Справа № 591/297/26
Провадження № 1-кс/591/130/26
27 січня 2026 року слідчий суддя Зарічного районного суду м.Суми ОСОБА_1 , з участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника Міністерства юстиції України на постанову прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Сумської обласної прокуратури ОСОБА_3 від 30.12.2025 року про закриття кримінального провадження №62022170040000119,-
Представник скаржника звернулася до слідчого судді із скаргою, в якій зазначала про те, що на підставі поданої МЮУ заяви від 15.08.2022 року четвертим слідчим відділом ( з дислокацією у м.Сумах) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022170040000119 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України. У поданій заяві МЮУ повідомляло про обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, вчиненого службовими особами прокуратури Сумської області, які здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000001597 відносно громадянина ОСОБА_4 (якого звинувачували за ч.3 ст.368 КК України, а у подальшому визнали невинуватим), в результаті дій яких Державному бюджету України було завдано збитків, внаслідок виплати ОСОБА_4 відшкодування на виконання рішення ЄСПЛ у справі «Носаль та Новохатський проти України» у розмірі 40 364,88 грн. ( еквівалент 1200 Євро). Але, 30.12.2025 постановою прокурора було закрито кримінальне провадження №62022170040000119 на підставі п.2 ч.1 ст.284 та ч.4 ст.284 КК України. Вважає, що постанова про закриття кримінального провадження є незаконною, передчасною та такою, що порушує норми КПК України, так як ЄСПЛ вже дослідив усі надані йому матеріали, які стосувались ходу слідства та судового розгляду у кримінальному провадженні за обвинуваченням Носаля, та зробити висновок про те, що немає жодних фактів і аргументів здатних виправдати загальну тривалість провадження відносно заявника ОСОБА_4 на національному рівні. Крім того, ЄСПЛ встановив, що у і справі тривалість провадження була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку». Отже, на переконання скаржника, встановлені ЄСПЛ обставини і висновки не можуть бути спростовані, або переглянуті, у тому числі і слідчим під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. Вказані обставини, на переконання представника скаржника, беззаперечно підтверджують те, що органи досудового розслідування неналежно виконали свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них (нехтуючи висновками ЄСПЛ, які неодноразово викладені в Рішеннях ЄСПЛ та які є джерелом права у національному законодавстві України), що в даному випадку завдало шкоди, як охоронюваним законом правам, інтересам та свободам окремих громадян - заявника ОСОБА_4 , так і державним інтересам у вигляді збитків. Не погоджується представник скаржника і з висновками прокурора про те, що в даному випадку відсутня істотна шкода, як ознака об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, зазначаючи, що, на її переконання, не встановлення винних осіб у такій категорії справ, підслідність яких відноситься до виключної компетенції ДБР, позбавляє можливості МЮУ звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків завданих Державному бюджету України внаслідок протиправних дій, бездіяльності (службової недбалості) правоохоронних органів. Отже, за таких обставин просила скасувати оскаржувану постанову прокурору, а при новому розслідування належить виконати всі необхідні слідчі та розшукові дії з приводу з'ясування наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення, та в залежності від встановлених даних прийняти законне та обґрунтоване рішення.
В судове засідання представник скаржника не з'явилась, надіслала заяву про можливість слухання скарги без її участі, вимоги скарги підтримала, просила оскаржувану постанову прокурора скасувати з підстав, що зазначені у скарзі.
Прокурор, рішення якого оскаржується, в судовому засіданні підтримав доводи, які ним були викладені в мотивувальній частині оскаржуваної постанови, стверджував, що винесена ним постанова є законною та обґрунтованою, а також - що в справі було проведено достатньо слідчих та процесуальних дій для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження. Вважав, що доводи скаржниці ґрунтуються тільки на припущеннях. За таких обставин, просив відмовити у задоволенні скарги.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справита матеріали кримінального провадження №62022170040000119, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що 05.10.2022 було внесено відомості до ЄРДР за №62022170040000119 за ч.1 ст. 367 КК України. Кримінальне провадження зареєстровано на підставі заяви заступниці Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції щодо виконання рішення ЄСПЛ у справі «Носаль та Новохатський проти України» про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 13 Конвенції, які стосуються надмірної тривалості кримінальних проваджень та відсутності ефективного засобу юридичного захисту, на підставі якого заявнику сплачено 1200 Євро (еквівалент 40364,88 грн.) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацію судових та інших витрат.
Постановою прокурора від 30.12.2025 вказане кримінальне провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України було закрито за відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
Дослідивши вказану постанову, яка є предметом оскарження, та матеріали кримінального провадження №62022170040000119, вважаю, що прокурор дійшов обґрунтованого висновку та за наявності законних підстав для цього закрив кримінальне провадження.
Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час проведення перевірки обставин, на які посилається Міністерство юстиції України, четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м.Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві відповідно до вимог ч.2 ст.9 КПК всебічно, повно і неупереджено досліджені всі обставини, які мають істотне значення для даного кримінального провадження, проведено достатній та вичерпний обсяг слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин кримінального правопорушення та не здобуто фактичних даних, які б свідчили про наявність в діях (бездіяльності) службових осіб ознак службової недбалості та вказували на наявність підстав для повідомлення про підозру конкретній особі, що в свою чергу виключає склад передбаченого ч.1 ст.367 КК кримінального правопорушення.
