м. Чернівці « 10 » серпня 2010р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Горецької С.О.
суддів Струбіцької О.М., Давнього В.П.
за участю прокурора Слюсарюк Р.Л. та захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 04 червня 2010 року, -
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого, -
визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України і йому призначено покарання у виді 4-х років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишено у виді тримання під вартою.
З 03 червня 2009 року визначено обчислювати початок відбування покарання.
Згідно вироку, 11 лютого 2009 року, біля 01 год. 00 хв. ночі разом зі своїми знайомими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 приїхали до готелю «Вікінг», кий розташований по вул. Білоруській, 6 А в м. Чернівці. В готелі на той момент перебував ОСОБА_6 Підсудний ОСОБА_2 викликав з готелю
потерпілого ОСОБА_6 на вулицю та, відізвавши його в неосвітлене місце від решти знайомих, реалізовуючи свій злочинний умисел, застосовуючи до потерпілого ОСОБА_6 фізичне насильство, яке виразилось в нанесенні Справа №11-266/2010р. Головуючий у І інстанції: Войтун О.Б.
Категорія: ст. 186 ч.2 КК України Доповідач: Струбіцька О.М.
йому двох ударів рукою, а саме: одного удару в область обличчя, а другого удару в область голови, що спричинило ОСОБА_6 фізичний біль, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого та з погрозою застосування такого насильства, подавивши можливість ОСОБА_6 чинити йому опір, відкрито вкрав у останнього його майно, а саме: мобільний телефон марки «Нокія-6020», вартістю 350 грн., в якому знаходився стартовий пакет мережі «Лайф», який там-же був вийнятий з телефону та повернутий назад його власнику, в результаті чого завдав йому матеріальної шкоди на вказану суму, після чого викраденим телефоном розпорядився на власний розсуд.
На даний вирок надійшли апеляції від засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3, яка діє в його інтересах, в яких вони просили скасувати вирок суду першої інстанції та змінити кваліфікацію злочину зі ст. 186 ч.2 (грабіж) на ст. 126 (побої та мордування) КК України.
При цьому апелянти посилались на те, що потерпілий ОСОБА_6 мав боргові зобов'язання перед засудженим ОСОБА_2
Прокурором подано заперечення на апеляційні скарги, вважає їх безпідставними, просить відмовити у задоволенні їх.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_2 та захисника, які просили задовольнити подані ними апеляції, посилаючись на обставини, що в них наведені, прокурора, яка просила відмовити в задоволенні апеляцій, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.
Винність засудженого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, наведених у вироку, підтверджується дослідженими у суді доказами, яким дана правильна юридична оцінка.
Посилання адвоката в апеляції про перекваліфікацію злочину зі ст. 186 ч.2 на ст. 126 КК України є безпідставними, оскільки ОСОБА_2 відкрито викрав чуже майно (грабіж), що було поєднано з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно - як кваліфікуюча ознака.
Винність ОСОБА_2 у вчиненні грабежу стосовно потерпілого ОСОБА_7 підтверджується показаннями свідків ОСОБА_8, які узгоджуються по змісту із показаннями потерпілого ОСОБА_7, та первинними поясненнями самого засудженого ОСОБА_2
Із вказаних показань вбачається, що ОСОБА_2 при обставинах наведених у вироку суду , із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здороров»я потерпілого відкрито викрав мобільний телефон потерпілого ОСОБА_7
В ході досудового та судового слідства не здобуто доказів, якими би підтвердилося твердження засудженого та його захисника про існування боргових зобов»язань у потерпілого перед засудженим, так само як і не здобуто будь-яких інших доказів, які б давали підстави для перекваліфікації дій засудженого.
Що стосується призначеної судом міри покарання, колегія суддів вважає,
що засудженому покарання призначено у відповідності до ст.65 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, призначення судом мінімального розміру покарання, який передбачено санкцією статті ч.2 ст.186 КК України вказує на врахування усіх можливих обставин, що пом»якшують покарання та позитивних даних про особу.
ОСОБА_2. раніше притягався до кримінальної відповідальності, тому його виправлення та перевиховання неможливе без реального відбуття покарання.
Доводи апеляційних скарг спростовуються правильними висновками суду.
Підстав для зміни чи скасування оскаржуваного вироку колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -
В задоволенні апеляцій засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 відмовити.
Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 04 червня 2010 року залишити без змін.
Головуючий: С.О.ГОРЕЦЬКА
Судді: О.М.СТРУБІЦЬКА
В.П.ДАВНІЙ
Копія вірна: суддя