Справа № 285/5070/24
Провадження № 6/273/6/26
23 січня 2026 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Бєлкіної Д.С., секретаря судових засідань Стаднюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Баранівка клопотання адвоката Висоцької Христини Олегівни про винесення окремої ухвали відносно адвоката Гудз Роксолани Андріївни ,
В провадженні Баранівського районного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та стягнення страхового відшкодування.
Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 05.12.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та стягнення страхового відшкодування залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача та його представника в судові засідання на підставі п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.
10.12.2025 року представник відповідача, адвокат Висоцька Х.О., направила до суду клопотання про винесення окремої ухвали відносно адвоката позивача Гудз Р.А., яка мотивована тим, що позов містив безпідставні вимоги, які ґрунтувалися на завідомо неправдивих відомостях, що свідчить про неприйнятну професійну поведінку та правову культуру адвоката, використання неналежних методів професійної майстерності для належного захисту та представництва прав і законних інтересів клієнта, недобросовісність адвоката як учасника судового процесу. За таких обставин представник відповідача просить суд винести окрему ухвалу відносно адвоката Гудз Р.А. в порядку ч. 2 ст. 262 ЦПК України, направити окрему ухвалу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області.
Позивач, представник позивача адвокат Гудз Р.А. в судове засідання не з'явилися і не повідомили причин своєї неявки, про час і місце розгляду клопотання повідомлені належно.
Представник відповідача адвокат Висоцька Х.О. в судове засідання не з'явилася, направила до суду заяву, в якій просила розглядати клопотання у її відсутність.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 43 ЦПК України передбачено права та обов'язки учасників справи.
Статтею 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до вимог ст. 262 ЦПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.
Окрема ухвала суду це процесуальне судове рішення, якою суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону і причини та умови, що сприяли вчиненню порушення.
Отже, підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для окремої ухвали немає.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення (ч. 5 ст. 262 ЦПК України).
Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що саме по собі звернення з позовом до суду не свідчить про необґрунтованість дій позивача, оскільки зазначене є диспозитивним правом позивача.
Інститут окремої ухвали направлений на реагування суду у тих випадках, коли порушення закону настільки очевидне, зухвале та систематичне, що не дозволяє суду бути інертним до таких порушень і спонукає до ефективних дій, втілення яких має бути окрема ухвала ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2023 року у справі №990/131/22).
Суд звертає увагу, що статтею 262 ЦПК України не встановлено процесуального обов'язку суду постановляти окрему ухвалу. Постановлення окремої ухвали є правом суду у разі встановлення судом підстав для окремої ухвали.
У постанові Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, що при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону.
Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов'язком.
Таким чином, суд при перевірці доводів клопотання встановив, що стороною відповідача не наведено достатніх підстав та аргументів для постановлення окремої ухвали в рамках розгляду даної справи та не обґрунтовано неможливості реалізації права самостійно звернутись до дисциплінарної комісії із відповідною заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи стороною відповідача не доведено наявність ознак умисного порушення адвокатом Гудз Р.А. вимог процесуального закону та вимог Правил адвокатської етики в рамках розгляду даної справи, судом не встановлено підстав для звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області, а відтак клопотання про постановлення у справі окремої ухвали та ініціювання питання щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності в рамках розгляду даної справи, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 262 ЦПК України, суд
В задоволенні клопотання адвоката Висоцької Христини Олегівни про винесення окремої ухвали відносно адвоката Гудз Роксолани Андріївни відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бєлкіна Д.С.