21.01.2026 року м. Дніпро Справа № 904/38/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф. , Іванова О.Г. ,
при секретарі судового засідання: Кишкань М.А. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Фещенко Ю.В. ) від 20.05.2025р. у справі № 904/38/25
за позовом Дніпропетровської обласної прокуратури (м. Дніпро) в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації (м. Дніпро)
до відповідача-1: Губиниської селищної ради (сел. Губиниха Самарського (стара назва - Новомосковського) району Дніпропетровської області);
до відповідача-2: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (м.Дніпро) ;
та до відповідача-3: Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (м.Житомир) ;
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство " (м. Самар (стара назва - Новомосковськ) Дніпропетровської області);
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації (м. Дніпро) ;
та за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державного підприємства " Айфіш " (м. Київ)
про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки, -
Дніпропетровська обласна прокуратура звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації з позовною заявою, в якій просив суд усунути перешкоди Дніпропетровській обласній державній (військовій) адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 площею 63,5 га в Державному земельному кадастрі.
Позов мотивовано тим, що прокуратурою встановлено внесення державним кадастровим реєстратором відомостей про право комунальної власності та право постійного користування ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство ", що виникло на підставі державного акту на право постійного користування землею від 26.09.1997 серія ДПНв 000209, виданого згідно з рішенням Вільненської сільської ради від 17.09.1997 № 83 на земельну ділянку водного фонду кадастровий номер 1223281500:01:085:0007, площею 63,5 га, яка знаходиться на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Земельна ділянка належить до земель водного фонду з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб. Водночас було з'ясовано, що на вказаній земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна державної власності - гідротехнічні споруди. Таким чином, право комунальної власності на спірну земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі неправомірно. Також, за ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство " зареєстровано право власності на будинок рибовода загальною площею 26,6 кв.м, на земельній ділянці кадастровий номер 1223281500:01:085:0007, що свідчить про використання ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство " спірної земельної ділянки державної власності. Однак, дозволи на спеціальне використання водних біоресурсів вказаному товариству не надавались, режими рибогосподарської експлуатації не погоджувались, дозвіл на спеціальне водокористування не видавався, договори оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом не погоджувались.
Прокурором було подано заяву, якою він доповнив підстави позову (вх. суду № 8395/25 від 26.02.2025, а.с.130-136 у томі 2), в яких зазначив, що ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство " може використовувати земельну ділянку лише на умовах оренди та не є законним користувачем земельної ділянки на підставі державного акту на право постійного користування землею на теперішній час, а отже реєстрація земельної ділянки за його заявою не могла здійснюватися.
Прокурор вказує, що з технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки кадастровий номер 1223281500:01:085:0007 виготовленої на замовлення та наданою ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство ", вбачається, що Дніпропетровським обласним виробничим управлінням водного господарства надавались відповідні погодження саме з метою оформлення права оренди. Щодо долучених до матеріалів технічної документації рішень Новомосковського міськрайонного суду у справі №0427/10008/2012, прокурор звертає увагу, що рішенням суду встановлено, що державний акт на право постійного користування землею видано Новомосковському державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству , правонаступником якого є ПАТ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство ", однак вказаним рішенням суду не встановлено, що ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство " є законним користувачем земельною ділянкою відповідно до вищевказаного Державного акта на право постійного користування землею, який був виданий Новомосковському державному виробничому сільськогосподарськорибоводному підприємству . Отже, ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство " не є законним користувачем земельної ділянки, дозвіл на розроблення технічної документації не отримувало.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2025р. у справі № 904/38/25 у задоволенні позовних вимог Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації відмовлено у повному обсязі; судові витрати покладено на Дніпропетровську обласну прокуратуру .
