Справа № 22- 11614 /10 Головуючий у 1-й інстанції -
Цокол Л.І.
Доповідач - Слюсар Т.А.
02 вересня 2010р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді Слюсар Т.А.,
суддів: Заришняк Г.М., Лапчевської О.Ф.
при секретарі: Кухленко Д.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 квітня 2010р. в справі за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія», третя особа : товариство з обмеженою відповідальністю Банк «Фінанси та кредит» про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів,-
У листопаді 2009р. ОСОБА_3 звернувся у суд з позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29 квітня 2010р. позов ОСОБА_3 залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають істотне значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Колегія суддів, заслухавши представника страхового товариства, який просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Районний суд з достатньою повнотою з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку й обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність правових підстав до задоволення позову.
Як убачається з матеріалів справи і встановлено судом, 13.11.2008р. між ОСОБА_3 та відповідачем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 5-499-13/08, об'єктом страхування якого були майнові інтереси позивача, що не суперечить законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем «ЗАЗ» Славутич», номерний знак НОМЕР_1.
Окрім цього, умовами договору передбачено, що вигодонабувачем, тобто особою, яка має право на першочергове отримання страхового відшкодування, визнано ВАТ «Банк Фінанси та кредит».
Встановлено, що 12.07.2009р. 0 13 год. на автодорозі с. Митяївка за участю ОСОБА_3, який керував застрахованим транспортним засобом, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль отримав механічні ушкодження й вартість ремонтно-відновлювальних робіт якого становить 16 838грн.93коп./а.с.11-20/.
Листом від 11.08.2009р. страхове товариство відмовило ОСОБА_3 у виплаті страхового відшкодування з причин порушення позивачем умов договору страхування / а.с.12/.
Районний суд, відмовляючи у позові, виходив з його недоведеності.
Такі висновки суду є законними та обґрунтованими.
Встановлено, що умовами договору страхування, окрім іншого, зокрема, п.1.3 додатку до договору, передбачено, що для виплати страхового відшкодування страхувальник зобов'язаний пред'явити страховику довідку про медичне освідчення водія, керуючого застрахованим транспортним засобом, на алкоголь, наркотики /при настання страхового випадку по ризику «ДТП»/ /а.с.8/.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_3 не виконав вимоги умов договору, не надав страховому товариству відповідну медичну довідку.
З огляду на викладене, в тому числі й з урахуванням наявності у договорі визначеного сторонами вигодонабувача, а також ненадання позивачем медичної довідки, передбаченої умовами договору страхування, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав до задоволення позову.
Твердження апеляційної скарги про порушення процесуальних прав позивача - безпідставні. Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_3 не був присутнім в судовому засіданні, проте його інтереси під час розгляду справи представляв ОСОБА_2, який не заперечував проти розгляду справи у відсутність позивача.
Не може бути прийнято до уваги й посилання скарги на наявність у ОСОБА_3 довідки про його медичне освідування на предмет вживання наркотиків та алкоголю, а відтак - виконання умов договору, остільки зі змісту долученої до апеляційної скарги її копії /а.с.79/, вбачається, що таке освідування ОСОБА_3 пройшов 25.03.2010р ., в той час як подія мала місце 12.07.2009р ., а рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування приймалося 11.08.2009р .
За таких обставини, наявність у позивача згаданої довідки правового значення по даній справі, не має.
Рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального й процесуального права.
Викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи та зібраним доказам й доводи апеляційної скарги таких висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 -315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 квітня 2010р. залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з моменту проголошення.
Головуючий:
Судді: