Єдиний унікальний номер справи № 378/1442/25
Провадження № 22-ц/824/5200/2025
22 січня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Журби С.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 04 листопада 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Ставищенський відділ реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про оголошення фізичної особи померлою
Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 04 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 09 грудня 2025 року Військова частина НОМЕР_1 подалаапеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні заяви відмовити. В прохальній частині апеляційної скарги апелянтом зазначено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке обгрунтоване тим, що рішення надійшло на електронну адресу представника 07.11.2025 року, відтак апелянт зазначає, що днем вручення судового рішення є наступний робочий день 10.11.2025 року, від якого відраховується строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 грудня 2025 року вказану цивільну справу витребувано з суду першої інстанції, яка надійшла 14 січня 2026 року.
Відповідно до вимог ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Приписами ч. 2 ст. 354 ЦПК України визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що наведені апелянтом доводи поважності пропуску процесуального строку є обґрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, що 04 листопада 2025 року Ставищенським районним судом Київської області ухвалено рішення.
Згідно довідки про доставку електронного документа, рішення від 04 листопада 2025 року доставлено до електронного кабінету одержувача Військова частина НОМЕР_1 07.11.2025 року. Докази отримання рішення до зазначеної дати, в матеріалах справи відсутні.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку.
Водночас суд повинен гарантувати доступ до правосуддя особам, які діяли добросовісно та пропустили строк звернення до суду з поважних причин.
Ураховуючи, обставини наведені апелянтом у клопотанні про поновлення пропущеного строку, суд вважає за можливе поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення з наступних підстав:
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі Bellet v. France від 04.12.1995 р.). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права" (рішення у справах "Bellet v. France" та "Nunes Dias v. Portugal").
Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на те, що "застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007 р.)".
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain").
Також Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п. 29).
При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 05.12.2018 року (справа № 11-989заі18), згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зважаючи на вищевикладене, суд, уникаючи надмірного формалізму, поновлює процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення.
Крім того, перевіривши апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав:
У відповідності до положень ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги мають бути додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. В апеляційній скарзі апелянт просить відстрочити сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Вказані норми встановлюють загальне правило, в той час як порядок вирішення даного питання врегульовано Законом України «Про судовий збір». Зокрема в ст. 8 вказаного закону не передбачено підстав для відстрочення сплати судового збору при зверненні до суду юридичної особи. Таким чином, клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» унормовано застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, якщо процесуальні документи, передбачені частиною другою цієї статті, подано в електронній формі.
При поданні до суду першої інстанції фізичною особою заяви в порядку окремого провадження ставка судового збору становила 605,60 грн.
Виходячи з вищезазначеного за подання апеляційної скарги апелянт повинен сплатити судовий збір у розмірі 726,72 грн. (605,60 *150%*0,8)
За таких умов, апелянту слід надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 726,72 грн. за подання апеляційної скарги за наступними реквізитами:
отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Солом'ян. р-н/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: 548999980313101206080026010
код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Документ про сплату судового збору має містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір, з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Підтвердження сплати судового збору (доплату) необхідно подати до Київського апеляційного суду.
Відповідно до положень ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України, яка передбачає залишення заяви/скарги без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків. Якщо у визначений судом строк недоліки заяви/скарги будуть виправлені, заява/скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник/апелянт не усуне недоліки заяви/скарги у строк, встановлений судом, заява/скарга вважається неподаною і повертається такій особі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України,
Заяву Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити, поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Ставищенського районного суду Київської області від 04 листопада 2025 року.
Відмовити у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 04 листопада 2025 року.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 04 листопада 2025 року залишити без руху, надавши строк для усунення виявлених в ній недоліків протягом десяти календарних днів з дня отримання ухвали суду.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку неусунення у встановлений термін виявлених судом недоліків, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя С. О. Журба