Рішення суду мотивовано тими обставинами, що належними відповідачами за вказаними позовними вимогами є: Губиниська селищна рада та Товариство з обмеженою відповідальністю " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство ". Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (відповідач-2) та Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області (відповідач-3) не є належними відповідачами у даній справі, оскільки, до вказаних осіб прокурором не пред'явлено жодної позовної вимоги та жодних обставин щодо порушення вказаними особами прав позивача прокурором також не доведено, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог до відповідача-2 та відповідача-3 слід відмовити. Оскільки прокурор пред'явив позов лише до однієї з двох осіб, якими, на думку прокурора, порушуються права позивача, а друга особа залучена до участі у справі в якості третьої особи, то у задоволенні позовних вимог до відповідача-1 слід відмовити, у зв'язку з неналежним складом відповідачів.
Не погодившись з вказаним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2025р. у справі № 904/38/25 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тими обставинами, що виконати відповідне судове рішення, а саме: скасувати державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, уповноважені лише державні кадастрові реєстратори територіальних органів Держгеокадастру . Відомості про право постійного користування ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство " всупереч вимогам земельного законодавства внесено державним кадастровим реєстратором до Державного земельного кадастра відповідно до Державного акта на право постійного користування землею, однак його видано Новомосковському державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству , а не вказаному товариству. Також, під час реєстрації державним кадастровим реєстратором спірної земельної ділянки неправильно визначено право комунальної власності на земельну ділянку водного фонду, на якій знаходиться майно державної власності.
Наявність відомостей, внесених державним кадастровим реєстратором до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007, порушує право користування та розпорядження держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації на вказану земельну ділянку.
Судом помилково зроблено висновок, що у даному спорі належним відповідачем має бути ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство ". Жодних позовних вимог позивачем до ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство " не пред'являлось та дане товариство не зможе виконати вимогу позивача - скасувати державну реєстрацію спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, її розгляд призначено в судове засідання на 28.10.2025р. о 10:45 год.
В судовому засіданні 28.10.2025р. оголошено перерву на 21.01.2026р. o 16:00 год.
Дніпропетровська обласна державна адміністрація подала заяву про розгляд справи без її участі. Заперечує проти задоволення апеляційної скарги та наголошує, що дотримується позиції, яку зазначала у суді першої інстанції, про відсутність на теперішній час предмету спору з огляду на внесення до Державного земельного кадастру змін щодо форми власності спірної земельної ділянки на державну.
Відповідач-2 у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство " є користувачем земельних ділянок для риборозведення загальною площею 64,35 га на підставі державного акту. Державний акт на право постійного користування землею є діючим і на сьогоднішній день. Скасування державної реєстрації земельної ділянки без одночасного припинення речових прав на цю земельну ділянку не допускається.
Відповідач-3 у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечував та зазначав, що державному кадастровому реєстратору, який обирається за принципом випадковості, надається лише тимчасовий доступ для реєстрації земельної ділянки або відмови у її реєстрації, на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора.
Окрім того, законодавством чітко визначено у яких випадках державний кадастровий реєстратор може приймати рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки (невідповідності поданих документів; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини; подання заявником документів не в повному обсязі).
Оскільки підстави для прийняття рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки були відсутні, державний кадастровий реєстратор прийняв єдине законне рішення - здійснив державну реєстрацію земельної ділянки, а тому твердження, що державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 здійснено з порушенням вимог законодавства є безпідставним.
Державні кадастрові реєстратори Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не мають доступу до відомостей про земельні ділянки, розташовані на території Дніпропетровської області і всіх областей України, окрім Житомирської, і, відповідно, технічної можливості скасовувати державну реєстрацію земельних ділянок інших областей. Після опрацювання заяви про внесення відомостей (змін до них) до ДЗК, Державний кадастровий реєстратор Відділу № 3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області , не має доступу до відомостей про земельні ділянки, які розташовані на території Дніпропетровської області. Відповідно, скасувати запис про спірну земельну ділянку у ДЗК може лише кадастровий реєстратор, повноваження якого поширюються на територію Дніпропетровської області.
Відомості про право власності надходять в порядку інформаційної взаємодії із суб'єктами державної реєстрації прав, технічні можливості для внесення державним кадастровим реєстратором відомостей саме про власників (користувачів) земельної ділянки до Держаного земельного кадастру відсутні, а отже Головне управління не вчиняло жодних протиправних дій, на які посилається прокурор. Тобто вищевказане твердження прокуратури повинне бути направлене до державного реєстратора прав на нерухоме майно, а не Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області .
