03680, м. Київ, вул.Солом»янська, 2-а
Справа № 22-17490 Головуючий у 1 інстанції - Макуха А.А.
2010 рік Доповідач - Ратнікова В.М.
02 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
в складі : головуючого - Ратнікова В.М.
суддів - Горелкіної Н.А.
- Волошиної В.М.
при секретарі - Погас О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2 на рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 26 травня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по виплаті аліментів.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
Рішенням Солом»янського районного суду м. Києва від 26 травня 2010 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по виплаті аліментів задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луцька, який зареєстрований: м. Київ, АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4, проживаючої в м. Києві, АДРЕСА_2 заборгованість по аліментам в розмірі 6970,00 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 26 травня 2010 року та направити справу на новий судовий розгляд до суду 1-ї інстанції.
Зазначав, що при розгляді справи суд 1-ї інстанції неповно з»ясував дійсні обставини справи та не врахував його матеріальний стан та стан його здоров»я, що в другому шлюбі він всиновив дитину, яка хворіє на ДЦП і потребує постійного лікування та фінансових затрат, а також що в нього народилась в цьому шлюбі друга дитина. Крім того, при стягнення з нього на користь позивачки заборгованості по аліментам, судом не було враховано, що 15.02.2010 року ним було оплачено вартість посвідченого нотаріусом дозволу на виїзд дочки ОСОБА_6 до Німеччини в сумі 250,00 грн. та сплачено заборгованість позивачки за послуги компанії « Воля-кабель» у розмірі 430,00 грн.
В судове засідання сторони не з»явились, про день та час слухання справи судом повідомлені у встановленому законом порядку, що підтверджується повідомленими про вручення поштових відправлень, причину неявки суду не повідомили, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу в їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що рішенням Солом"янського районного суду м. Києва від 03.09.2008 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1500 грн. щомісячно.
Згідно розпорядження ВДВС Подільського районного управління юстиції в м.Києві у м. Києві Міністерства юстиції України від 01.10.2008 року № 1121/2, відрахування із заробітної плати ОСОБА_2 на виплату аліментів зобов'язано провадити Відкритому міжнародному університету розвитку людини "Україна", де він працює, з усіх видів заробітку (доходу), що належать до виплати боржнику після відрахування податків у розмірі 50% до погашення боргу з 28.07.2008 року, а в подальшому 1500 грн.
Починаючи з квітня 2009 року у відповідача виникла заборгованість по виплаті аліментів в розмірі 6 970,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луцька, який зареєстрований: м. Київ, АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4, проживаючої в м. Києві, АДРЕСА_2 заборгованість по аліментам в розмірі 6970,00 грн., суд 1-ї інстанції посилався на те, що позивач має заборгованість по сплаті аліментів на користь позивачки на утримання неповнолітніх дітей по виконавчому листу, виданому на підставі рішення суду, розмір цієї заборгованості становить 6 970,00 грн., в добровільному порядку відповідач заборгованість не погашає, а тому порушене право позивачки підлягає захисту в судовому порядку.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду 1-ї інстанції зроблені на підставі повного та об»єктивного дослідження наданих доказів та в повній мірі відповідають вимогам закону.
Так, відповідно до вимог ч.4 ст. 194 СК України, заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.
Згідно ч.4 ст. 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору- судом.
Визначення заборгованості за аліментами, які стягувалися у твердій грошовій сумі, труднощів не викликає, а тому Сімейний кодекс України не містить щодо цього спеціальної норми.
Згідно виконавчого листа відповідач повинен сплачувати на користь позивачки на утримання неповнолітніх дітей аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 1500, 00 грн. щомісячно.
Відповідно до дослідженої в судовому засіданні довідки Відкритого міжнародного університету розвитку людини « Україна» № 378 від 02.09.2009 року, відповідно до виконавчого листа № 1121/8 від 01.10.2008 року з ОСОБА_2 були проведені наступні стягнення аліментів: вересень 2008 року- 1500,00 грн., жовтень- 2008 року- 1500,00 грн., листопад 2008 року- 1500, 00 грн.., грудень 2008 року- 1500, 00 грн., січень 2009 року- 1000,00 грн., лютий 2009 року- 1500,00 грн., березень 2009 року- 2000,00 грн., квітень 2009 року- 1000, 00 грн., за травень- серпень 2009 року відрахування не здійснювались і заборгованість за цей період становить 6500,00 грн., з урахуванням 500, 00 грн. недоплачених аліментів за квітень 2009 року. Крім того, 470,00 грн. аліментів було недоплачено відповідачем за лютий 2010 року, коли він самостійно сплачував аліменти на утримання дітей.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції вірно визначив суму заборгованості відповідача по сплаті аліментів по виконавчому листу в розмірі 6 970,00 грн. і обгрунтовано стягнув її з відповідача на користь позивачки, оскільки в добровільному порядку відповідач заборгованість не погашав.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що , ухвалюючи рішення, суд 1-ї інстанції безпідставно не застосував до нього положення ч.2 ст. 197 СК України і не зменшив розмір заборгованості по аліментах, яка підлягає стягненню з нього на користь позивачки в зв'язку з його тяжкою хворобою, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, відповідно до ч.2 ст. 197 СК України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв»язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Відповідач з таким позовом до суду не звертався та не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів про наявність у нього тяжкої хвороби. До апеляційної скарги відповідач надав ксерокопію консультативного обстеження Київського міського центру розсіяного склерозу, який не містить висновку про наявність у відповідача тяжкого захворювання.
Не спростовують правильність висновків суду і доводи апеляційної скарги про те, що суд, визначаючи розмір заборгованості за аліментами, безпідставно не врахував сплачені ним кошти по оплаті послуги нотаріуса за посвідчення дозволу на виїзд за кордон неповнолітньої дочки ОСОБА_6 у лютому 2010 року в сумі 250 грн. та сплачені ним 430 грн. для погашення заборгованості позивачки по оплаті послуг компанії « Воля-кабель» у березні 2010 року, оскільки зазначені платежі не є платежами по сплаті аліментів на утримання дітей.
Безпідставними є також доводи апеляційної скарги про те, що при визначенні заборгованості суд не врахував його матеріального становища та наявність у нього нової сім»ї в якій виховується двоє неповнолітніх дітей, оскільки розмір аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітніх дітей визначений рішенням Солом»янського районного суду м.Києва від 03.09.2008 року і заборгованість обчислюється, виходячи з розміру несплачених аліментів. У разі зміни матеріального та сімейного стану платника аліментів він має право звернутись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.
Рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 26 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий : Судді :