22 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючої Полтавцевої Г.А.
суддів Приндюк М.В., Мосьондза І.А.
прокурора Пламадяли І.П.
представника
зацікавленої особи ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 3 грудня 2010 року.
Цією постановою суду залишено без задоволення скаргу ОСОБА_3 на постанову першого заступника прокурора м. Києва від 25.03.2009 року в частині порушення кримінальної справи за фактом заволодіння шахрайським способом кредитними коштами Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "ВТБ Банк" за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Рішення суду мотивовано тим, що в постанові вказано статтю Кримінального кодексу України, за якою порушено справу, подальше її спрямування, при порушенні кримінальної справи були виконані вимоги ст.ст. 95-98 КПК України, тобто наявні приводи і підстави для порушення кримінальної справи, рішення прийнято компетентною особою, законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, не викликає сумнівів, а тому постанова про порушення кримінальної справи є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні. Доводи захисника скаржника про незаконність постанови про порушення справи в рішенні суду проаналізовані.
Справа № 10-2280/2010 Головуючий в 1 інстанції Супрун Г.Б.
Категорія ст. 236-8 КПК Доповідач Полтавцева Г. А
Не погоджуючись з рішенням суду, захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постанову про порушення кримінальної справи від 25.03.09 року, посилаючись на відсутність підстав та достатніх даних для порушення кримінальної справи.
Також захисник зазначив, що в матеріалах, які стали підставою для порушення кримінальної справи відсутні дані, які вказують на ознаки злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в формі заволодіння кредитними коштами ПАТ "ВТБ Банк" шляхом обману чи зловживання довірою, тобто відсутня об'єктивна сторона вказаного злочину.
В судове засідання скаржник та захисник, які проживають в місті Харкові, не з'явились, про день розгляду апеляції повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника особи, за заявою якої порушено справу - ПАТ "ВТБ Банк" та прокурора, які вважали, що апеляція не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали судової справи, та матеріали справи, які стали підставою для порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З постанови про порушення кримінальної справи вбачається, що органом дізнання Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві за заявою начальника юридичного управління ВАТ "ВТБ Банк" за фактом заволодіння шахрайським способом кредитними коштами окремими суб'єктами фінансово-господарської діяльності, що призвело до заподіяння шкоди в особливо великих розмірах, проведено дослідчу перевірку, за результатами якої 24.03.2009 року прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.
Однак, 25.03.2009 року, не погоджуючись з таким рішенням органу дізнання, заступник прокурора м. Києва своєю постановою скасував постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та порушив кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння шахрайським способом кредитними коштами ВАТ "ВТБ Банк".
Розглядаючи скаргу, суддя, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, заслухав думку прокурора, представника особи, за заявою якої було порушено кримінальну справу, захисника скаржника, дослідив матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, і обґрунтовано прийшов до висновку, що при порушенні кримінальної справи прокурором були дотримані вимоги діючого законодавства України, з чим погоджується і колегія суддів.
Відповідно до п . 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи», апеляційний суд, відповідно до вимог ст.382 КПК, при перевірці судових рішень, винесених щодо постанов про порушення кримінальної справи, має з'ясувати, чи з додержанням вимог процесуального закону суд першої інстанції розглянув скаргу.
З постанови суду вбачається, що приводом до порушення кримінальної справи стала заява про злочин начальника юридичного управління ВАТ "ВТБ Банк" ОСОБА_4, як представника ВАТ "ВТБ Банк".
Підставами до порушення кримінальної справи стали достатні дані, які містяться в матеріалах кримінальної справи № 50-5479, а саме: в акті перевірки стану та наявності застави від 11.02.09 року; в звіті про перевірку стану та наявності застави від 05.03.2009 року; в договорі про надання кредитної лінії від 10.06.08 року; в договорі від 04.01.2009 року про внесення змін до договору про надання кредитної лінії від 10.06.2008 року; в договорі застави майнових прав від 10.06.2008 року; в договорі застави товарів в обороті 10.06.2008 року; в листах-повідомленнях ВАТ "ВТБ Банк" про заборгованість за кредитом від 02.03.09, 10.03.09, 12.03.09 р.р., і які, відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України, вбачаються достатніми для порушення даної кримінальної справи, оскільки вказують на реальність події злочину.
За таких обставин колегія суддів вважає, що при розгляді скарги ОСОБА_3 на постанову про порушення кримінальної справи місцевим судом були дотримані вимоги процесуального закону.
Доводи апелянта про неналежну оцінку судом зібраних по справі доказів не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до ст.236-8 КПК України, суддя при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи з'ясовує лише питання про те, чи були наявними приводи і підстави, передбачені в ст. 94 ч.1 КПК України, для порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.
Досліджувати докази, давати їм оцінку, перевіряти дані, чи мав ОСОБА_3 умисел на вчинення злочину, в інший спосіб перевіряти питання щодо доведеності чи недоведеності винності особи, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті, суди не вправі, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя.
Враховуючи зазначене, підстав для задоволення апеляції та скасування постанови суду колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 3 грудня 2010 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_3 на постанову першого заступника прокурора м. Києва від 25 березня 2009 року в частині порушення кримінальної справи за фактом заволодіння шахрайським способом кредитними коштами ВАТ "ВТБ Банк", за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України залишити без змін, а апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 без задоволення.
Судді:
Полтавцева Г. А. Приндюк М.В. Мосьондз І. А.