Третя особа-1 проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що державний акт на право постійного користування землею, серії ДП НВ 000209 від 17 жовтня 1996 року був виданий Новомосковському державному виробничому сільськогосподарсько- рибоводному підприємству , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство ". В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство " є правонаступником Публічного акціонерного товариства " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство ", що підтверджується статутом та розширеною випискою про державну реєстрацію юридичної особи.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство " є користувачем земельних ділянок для риборозведення загальною площею 64,35 га. Державний акт на право постійного користування землею є діючим і на сьогоднішній день.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
У відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство " прокурор зазначає, що оскільки, гідротехнічні споруди, в процесі приватизації вказаного підприємства не увійшли до статутного фонду ВАТ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство ", на даний час залишилися у державній власності на балансі ДП " Айфіш ", не отримані у користування ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство ", то немає і підстави постійного користування землями водного фонду в ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство ".
Беручи до уваги той факт, що на земельній ділянці розташовані об'єкти державного майна - гідротехнічні споруди, земельна ділянка в силу законодавства не може перебувати у постійному користуванні суб'єкта господарювання приватного права. ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство " може використовувати земельну ділянку тільки на умовах оренди для рибогосподарських потреб.
Земельна ділянка надавалася у постійне користування суб'єкту господарювання державної власності, в процесі приватизації якого було перетворено на суб'єкта господарювання приватного права, яке відповідно до вимог ЗК України не має права на набуття прав на землю, в тому числі водного фонду на праві постійного користування.
Третя особа-2 подала заяву про розгляд справи без її участі за наявними в матеріалах справи документами.
Прокуратура також подала письмові пояснення, в яких зазначає, що за даним позовом прокурором обрано такий спосіб захисту, який може відновити інтереси держави та попередити загрозу порушення права на землі державною власності, а саме скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області визначено відповідачем у справі з метою можливості реалізації судового рішення, та як особу за рахунок дій якої може бути виконано рішення суду.
ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство " не є законним користувачем земельної ділянки, дозвіл на розроблення технічної документації чи інших правовстановлюючих документів не отримувало, а отже реєстрація земельної ділянки за його заявою не могла здійснюватися. До Державного земельного кадастру безпідставно внесено відомості про право постійного користування земельною ділянкою за ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство ".
Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки мала бути невідповідність поданих документів вимогам законодавства.
Відповідач-1, третя особа-3 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались та не забезпечили явку представників у судове засідання. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Їх неявка не перешкоджає апеляційному перегляду.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.05.2024 відділом № 3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 18.04.2024, виготовленої ФОП Кислий В.В. , зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 (а.с.23-24 у томі 1).
Державним кадастровим реєстратором внесені відомості про право комунальної власності та право постійного користування ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство ", що виникли на підставі державного акту на право постійного користування землею від 26.09.1997 серія ДПНв № 000209, виданого згідно з рішенням Вільненської сільської ради від 17.09.1997 № 83 на земельну ділянку водного фонду кадастровий номер 1223281500:01:085:0007, площею 63,5 га, яка знаходиться на території Губиниської селищної ради, Новомосковського району, Дніпропетровської області.
Земельна ділянка належить до земель водного фонду з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб.
Водночас прокурором з'ясовано, що на вказаній земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна державної власності - гідротехнічні споруди: стави нагульний № 1, виросні стави №№ 1, 2, зимувальні стави №№ 1, 2, які перебувають в управлінні Державного агентства меліорації та рибного господарства України та обліковуються на балансі Державного підприємства " Айфіш ".
Так, відповідно до інформації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 29.11.2024 майно, що під час приватизації не увійшло до статутного фонду ВАТ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство ", на виконання спільного наказу Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України від 06.05.2003 №126/752 передано до сфери управління Міністерства аграрної політики України на баланс ДП " Укрриба " згідно з актом приймання-передачі гідротехнічних споруд від 26.06.2003.
