп.).
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розподіл житлового будинку відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: