Справа № 285/5070/24
Провадження № 6/273/6/26
23 січня 2026 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Бєлкіної Д.С., секретаря судових засідань Стаднюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Баранівка заяву представника відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України адвоката Висоцької Христини Олегівни про розподіл понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в справі за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та стягнення страхового відшкодування,
В провадженні Баранівського районного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та стягнення страхового відшкодування.
Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 05.12.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та стягнення страхового відшкодування залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача та його представника в судові засідання на підставі п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.
10.12.2025 року представник відповідача, адвокат Висоцька Х.О., направила до суду заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в справі за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та стягнення страхового відшкодування, а саме просила стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 2000,00 грн.
Клопотання обґрунтовано тим, що неявка в судове засідання позивача та повноважного представника позивача, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, у разі неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомленням причин такої неявки можуть кваліфікуватися як необґрунтовані в розумінні ч. 5 ст. 142 ЦПК України. Вважає, що позивач звернувся до суду з безпідставними позовними вимогами, які обґрунтовані завідомо неправдивими відомостями. У зв'язку з цим вважає, що наявні підстави для вирішення питання про покладення понесених відповідачем витрат на правничу допомогу на позивача у загальному розмірі 2000,00 грн.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Гудз Р.А. в судове засідання не з'явилися, про день час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Представник відповідача адвокат Висоцька Х.О. в судове засідання не з'явилася, направила до суду заяву, в якій просила розглядати заяву про розподіл судових витрат у її відсутність та задовольнити її.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 05.12.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та стягнення страхового відшкодування залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача та його представника в судові засідання на підставі п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.
За приписами ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу (ч. 6 ст. 142 ЦПК України).
За приписами частини 9 статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Аналіз наведених положень приводить до висновку, що для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, з'ясуванню підлягають обставини, які саме необґрунтовані дії позивача були здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема, чи діяв позивач недобросовісно, чи зловживав своїми правами.
Як вже зазначалось, у зв'язку з неявкою позивача та представника позивача в судові засідання, призначені на 05.09.2025 року та 05.12.2025 року, ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 05.12.2025 року у даній справі позов залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України .
За змістом частини п'ятої статті 142 ЦПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов'язком доказування необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі № 751/10961/16.
До необґрунтованих дій позивача відноситься саме неявка позивача та представника позивача, які були належним чином повідомлені про розгляд справи та повторно не з'явилися в судові засідання, що призвело до затягування розгляду справи та витрат відповідача на професійну правничу допомогу.
Вимоги ч.4 ст.82 ЦПК України встановлюють, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
За правилами пункту 2 частини першої, частини п'ятої статті 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Частинами першою та третьою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів з фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання такими правами не допускається.
У цій справі позивач, пред'явивши позов, не з'являвся в судові засідання і не повідомляв про причини неявки, тобто діяв недобросовісно, у зв'язку із чим відповідач, адвокат якого приймав участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, готував відзив, вимушений був понести витрати, пов'язані з розглядом справи.
Право на правову допомогу в Україні гарантовано ст.59 Конституції України та ст.15 ЦПК України.
Судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням.
В силу положень ч.ч.1,2 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до положеньст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові на позивача.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, окрім інших, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях ч.ч.5,6 ст.137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Матеріалами справи підтверджується, що між Моторним (транспортним) страховим бюро України та адвокатом Висоцькою Х.О. 21.12.2022 року укладено договір №3/4/2023 про надання послуг у сфері права правничої допомоги (а.с.65), та надана довіреність (а.с. 64, 122)
Правомірне очікування стороною відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У розумінні положень ч.5 ст.141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
За обставинами цієї справи не викликає сумнівів, що при розгляді справи у суді відповідачу МТСБУ надавалася професійна правова допомога адвокатом. Доказів на спростування розрахунку заявлених до відшкодування витрат або їх неспівмірності із складністю справи, витраченим адвокатом часом, обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони, позивач не надав.
Відтак, представником відповідача надано належні, допустимі, достатні та достовірні докази щодо підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача на його користь.
Принцип повного відшкодування витрат на професійну правничу допомогу стороні, за наявності для цього законних підстав, ґрунтується на загальних принципах справедливості та компенсації в правовій системі. Зазначений принцип допомагає взаємно збалансувати тягар витрат і забезпечити ефективний доступ до правосуддя, оскільки це дає можливість: 1) стимулювати справедливі судові процеси: якщо сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, може очікувати відшкодування витрат на адвоката, це стимулює її використовувати правові засоби та користуватися послугами адвокатів для ефективного представлення своїх інтересів у суді, що сприяє справедливому та рівноправному судовому процесу; 2) захистити право на доступ до правосуддя: гарантування відшкодування витрат на професійну правничу допомогу забезпечує можливість захисту особою своїх прав у суді, незалежно від її фінансового стану, що сприяє реалізації принципу рівності перед законом; 3) збалансувати інтереси сторін: відшкодування витрат на професійну правничу допомогу сприяє встановленню балансу інтересів сторін та дає змогу стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, компенсувати витрати, що виникли внаслідок необхідності захищати свої права в суді; 4) забезпечити судову ефективність: якщо сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, може очікувати відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, це сприяє ефективності судового процесу та робить його більш доступним та прозорим.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи необхідність наданих адвокатом послуг, співмірність вартості розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсяг фактично наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), ціну позову та значенням справи для сторони, з урахуванням встановлених обставин цієї справи, кількості судових засідань, виходячи з характеру спірних правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення заявленої суми витрат відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України на професійну правничу допомогу в повному обсязі.
Керуючись статтями 133, 137, 142, 223, 257, 258-261 ЦПК України,
Заяву представника відповідача адвоката Висоцької Христини Олегівни про відшкодування судових витрат задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 копійок.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бєлкіна Д.С.