03110, м. Київ, МСП вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 11-а-770/2010 р. Головуючий у 1 інстанції Смик С.І.
Категорія ст. 190 ч.4 КК України Доповідач Ноздряков В.М.
27 квітня 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду м, Києва, у складі:
головуючого судді - Стрижко С.І.
суддів - Юденко Т.М., Ноздрякова В.М.;
за участю прокурора - Мінакової Г.О.
захисник - ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції на вирок Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня 2009 року.
Цим вироком
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий,
засуджений за ст. 190 ч. 4 КК України на 5 років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ст. 75 КК України він звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки.
На підставі ст. 76 КК України ОСОБА_2 зобов'язаний не виїзд жати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
За ст. 366 ч. 1 КК України він виправданий за відсутністю в його діях складу злочину. Міра запобіжного заходу-підписка про невиїзд до набрання вироком законної сили.
Вирішене питання про речові докази.
Як вказав суд, органами досудового слідства ОСОБА_2 пред'явлене обвинувачення в тому, що він обіймаючи посаду заступника начальника управління по забезпеченню програми приватизації Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів», виконуючи відповідно до своїх службових повноважень організаційно-розпорядчі функції, будучи призначеним ліцитатором при проведенні аукціонів, одержав хабара в особливо великому розмірі, поєднаного з вимаганням та вчинив службове підроблення за наступних обставин.
В квітні 2008 року приватний підприємець ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_2 з приводу участі в аукціоні з продажу комунального майна - нежитлової будівлі площею 629,5 кв. м. по АДРЕСА_1 Київської області.
17 квітня 2008 року під час розмови між ОСОБА_3 і ОСОБА_2, останній поставив перед ОСОБА_3 вимогу передати йому хабар в розмірі 150 тисяч доларів США за прийняття заяви та допуск ОСОБА_3 до участі в аукціоні.
5 травня 2008 року на прохання ОСОБА_3 було погоджено про зменшення суми хабара до 147 тис. доларів США.
В той же день за участю ОСОБА_2 був проведений аукціон і за результатами ОСОБА_3 було визнано переможцем аукціону з ціною продажу будівлі в 2.962.836 гривен.
Тоді ж ОСОБА_2 на виготовлених актах про виконання робіт по договору № 379/8 від 22 квітня 2008 року поставив відтиски кліше підпису ОСОБА_4 без його відома та печатки ДАК «Національна мережа аукціонних центрів».
Ці підроблені, як вважають органи досудового слідства документи, були передані ОСОБА_3
5 травня 2008 року, близько 15 год. 20 хв., в автомобілі, біля будинку АДРЕСА_2 в м. Києві, де проживає ОСОБА_2, останній отримав від ОСОБА_3 хабар в сумі 147 тисяч доларів США, що згідно з курсом НБУ становить 742 тис. 350 гривен.
Аналізуючи питання кваліфікації дій ОСОБА_2, суд перекваліфікував їх зі ст. 368 ч. 3 КК України на ст. 190 ч. 4 КК України, а за ст. 366 ч. 1 КК України виправдав його.
В апеляції і доповненні до неї прокурор, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, вказуючи на необґрунтовану перекваліфікацію дій ОСОБА_2 з ст. 368 ч. 3 КК України на ст. 190 ч. 4 КК України, необґрунтоване виправдання за ст. 366 ч. 1 КК України, на м'якість призначеної міри покарання, а також на невідповідність вироку положенням ст. 334 КПК України, просить вирок скасувати , справу направити на новий судовий розгляд.
Розглянувши матеріали справи, апеляцію і доповнення до неї, вислухавши думку прокурора, підтримавшего апеляцію, засудженого і в його інтересах адвоката вважавших за необхідне вирок залишити без змін, провівши судові дебати і заслухавши останнє слово засудженого, колегія суддів вважає, що апеляція з доповненнями до неї підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.
В цій частині вироку викладається весь обсяг обвинувачення, визнаного доведеним, а також обставини, які визначають ступінь винності підсудного, а після цього - докази покладені судом в обґрунтування своїх висновків.
Ці вимоги закону судом не виконанні. Суд не вказав в мотивувальній частині вироку насамперед формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, пославшись в цій частині вироку на ті обставини, які саме органи досудового слідства, а не суд вважають злочинними і доведеними.
Непослідовно написаний вирок викликає сумнів в його законності.
Колегія суддів вважає, що порушення вимог ст. 334 КПК України в даному випадку є суттєвим, свідчить про незаконність вироку і є підставою для його скасування відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України.
За таких обставин, вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд. При новому судовому розгляді треба більш ретельно з'ясувати дійсні обставини справи, перевірити доводи прокурора про необґрунтованість перекваліфікації дій ОСОБА_2 зі ст. 368 ч. 3 КК України на ст. 190 ч. 4 КК України та виправдання за ст. 366 ч. 1 КК України.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне в цьому плані зазначити, що рішення суду, про перекваліфікацію дій ОСОБА_2 зі ст. 368 ч. 3 КК України на ст. 190 ч. 4 КК України є однобічним, непереконливим, оскільки прийнято лиш на суперечливих показах самого підсудного і всупереч вимогам закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд всіх обставин справи в їх сукупності.
Враховуючи, що в апеляції поставлене питання і про м'якість призначеної міри покарання, колегія суддів звертає увагу суду і на те, що якщо суд при новому судовому розгляді прийде до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованих йому злочинів, то покарання у виді реального позбавлення волі строком на 5 років, чи з застосуванням ст. 69 КК України слід вважати м'яким.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляцію з доповненнями до неї прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції задовольнити.
Вирок Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня 2009 року відносно ОСОБА_2 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд у той же суд іншим суддею.
Міру запобіжного заходу залишити без змін.
З оригіналом згідно, суддя : В.М. Ноздряков