Крім того, прокурор, мотивуючи постанову, навів обставини, про які зазначав заявник у поданій заяві, що стала підставою для внесення відомостей до ЄРДР, прокурором в оскаржуваній постанові детально проаналізовано та надана оцінка обставинам, що зазначені у заяві про кримінальне правопорушення, зокрема досліджено докази (покази прокурорів та судді, а також - матеріали кримінального провадження №42014000000001597), зроблений аналіз тих обставин, на які посилається заявник.
Зокрема, зазначено, що тривалий розгляд кримінального провадження допущено з об'єктивних причин (заміну судді у зв'язку з відставкою, перегляд в апеляційному порядку виправдувального вироку та його скасування, повторний розгляд кримінальної справи судом першої інстанції після скасування виправдувального вироку). В ході розгляду кримінального провадження мали місце факти відкладення судових засідань з причин, залежних від сторони обвинувачення, суду, так і сторони захисту. Дані факти не носять системного характеру і не мають ознак зловживань чи неналежного виконання службових обов'язків. У переважній більшості випадків вони пов'язані із службовою зайнятістю та реалізацією процесуальних прав і повноважень сторін кримінального провадження.
Уважаю, що прокурор дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в даному випадку фактичних об'єктивних даних, які б вказували на наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
Крім того, прокурором в оскаржуваній постанові зазначено, що службова недбалість відповідно до ч.1 ст.367 КК є злочином з матеріальним складом та кваліфікуючою ознакою даного злочину є спричинення істотної шкоди та що істотною шкодою у статті 367 КК вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1п.169.1ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року (розмір, якої дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2020 року становить 2102 грн.
Отже, для кваліфікації дій за ч.1 ст.367 КК у 2020 році мінімальний розмір істотної шкоди, завдання якої могло містити склад передбаченого кримінального правопорушення, складав 105 100 грн., тобто сума виплачена заявнику не є достатньою для визначення її як істотної шкоди.
Приймаючи постанову про закриття кримінального провадження, прокурор вказав, що на виконання рішення ЄСПЛ у справі «Носаль та Новохатський проти України» Міністерством юстиції України громадянину ОСОБА_4 виплачено 40364,88 грн. (еквівалент 1200 Євро) в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Таким чином, органом досудового розслідування та прокурором при перевірці матеріалів провадження встановлено, що розмір завданої шкоди у сумі 40364,88 грн. є меншим за розмір шкоди, за наявності якої настає кримінальна відповідальність за ч.1 ст.367 КК, тобто відсутній обов'язковий елемент об'єктивної сторони складу вказаного кримінального правопорушення.
З таким висновком слід погодитись, оскільки складом злочину визнається сукупність закріплених у кримінальному законі ознак, неповного складу злочину не може бути, а, відтак, неповність чи відсутність хоча б однієї із ознак, встановлених чи передбачених законом для певного злочину, стверджує відсутність цього злочину.
Вважаю, що з урахуванням конкретних обставин справи у кримінальному провадженні №62025170040005304 проведено достатній обсяг слідчих та процесуальних дій і здобуто достатньо доказів, яким надана належна правова оцінка та прийняте відповідне процесуальне рішення. Крім того, за вказаних обставин не вбачається доцільності проведення будь-яких інших слідчих (розшукових) дій, оскільки вони не здатні вплинути на наявні результати кримінального провадження.
А доводи скарги щодо неповноти проведеного досудового розслідування не свідчать про неповноту та неправильність висновків прокурора за результатами проведеного досудового розслідування та не є підставою для скасування оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження, оскільки такі твердження скарги є формальними, носять суб'єктивний характер, не містять даних про залишення недослідженими обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для встановлення причетних осіб до інкримінованого злочину, а також доводів щодо дійсної неповноти досудового розслідування чи не здійснення конкретних слідчих дій тощо.
Посилання апелянта на наявність рішень ЄСПЛ саме по собі не є доказом наявності складу кримінального правопорушення, оскільки у відповідних справах встановлювався факт порушення державою зобов'язань за Конвенцією, а не винуватість конкретних посадових осіб. Європейський суд з прав людини не здійснює кримінального переслідування осіб, а встановлює порушення прав людини державою в цілому.
Крім того, як вбачається зі скарги представника МЮУ, метою подання цієї скарги, а також ініціювання кримінального провадження є необхідність встановлення осіб, внаслідок дій або бездіяльності яких ЄСПЛ прийняв рішення проти України, з метою подання Міністерством юстиції України позову, що вочевидь суперечить загальним засадам та завданням кримінального провадження.
Тобто, прокурор обґрунтовано дійшов висновку про відсутність у діях службових осіб складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, що стало підставою для закриття кримінального провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. При цьому, постанова прокурора про закриття кримінального провадження є мотивованою, її зміст відповідає фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи.
Таким чином, доводи скарги про неповноту досудового розслідування не знайшли свого підтвердження, постанова прокурора від 30.12.2025 про закриття кримінального провадження №62022170040000119 є законною, ухваленою з дотриманням процесуальних вимог та з урахуванням усіх фактичних обставин справи, тому відсутні підстави для її скасування.
Керуючись ст. ст.2,9, 303-307 КПК України, слідчий суддя -
Відмовити у задоволенні скарги представника Міністерства юстиції України на постанову прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Сумської обласної прокуратури ОСОБА_3 від 30.12.2025 року про закриття кримінального провадження №62022170040000119.
Матеріали кримінального провадження №62022170040000119 повернути прокурору.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1