03110, м. Київ, МСП вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 11-а-1212/10 р. Головуючий у 1 інстанції Горб І.М.
Категорія ст. ст. 358 ч.3, 190 ч.3 КК України Доповідач Ноздряков В.М.
26 липня 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду м, Києва, у складі:
головуючого - Наставного В.В.,
суддів - Бартащук Л.В., Ноздрякова В.М.,
прокурора - Тертичного О.А.,
захисника - ОСОБА_1,
засуджених - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 19 березня 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий,
засуджений за ст. 27 ч. 5 - 358 ч. 3 КК України на 2 роки обмеження волі за ст. 190 ч. 3 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України по сукупності злочинів на 4 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України він звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України ОСОБА_2 зобов'язаний не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально виконавчі інспекції.
Міра запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу - підписка про невиїзд.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий,
засуджений за ст. 358 ч. 3 КК України на 2 роки обмеження волі; за ст. 190 ч. 3 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 4 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України він звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
Згідно ст. 76 КК України ОСОБА_3 зобов'язаний не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально виконавчі інспекції.
Міра запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу - підписка про невиїзд.
Згідно вироку, в листопаді 2006 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 домовились між собою, а в грудні 2006 року з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, про отримання ОСОБА_3 кредитів у банківських установах без подальшого їх повернення на підставі підробленого за невстановлених слідством обставин паспорту на ім'я ОСОБА_2 з фото ОСОБА_3 та підроблених довідок про доходи, розробивши таким чином злочинний план та розподіливши ролі.
Реалізовуючи свої наміри, 8 листопада 2006 року на підставі наданої неправдивої інформації, ОСОБА_3 уклав з ТОВ «Комерційний банк «Дельта» кредитний договір № 00309010-081106 на отримання кредиту для придбання мобільного телефона « Нокіа - 8800 SE» вартістю 4490 гр. 61 коп., які були перераховані на розрахунковий рахунок ТОВ «Бравіс». В цей же день, в приміщенні магазину побутової техніки «Фокстрот», що по вул. Ревуцького 33 в м. Києві заволоділи зазначеним мобільним телефоном, а гроші в сумі 4490 гр. 61 коп. Банку не повернули.
13 листопада 2006 року ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_2 використавши підроблений документ - паспорт на ім'я ОСОБА_2 з фотографією ОСОБА_3 уклав з відділенням ВАТ «Ві Ей Бі Банку» кредитний договір № 400000499 на отримання кредиту для придбання відеокамери DCR-DVD 405 - E вартістю 5058 гр. 66 коп., які були перераховані на розрахунковий рахунок ТОВ «Еверест - СВ». Після цього в приміщенні магазину побутової техніки «Мега Макс», що на пр. Маяковському в м. Києві, в цей же день, шляхом обману заволоділи зазначеною відеокамерою, а гроші в сумі 5058 гр. 66 коп. банку не повернули.
Одержавши від невстановленої слідством особи довідку про те, що ОСОБА_2 працює на посаді менеджера з продажу ТОВ «Дельта-Ексклюзив» та протягом червня - листопада 2006 року отримав заробітну плату в сумі 16304 гр. 01 коп., 13 грудня 2006 року використали цю довідку і підроблений паспорт на ім'я ОСОБА_2 і уклали з АТ «Індустріально - експортний Банк», що на пр. Перемоги 75/2 в м. Києві кредитний договір № 93/706593 на отримання 20000 гривен. Гроші отримали та розпорядились ними на власний розсуд.
1 лютого 2007 року, отримавши попередньо у невстановленої слідством особи довідку про те, що ОСОБА_2 працює на посаді комерційного директора ПП «Статус Інфо Реал» та протягом липня-грудня 2006 року отримував заробітну плату в сумі 57 000 гр. 52 коп., використали цю фіктивну довідку та підроблений паспорт на ім'я ОСОБА_2 і уклали кредитний договір з філією Уні Кредит Банку Тз ОВ, що знаходиться на бульварі Шевченка 33/37 в м. Києві № 2977524914.
10 лютого 2007 року в банкоматі по вул. Михайлівська 6 в м. Києві отримали по кредитному договору 50000 гр. та розпорядились ними на власний розсуд.
В апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, вказуючи на те, що при призначенні покарання суд в повній мірі не врахував суспільну небезпеку вчиненого злочину, не дав належної оцінки тому, що на момент вчинення злочинів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ніде не працювали, просить вирок в частині покарання скасувати і постановити новий вирок призначивши ОСОБА_3 покарання за ч. 3 ст. 190 КК України у виді 3 років позбавлення волі; за ст. 358 ч. 3 КК України - 1 рік обмеження волі. На підставі ст. 70 КК України остаточно призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
ОСОБА_2 за ст. 190 ч. 3 КК України покарання у виді 3 років позбавлення волі; за ст. 27 ч. 5 - 358 ч.3 КК України - 1 рік 6 місяців обмеження волі. На підставі ст. 70 КК України остаточно призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Розглянувши матеріали справи, апеляцію, вислухавши думку прокурора, підтримавшего апеляцію частково, засуджених, адвоката, які просили вирок залишити без змін, провівши судові дебати і заслухавши останнє слово засуджених, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Винність ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у скоєнні злочинів за які вони засуджені вироком районного суду, підтверджується дослідженими судом доказами, яким дана належна оцінка.
Фактичні обставини справи учасниками процесу не оспорюються.
Злочинні дії ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 190 КК України як умисне заволодіння чужим майном шляхом обману, повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах;
ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 358 КК України як умисне використання завідомо підробленого документа; ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 358 КК України як сприяння в умисному використанні завідомо підробленого документа кваліфіковані вірно.
Міра покарання обом засудженим призначена з врахуванням суспільної небезпеки скоєних злочинів, даних про особи винних, обставин, які пом'якшують їх покарання.
ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вперше притягуються до кримінальної відповідальності, судом врахований їх вік. З протоколу судового засідання (а.с. 160, т. 3) видно, що як ОСОБА_2 так і ОСОБА_3 розкаялись у вчинені злочинів.
Суд обґрунтовано в якості пом'якшуючої обставини врахував повне відшкодування завданих збитків.
Остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі з застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України на думку колегії суддів є достатнім для виправлення і перевиховання як ОСОБА_2, так і ОСОБА_3
Підстав для ізоляції їх від суспільства колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 19 березня 2010 року відносно ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - без змін.
Судді: (підписи).
З оригіналом згідно, суддя: Ноздряков В.М.