Згідно з листом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, відповідно до наказу Державного агентства меліорації та рибного господарства України від 13.09.2023 № 338 "Про приймання-передачу державного майна до ДП " Айфіш " та Акту приймання-передачі від 27.09.2023 з балансу ДП " Укрриба " на баланс ДП " Айфіш " передано державне нерухоме майно - гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм, в тому числі, яке розташоване на земельній ділянці під кадастровим номером 1223281500:01:085:0007, яка знаходиться на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, а саме: об'єкт з назвою: пруд. дільн. Вільне (реєстровий номер 44880645.20.ААЕЖАЕ427), до складу якого входять гідротехнічні рибогосподарських технологічних водойм, а саме: нагульний став №1 (48.747931.35.252777), виросний став № 1 (48.756790.35.251326), виросний став № 2 (48.761309.35.252051), зимувальний став № 1 (48.751267.35.253775), зимувальний став № 2 (48.749895.35.253764). Відповідні об'єкти перебувають у позадоговірних відносинах.
Аналогічна інформація міститься в листі Державного підприємства " Айфіш ".
Таким чином, на земельній ділянці з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 розташовані гідротехнічні споруди державної власності.
Разом з тим, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство " зареєстровано право власності на будинок рибовода загальною площею 26,6 кв.м, на земельній ділянці кадастровий номер 1223281500:01:085:0007 на підставі технічного паспорту, та державного Акту на право постійного користування землею від 26.09.1997 серія ДПНв №000209, що свідчить про використання ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство " земельної ділянки державної власності кадастровий номер 1223281500:01:085:0007.
Проте, відповідно до інформації Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області №1-3-9/2427-24 від 12.12.2024 ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство " дозволи на спеціальне використання водних біоресурсів не надавались, режими рибогосподарської експлуатації не погоджувались.
Відповідно до інформації Сектору Держводагентства у Дніпропетровській області №918/дп/21-24 від 12.12.2024 ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство " дозвіл на спеціальне водокористування не видавався, заява на отримання дозволу не надходила. Договори оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом від ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство " не надходили і не погоджувались.
Враховуючи вказані вище обставини, у позовній заяві прокурор стверджує, що вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є належним способом захисту інтересів держави, посилаючись, зокрема, на те, що держава, маючи у власності гідроспоруди, які знаходяться на земельній ділянці водного фонду із кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 наділена повноваженнями щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду та водним об'єктом, що створений та функціонує за допомогою таких гідротехнічних споруд. Разом із тим, держава позбавлена можливості належним чином здійснювати повноваження власника спірної земельної ділянки водного фонду, оскільки у Державному земельному кадастрі внесені відомості про право комунальної власності на цю земельну ділянку та право постійного користування за Товариство з обмеженою відповідальністю " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство ". Прокурор зауважує, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України).
Прокурор також стверджує, що під час реєстрації в Державному земельному кадастрі спірної земельної ділянки неправильно визначено право комунальної власності на земельну ділянку водного фонду, на якій знаходиться майно державної власності, тому подальша наявність відомостей щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 у Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об'єктивності, достовірності, повноти відомостей та унеможливить відновлення порушеного права держави, у власності якої є спірна земельна ділянка, оскільки реєстрація у Державному земельному кадастрі земельної відносить її до земель комунальної власності, що надає право Губиниській селищній раді , ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство " у будь-який час внести відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
В процесі розгляду даної справи судом, до Державного земельного кадастру були внесені зміни щодо форми власності земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007, зокрема внесено, що це державна власність, що підтверджується інформацією Державного земельного кадастру станом на 21.02.2025 (а.с.107-108 у томі 2).
Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з приписами частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Прокурор зазначає, що незаконна зміна форми власності земельної ділянки у Державному земельному кадастрі створює передумови до подальшого незаконного розпорядження нею, створює перешкоди у реалізації права власності на землю, на якій знаходиться державне майно. Саме захист суспільних інтересів загалом щодо збереження водних ресурсів, захисту екологічних інтересів, та задоволення потреб суспільства в розвитку рибного господарства становлять ті обставини, які потребують невідкладного захисту з огляду на їх значимість. Інтереси держави у даних правовідносинах, полягають у забезпеченні правомірного режиму набуття у користування земель державної власності та належної реєстрації такого права, дотримання основ державної діяльності у сфері розвитку водного господарства, соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, забезпечення рівності усіх перед законом, в тому числі в частині дотримання порядку і правил отримання на правових засадах земельних ділянок державної власності, поновлення прав держави.
Звертаючись з цим позовом до суду в інтересах держави, прокурор визначив уповноваженим органом у спірних правовідносинах Дніпропетровську обласну державну адміністрацію .
Згідно зі статтею 16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.
Поряд з цим, статтею 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що місцеві державні адміністрації розпоряджаються землями державної власності відповідно до закону.
Згідно з пунктом "а" частини 1 статті 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 стаття 117 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності.
Отже, на території Дніпропетровської області повноваження щодо розпорядження земельними ділянками державної власності на теперішній час здійснюються Дніпропетровською обласною державною (військовою) адміністрацією , а тому вона є органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у зазначеній сфері правовідносин.
Листом № 12-895вих-24 від 08.11.2024 Дніпропетровською обласною прокуратурою повідомлено Дніпропетровську обласну державну адміністрацію щодо порушень вимог земельного, природоохоронного законодавства щодо спірної земельної ділянки.
Відповідно до листа Дніпропетровської обласної державної адміністрації № 2- 4238/0/261-24 від 18.11.2024 заходи цивільно-правового характеру, в тому числі звернення до суду з питань усунення перешкод, не здійснювались.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі визначеного ним позивача.
Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Об'єктом судового захисту відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України є саме порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Саме така особа, яка спричинила ці наслідки для позивача щодо його права, є стороною у спірному правовідношенні.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 14 ГПК України).
Частиною першою статті 45 ГПК України унормовано, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу, зокрема, фізичні і юридичні особи.
Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім'я (найменування) відповідача як сторони у справі, а також зміст позовних вимог (пункти 2, 4 частини третьої статті 162 ГПК України).
Отже, визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц.
Також, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17, від 09.02.2021 у справі № 635/4741/17.
Відтак, належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20.
Правові висновки Великої Палати Верховного Суду про те, що державний реєстратор не є належним відповідачем у спорах про визнання незаконними та скасування реєстраційних дій, вчинених щодо третьої особи, а ним є особа, щодо якої були здійснені ці дії (записи), викладені у постановах від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц та від 04.02.2020 у справі № 910/7781/19.
Вирішуючи питання узгодження правових позицій Великої Палати Верховного Суду у питанні належності відповідача у спорах з оскарження реєстраційних дій, вчинених щодо третьої особи, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20 не вбачала підстав для відступу від наведених висновків Великої Палати Верховного Суду .
У справі встановлено, що прокурор звернувся з позовом у тому числі щодо Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (відповідач-2) та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (відповідач-3) про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 площею 63,5 га в Державному земельному кадастрі, оскільки запис мітить неправильне визначення форми власності (комунальної) та безпідставне зазначення постійного користувача (ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство ").
Позов та заява про зміну підстав позову були обґрунтовані, зокрема, тим, що у ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство " відсутні підстави для використання землі та водних об'єктів на земельній ділянці на основі Державного акта на право постійного користування землею від 26.09.1997 серія ДПНв 000209, оскільки цей акт був виданий Новомосковському державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству, а гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм, не підлягали приватизації та не ввійшли до статутного фонду ВАТ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство ", і не можуть існувати відокремлено від земельної ділянки. Прокурор стверджує, що ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство " може використовувати земельну ділянку лише на умовах оренди та не є законним користувачем земельної ділянки на теперішній час.
