03680, м. Київ, вул. Солом»янська,2-а
Справа № 22-18943 Головуючий у 1 інстанції - Бусик О.Л.
2010 рік Доповідач - Ратнікова В.М.
23 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
в складі : головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Горелкіної Н.А.
- Панченка М.М.
при секретарі - Погас О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м.Києва від 22 червня 2010 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з”явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 червня 2010 року позов Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 79 446, 76 доларів США, що станом на 22 червня 2010 року, згідно офіційного курсу НБУ (100$ - 791 грн. 07 коп.) становить 628 479 грн. 48 коп., витрати з оплати судового збору в розмірі 1 700 грн. та витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Печерського районного суду м.Києва від 22 червня 2010 року та направити справу на новий судовий розгляд до суду 1-ї інстанції.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом неповно з»ясовані дійсні обставини справи. Так, при ухваленні рішення судом 1-ї інстанції не було враховано, що вона, як поручитель, не повідомлялась банком про необхідність сплати заборгованості, а тому у неї, як у поручителя, не виникло обов»язку по сплаті цієї заборгованості. Крім того, позивачем і судом невірно розрахований розмір пені за несвоєчасне виконання зобов»язання , виходячи з 25, 66 % річних. Вважає, що відповідно до п. 6.2 кредитного договору розмір пені повинен обчислюватись, виходячи з 3,66 % річних. Не врахована судом і та обставина, що відповідачка ОСОБА_3 у березні 2009 року направлялась для стаціонарного лікування до психіатричної лікарні № 2. Суд не з»ясував, чи перебуває ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра та чи не визнана вона недієздатною, хоча ці обставини є суттєвими для справи.
В судове засідання ОСОБА_2 иа ОСОБА_3 повторно не з»явились, про день та час слухання справи судом повідомлені у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу в їх відсутності.
Представник Публічного акціонерного товариства « Кредитпромбанк» проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на те, що рішення суду є законним та обгрунтованим.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова, установа зобов"язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 27 вересня 2007 року між ВАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 37726/07-СС, відповідно до умов якого, позивач надав відповідачці кошти в розмірі 65 000 доларів США на умовах сплати процентної ставки: перемінної + фіксованої, перемінна ставка на дату укладання кредитного договору складає 11 % та коригується 1 березня та 1 вересня кожного року протягом строку дії кредитного договору, виходячи з розміру процентних ставок за депозитними вкладами фізичних осіб, встановлених банком на ці дати. Фіксована процентна ставка складає 1, 83 %, а кінцевий терміном повернення кредитних коштів є 27 вересня 2032 року.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 37726/07-СС, 27 вересня 2007 року між позивачем ВАТ "Кредитпромбанк" і відповідачкою ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 37/20/П20/07-СС.
Витягом із статуту від 22 березня 2010 року № 7317/08-6.б.-08.1 підтверджується перейменування ВАТ "Кредитпромбанк" на ПАТ "Кредитпромбанк", яке є єдиним його правонаступником, в зв'язку з чим до нього переходять всі права та обов'язки ВАТ "Кредитпромбанк", відповідно до рішення Загальних зборів від 23 лютого 2010 року.
Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 79 446, 76 доларів США, що станом на 22 червня 2010 року, згідно офіційного курсу НБУ (100$ - 791 грн. 07 коп.) становить 628 479 грн. 48 коп., суд 1-ї інстанції посилався на те, що відповідачами не виконуються умови кредитного договору та договору поруки щодо своєчасного погашення кредиту, відсотків за користування кредитом , а тому, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства « Кредитпромбанк» є обґрунтованими.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду 1-ї інстанції зроблений на підставі повного та об"єктивного дослідження наданих сторонами доказів на в повній мірі відповідає вимогам закону.
Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п.3 ст.. 611 ЦК України, у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом: сплата неустойки.
Станом на 14 травня 2010 року сума заборгованості за кредитним договором становила 79 446, 76 доларів США, з яких: 64 647, 54 доларів США - заборгованість за кредитом, 12 496, 06 доларів США - заборгованість за процентами, та 2 303, 16 доларів США - пеня за несвоєчасне повернення кредиту.
Відповідно до пункту 3.3.1. кредитного договору № 37/26/07-СС від 27 вересня 2007 року, позичальник зобов'язаний забезпечити погашення отриманого кредиту на умовах, визначених цим договором, тобто шляхом сплати щомісячного платежу до 27 числа кожного місяця, який на дату укладення договору становив 734, 07 доларів США, та може змінюватись згідно з умовами п. 5 кредитного договору.
Пунктом 6.1. вказаного кредитного договору передбачено, що у разі порушення позичальником прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені цим договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної процентної ставки, вказаної в п. З ч. 1 кредитного договору, за кожний день прострочки від суми простроченого платежу. Зазначена пеня сплачується додатково від прострочених сум.
Згідно із п. 3.2.4. даного кредитного договору банк має право, у разі недотримання позичальником умов цього договору, вимагати дострокове повернення одержаних коштів.
Згідно вимог ст. 554 Цивільного Кодексу України, в разі невиконання зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, як і боржник, зокрема відповідає за сплату основного боргу і процентів, за відшкодування збитків, за сплату неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки.
Оскільки відповідачі в добровільному порядку не виконують взяті на себе зобов"язання, не сплачують платежі по погашенню кредиту, по відсоткам за користування кредитом , то суд 1-ї інстанції обгрунтовано стягнув з відповідачів солідарно заборгованість по кредитному договору, по відсотках за користування кредитом та пеню за прострочення виконання зобов»язань за кредитним договором , відповідно до наданих розрахунків, правильність яких перевірена в судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що вона, як поручитель, не повідомлялась банком про необхідність сплати заборгованості, а тому у неї не виникло обов»язку по сплаті цієї заборгованості, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з досліджених в судовому засіданні копії повідомлення- вимоги від 29.05.2009 року № 17530/49.5.2-6703-49.66 та списку рекомендованих відправлень від 03.06.2009 року ВАТ « Кредитпромбанк» ( а.с. 19, 24) вбачається, що на адресу відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 03 червня 2009 року було направлено повідомлення- вимога про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором.
Не спростовують правильність висновків суду і доводи апеляційної скарги про те, що при ухваленні рішення судом не була врахована та обставина, що відповідачка ОСОБА_3 у березні 2009 року направлялась для стаціонарного лікування до психіатричної лікарні № 2, суд не з»ясував, чи перебуває ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра та чи не визнана вона недієздатною, оскільки факт знаходження боржника на лікуванні не є підставою для відмови в задоволенні позову про стягнення з неї заборгованості по кредитному договору, належних та допустимих доказів того, що відповідачка ОСОБА_3 в установленому законом порядку визнана недієздатною суду надано не було.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом невірно розрахований розмір пені за несвоєчасне виконання зобов»язання, виходячи з 25, 66 % річних та що, відповідно до п. 6.2 кредитного договору розмір пені повинен обчислюватись, виходячи з 3,66 % річних не ґрунтуються на встановлених судом обставинах справи та умовах договору кредиту, які викладені в п. 6.1 та п. 3 ч.1, відповідно до яких, позичальник у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та відсоткам повинен сплатити банку пеню в розмірі подвійної процентної ставки, вказаної в п.3 ч.1 кредитного договору за кожний календарний день прострочки від суми простроченого платежу.
Судові витрати судом 1-ї інстанції стягнуті у відповідності до вимог ст.. 88 ЦПК України.
Рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м.Києва від 22 червня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий : Судді :