22 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючої Полтавцевої Г.А.
суддів Глиняного В.П., Мосьондза І.А.
прокурора Пілей І.В.
захисника ОСОБА_1
скаржника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали скарги за апеляцією скаржника ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 29 листопада 2010 року.
Цією постановою суду скаргу ОСОБА_2 на постанову заступника прокурора Київської області від 15.10.2010 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, залишено без задоволення.
Рішення суду мотивовано тим, що постанова заступника прокурора винесена з дотриманням вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України, а в наданих до суду матеріалах, які стали підставою для порушення кримінальної справи, є достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, але провести оцінку доказів та вирішити питання про доведеність вини можливо лише в межах розслідування даної кримінальної справи.
На дану постанову суду подана апеляція ОСОБА_2, який просить скасувати постанову суду, а матеріали скарги направити на новий судовий
Справа № 10-2281/2010 Головуючий в 1 інстанції Тарасюк К.Е.
Категорія ст. 236-8 КПК Доповідач Полтавцева Г. А.
розгляд посилаючись на те, що постанова прокурора про порушення кримінальної справи є передчасною, винесена з порушенням вимог ст. 94, 97, 98 КПК України, без наявності на те достатніх приводів та підстав.
Скаржник зазначає, що він законно видавав накази про нарахування премій, оскільки це входило до його безпосередніх обов'язків, як керівника підприємства, а підстави, що були передбачені в контракті, укладеному з головою Київської обласної ради, які могли б позбавити його премії, були відсутні, у зв'язку з чим премія йому нараховувалась у розмірі 100% згідно з контрактом. Скаржник також зазначає, що порядок узгодження виплати премій між ним та органом управління майном в контракті прописаний не був, а тому міг бути як письмовим, так і усним.
Крім того, апелянт зазначає, що в його діях відсутня об'єктивна сторона складу злочину, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ним було заподіяно матеріальну або немайнову шкоду чиїмсь інтересам.
Заслухавши доповідь судді, пояснення скаржника та захисника, які підтримали апеляцію, прокурора, який вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали судової справи та матеріали справи, які стали підставою для порушення справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п . 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи», апеляційний суд, відповідно до вимог ст.382 КПК, при перевірці судових рішень, винесених щодо постанов про порушення кримінальної справи, має з'ясувати, чи з додержанням вимог процесуального закону суд першої інстанції розглянув скаргу.
З постанови про порушення справи вбачається, що ОСОБА_2, перебуваючи на посаді генерального директора комунального підприємства Київської обласної ради "Київська регіональна інвестиційна компанія", згідно Контракту, укладеного з головою київської обласної ради, зобов'язувався безпосередньо і через адміністрацію здійснювати поточне управління підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством майна.
Однак, в порушення п. п. б, п. 15 зазначеного Контракту, ОСОБА_2 за відсутності погодження Київської обласної ради, перевищив свої службові повноваження і протиправно видав накази по підприємству, відповідно до яких упродовж 2007 - січня 2008 років останньому безпідставно було нараховано та виплачено додаткову заробітну плату на загальну суму 30.720, 64 грн., внаслідок чого КП КОР "Київська регіональна інвестиційна компанія" було завдано шкоду на зазначену суму, чим вчинено злочин, передбачений ч. 1 ст. 365 КК України.
Розглядаючи скаргу, суддя, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, заслухав думку прокурора, скаржника та його захисника, дослідив матеріали, на підставі яких була винесена постанова про порушення кримінальної справи, і обґрунтовано прийшов до висновку, що при порушенні кримінальної справи заступником прокурора були дотримані вимоги діючого законодавства України, з чим погоджується і колегія суддів з наступних підстав.
З постанови суду вбачається, що приводом до порушення справи стало безпосереднє виявлення прокуратурою Київської області в діях колишнього генерального директора КП КОР "Київська регіональна інвестиційна компанія" ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.
Підставами до порушення кримінальної справи стали достатні дані, які містяться в матеріалах, які стали підставами для порушення краніальної справи, а саме: в акті ревізії КРУ в київській області № 08-20/062 від 02.06.10 року фінансово-господарської діяльності КП КОР "Київська регіональна інвестиційна компанія" за період 01.01.07 року по 01.04.10 року; довідці головного контролера-ревізора КРУ в Київській області від 30.09.10 року та додатку до неї; довідці головного бухгалтера підприємства від 25.05.10 року про структуру фонду оплати праці; поясненнях ОСОБА_3 від 22.06.10 року та від 25.08.10 року; довідках по заробітні платні ОСОБА_2 за період від 01.01.2007 - 31.01.2008 років; поясненнях ОСОБА_4 та ОСОБА_2; копії Статуту КП КОР "Київська регіональна інвестиційна компанія"; копії Положення про встановлення надбавок і доплат до заробітної плати на підприємстві; копіях наказів генерального директора ОСОБА_2 від 31.01.07р. - 27.12.07р. про встановлення надбавок та нарахування і виплату премій по КП КОР "Київська регіональна інвестиційна компанія"; копії Контракту з ОСОБА_2 від 22.09.06 року, а також інших матеріалах справи.
Суд першої інстанції в ході розгляду скарги ретельно перевірив виконання слідчим вимог ст.ст.94, 98 КПК України при порушенні кримінальної справи, дав їм належну оцінку з позиції допустимості та достатності для порушення кримінальної справи і обґрунтування своїх висновків про дотримання слідчим вимог діючого законодавства при порушенні справи виклав у мотивувальній частині постанови, з якими колегія суддів погоджується.
За таких обставин колегія суддів вважає, що при розгляді скарги ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи місцевим судом були дотримані вимоги процесуального закону.
Доводи апелянта про неналежну оцінку судом зібраних по справі доказів не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до ст.236-8 КПК України, суддя при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи з'ясовує лише питання про те, чи були наявними приводи і підстави, передбачені в ст. 94 ч.1 КПК України, для порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.
Досліджувати докази, давати їм оцінку, перевіряти дані, чи мав ОСОБА_2 умисел на вчинення злочину, в інший спосіб перевіряти питання щодо доведеності чи недоведеності винності особи, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті, суди не вправі, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя.
Враховуючи зазначене, підстав для задоволення апеляції та скасування постанови суду колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2010 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_2 на постанову заступника прокурора Київської області від 15.10.2010 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України залишити без змін, а його апеляцію - без задоволення.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
Полтавцева Г. А. Глиняний В. П. Мосьондз І. А.