03110, м. Київ, МСП вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 11-а-1635/10 р. Головуючий у 1 інстанції Коваленко І.В.
Категорія ст. 186 ч.2 КК України Доповідач Ноздряков В.М.
16.08.2010 року, колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду м, Києва, у складі:
головуючого судді - Ноздрякова В.М.,
суддів - Оніщука М.І., Дмитренко Г.М.,
за участю прокурора - Карпука Ю.А.,
засудженого - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2,
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий,
засуджений за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу - утримання під вартою. Строк відбування покарання з 14 січня 2010 року.
Вироком районного суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 16 лютого 2009 року, приблизно о 12 год., знаходячись на вулиці Райдужній - 2 «в» в м. Києві за попередньою змовою з особою матеріали відносно якої виділенні в окреме провадження, маючи на меті викрадення чужого майна, підійшли до неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 ОСОБА_1 обхопив ОСОБА_3, а особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, наніс удар кулаком в обличчя потерпілому і відібрав мобільний телефон «Нокіа Н 73» вартістю 1750 гривен, а сім-картку оператора «Лайф» дістав з телефону та викинув на місці скоєння злочину. Після цього з місця вчинення злочину зникли.
В апеляціях:
- прокурор, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, вказуючи на те, що на його думку суд призначив м'яке покарання винному, оскільки ОСОБА_1 визнав вину частково, змінював покази і оголошувався в розшук, просить вирок в частині призначення покарання скасувати, постановити новий вирок і призначити покарання відповідно до ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі;
- засуджений ОСОБА_1 вказуючи на те, що суд поверхньо дослідив матеріали справи і необґрунтовано прийшов до висновку про те, що злочин був скоєно з участю іншої особи і з застосуванням насильства, на те, що він не ухилявся від явки до суду і його розшук було оголошено помилково, просить вирок змінити застосувавши закон про менш тяжкий злочин;
- адвокат ОСОБА_2. в інтересах засудженого ОСОБА_1 вказуючи на суворість призначеної міри покарання, яка на його думку призначена без достатнього врахування його каяття, відшкодування шкоди, позитивної характеристики, просить пом'якшити призначене покарання і застосувати ст. 75 КК України.
Розглянувши матеріали справи, апеляції, вислухавши думку прокурора, який не підтримував апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, засудженого і адвоката підтримавших апеляції, провівши судові дебати і заслухавши останнє слово засудженого, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає. Апеляція засудженого підлягає задоволенню частково, а апеляція адвоката повному задоволенню.
Винність ОСОБА_1 у відкритому заволодінні чужим майном - мобільним телефоном «Нокіа Н73», який належав потерпілому ОСОБА_3 за попередньою змовою з особою матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, за обставин встановлених вироком районного суду, підтверджується дослідженими судом доказами, яким дана належна оцінка.
Так, потерпілий ОСОБА_3 як в ході досудового слідства, та к і в судовому засіданні показав, що 16.02.2009 року, приблизно о 12 год. ОСОБА_1 разом з іншою особою забрали у нього мобільний телефон «Нокіа Н 73» вартістю 1750 гривен. ОСОБА_1 при цьому держав його обхопивши руками, а інший хлопець відібрав у нього телефон, вдаривши рукою в обличчя і після цього втекли.
З показів свідка ОСОБА_5, які досліджені судом, видно, що він бачив як саме двоє хлопців бігли від потерпілого, який повідомив його, що у нього викрали мобільний телефон.
Сам засуджений при розгляді справи в суді підтвердив, що злочин він вчинив з хлопцем на ім'я ОСОБА_3 (а. с. 99).
Свідок ОСОБА_6 підтвердив, що після затримання ОСОБА_1 16.02.2009 року він зізнався у відкритому викраденні мобільного телефону потерпілого, вказуючи також, що телефон він продав за 500 гривен невідомому чоловіку біля ст. м. «Чернігівська».
За таких обставин, суд обґрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите заволодіння чужим майном за попередньою змовою групою осіб з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого.
Міра покарання у виді 4 років позбавлення волі призначена обґрунтовано з врахуванням вимог ст. 65 КК України.
Разом з тим, колегія суддів враховуючи, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має молодий вік, тієї обставини, що від скоєння злочину не наступило тяжких наслідків, а також відшкодування матеріальної шкоди у повному обсязі, вважає за можливе застосувати до нього ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням в умовах здійснення за ним нагляду.
Часткове невизнання вини не є підставою для обрання покарання тільки у вигляді позбавлення волі. Аналіз матеріалів справи не свідчить про те, що ОСОБА_1 ухилявся від суду.
Керуючись ст. ст. 365, 566 КПК України колегія суддів, -
ухвалила:
апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції залишити без задоволення. Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково. Апеляцію адвоката ОСОБА_2. задовольнити. Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 18 лютого 2010 року відносно ОСОБА_1 змінити; пом'якшити призначене покарання. Застосувати ст. 75 КК України і звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання, навчання; періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Міру запобіжного заходу скасувати. Звільнити з під варти в залі судового засідання.
Судді (підписи)
З оригіналом згідно, суддя: В.Н. Ноздряков