20 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючої Полтавцевої Г.А.
суддів Мосьондза І.А., Сілкової І.М.
прокурора Токарєва К.М.
захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали скарги за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 24 листопада 2010 року.
Цією постановою скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 в частині вимог про скасування постанови заступника Генерального прокурора України від 11 червня 2008 року про порушення відносно ОСОБА_2Є кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст.368 ч.2 КК України, залишено без задоволення.
Рішення суду мотивовано тим, що в цій постанові вказано статтю Кримінального кодексу України, за якою порушено справу, подальше її спрямування, при порушенні кримінальної справи були виконані вимоги ст.ст. 95-98 КПК України, тобто наявні приводи і підстави для порушення кримінальної справи, рішення прийнято компетентною особою, законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, не викликає сумнівів, а тому постанова про порушення кримінальної справи є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні. Доводи захисника скаржника про незаконність постанови про порушення справи в рішенні суду проаналізовані.
Не погоджуючись з рішенням суду, захисник скаржника в апеляції просить
постанову суду скасувати та направити матеріали справи в той же суд на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що достатніх приводів та підстав для порушення справи щодо ОСОБА_2 не було, а суд на це не
Справа № 10-2247/2010 Головуючий в 1 інстанції Отрош І.О.
Категорія ст. 236-8 КПК Доповідач Полтавцева Г. А.
звернув уваги, тому висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та нормам діючого законодавства.
При цьому зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою його твердження про відсутність в діях скаржника ознак злочину, передбаченого ст.368 ч.2 КК України, оскільки до висновку про наявність таких ознак прокурор прийшов, спираючись лише на припущення, які не відповідають дійсності, тому що в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що ОСОБА_2 знав про отримання ОСОБА_3 хабара від ОСОБА_4 і отримав хоча б якусь його частину.
Заслухавши доповідь судді, захисника скаржника, який підтримав апеляцію, прокурора, який заперечував проти її задоволення, вивчивши матеріали судової справи і матеріали, на підставі яких була порушена кримінальна справа, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п . 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи», апеляційний суд, відповідно до вимог ст.382 КПК, при перевірці судових рішень, винесених щодо постанов про порушення кримінальної справи, має з'ясувати, чи з додержанням вимог процесуального закону суд першої інстанції розглянув скаргу.
Як видно з матеріалів справи, постановою заступника Генеральної прокуратури України від 11 червня 2008 року відносно ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст.368 ч.2 КК України.
Розглядаючи в порядку ст.236-8 КПК скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову про порушення справи, суд першої інстанції прийшов до висновку, що приводом до порушення справи було безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину в діях ОСОБА_2, які містились в матеріалах кримінальної справи, порушеної відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а підставами - достатні дані, зібрані в ході розслідування цієї справи, які вказували про вимагання та одержання від співвласника ТОВ «Кримігросервіс» ОСОБА_4 скаржником ОСОБА_2 та ОСОБА_3 хабара в сумі 20 тис. доларів США за вчинення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в інтересах ТОВ «Кримігросервіс» дій з використанням влади і службових повноважень - видачу дозволів виконавчого комітету Алуштинської міської ради на розміщення двох павільйонів гральних автоматів на набережній м. Алушти.
Суд першої інстанції в ході розгляду скарги ретельно перевірив виконання прокурором вимог ст.ст.94. 98 КПК України при порушенні кримінальної справи, дав їм належну оцінку з позиції допустимості та достатності для порушення кримінальної справи і обґрунтування своїх висновків про дотримання прокурором вимог діючого законодавства при порушенні справи виклав у мотивувальній частині постанови, з якими колегія суддів погоджується. За таких обставин колегія суддів вважає, що при розгляді скарги захисника ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи місцевим судом були дотримані вимоги процесуального закону.
Доводи апелянта про неналежну оцінку судом зібраних по справі доказів не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до ст.236-8 КПК України, суддя при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи з'ясовує лише питання про те, чи були наявними приводи і підстави, передбачені в ст. 94 ч.1 КПК України, для порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.
Досліджувати докази, давати їм оцінку, перевіряти дані, чи мав ОСОБА_2 умисел на вчинення злочину, в інший спосіб перевіряти питання щодо доведеності чи недоведеності винності особи, правильність кваліфікації її дій, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті, суди не вправі, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя.
Враховуючи зазначене, підстав для задоволення апеляції та скасування постанови суду колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 24 листопада 2010 року, якою скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 в частині вимог про скасування постанови заступника Генерального прокурора України від 11 червня 2008 року про порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст.368 ч.2 КК України, залишено без задоволення, залишити без змін, а апеляцію захисника скаржника - без задоволення.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
Полтавцева Г.А. Мосьондз І.А. Сілкова І.М.