Правовідносини, якими могли бути порушені права позивача, полягали в оспорюванні ним законності визначення форми власності (комунальної) та безпідставне зазначення постійного користувача (ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство "), тоді як така земельна ділянка належить державі. При цьому, суб'єкт реєстраційної діяльності не є учасником правовідносин, пов'язаних з наділенням земельної ділянки певним статусом та її передачі певним особам. Такі данні вносяться на підставі поданих реєстратору документів. У справі не встановлено, що виключно діями реєстратора та управління Держгеокадастру чиняться перешкоди у здійсненні права власності держави на земельну ділянку та порушуються відповідні права держави.
Отже, сторонами такого спору має бути позивач, як особа, яка вважає свої права порушеними діями третьої особи, та особи, право на майно яких оспорюється та на користь яких вчинялися оспорювані реєстраційні дії ( Губиниська селищна рада та ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство ").
Суб'єкт реєстраційної діяльності не є належним відповідачем у спорах, пов'язаних з формування земельної ділянки чи скасування записів, оскільки він не є суб'єктом матеріального правовідношення. Належним відповідачем буде юридична особа, щодо якої були здійснені ці дії (запис), а саме Губиниська селищна рада , яка вірно визначена відповідачем, та ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство ", яке залучене до участі у цій справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 826/18028/16, Великої Палата Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20.
Підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред'явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною у зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи.
Відповідачем у негаторному позові є особа, яка власними протиправними діями перешкоджає позивачу здійснювати правомірність щодо користування чи розпорядження майном.
У даному випадку саме за ініціативою ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство " було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 18.04.2024 та здійснено реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.
Саме вказаною особою зазначається про наявність у нього права постійного користування земельною ділянкою у порядку правонаступництва. Тоді як прокурор заперечуючи таке право не визначає ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство " відповідачем у спірних правовідносинах, хоча задоволення позову прямо впливає на обсяг прав і обов'язків цієї особи.
Після зміни відомостей в Державному земельному кадастрі щодо форми власності з комунальної на державну під час слухання справи, прокурор наполягав на продовженні розгляду справи, виходячи з обставин того, що у реєстрі все одно продовжують безпідставно міститись відомості про право постійного користування земельною ділянкою ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство " на підставі державного акту на право постійного користування землею від 26.09.1997 серія ДПНв 000209.
При цьому за загальним правилом, визнання незаконними дій реєстратора та скасування реєстраційного запису не забезпечує захист прав позивача, якщо не вирішується питання щодо речового права самої особи, на користь якої зроблено запис.
Задоволення вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки призведе до внесення змін до реєстру відповідно до вимог закону та таке судове рішення буде виконано незалежно від наявності у складі відповідачів реєстратора та органів реєстрації.
Відповідно до частини другої статті 48 ГПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується скаржником, що прокурор не звертався до Господарського суду Дніпропетровської області із клопотанням про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача, а саме юридичної особи ТОВ " Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство ".
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 48 ГПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц.
Звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у позові. Аналогічна правова позиція наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20.
У разі пред'явлення позову не до всіх відповідачів суд не вправі зі своєї ініціативи та без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів. Суд зобов'язаний вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені у ньому.
Так само пред'явлення позовної вимоги не до всіх належних відповідачів є самостійною підставою для відмови в позові та виключає необхідність надавати оцінку іншим аргументам скаржника, які стосуються передусім з'ясування обставин обґрунтованості/необґрунтованості позову, оскільки дослідженню вказаних обставин має передувати встановлення належного суб'єктного складу учасників спірних правовідносин.
Врахувавши зазначені вище висновки Верховного Суду та встановивши факт того, що прокурор пред'явив позов не до всіх належних відповідачів, суд першої інстанції вірно відмовив у позові з цієї підстави.
З огляду на викладене апеляційний суд зазначає про те, що суд першої інстанції, правильно та обґрунтовано розглянув позовну заяву, висновки суду ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Отже, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2025р. у справі № 904/38/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2025р. у справі № 904/38/25 - залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору, понесені у суді апеляційної інстанції, віднести на Дніпропетровську обласну прокуратуру.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 ГПК України.
Повна постанова складена та підписана 26.01.2026 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя О.Г. Іванов