про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
26 січня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/84/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали адміністративного позову адвоката Савченка Павла Дмитровича в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 19 січня 2026 року надійшла позовна заява адвоката Савченка Павла Дмитровича (далі-представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з такими позовними вимогами:
визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг») відомостей про виключення з військового обліку позивача;
зобов'язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг») відомості про виключення позивача з військового обліку, яке відбулося 06 травня 2016 року на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції, чинній на той час).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач, перебуваючи на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 був знятий з обліку 06 травня 2016 року на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», в редакції, чинній на час такого виключення.
На день звернення до відповідача та безпосередньо до суду у додатку «Резерв+» немає даних, що особу позивача виключено з військового обліку, хоча формально таке виключення здійснено на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Позивачем 09 грудня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , Міністерства оборона України направлено заяву, в якій позивач просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг») відомості про своє виключення з військового обліку, яке відбулося 06 травня 2016 року на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Оновити його обліковий статус у Реєстрі, відобразивши прo відсутність статусу призовника; статусу військовозобов'язаного; статусу резервіста. Забезпечити коректне відображення цих даних у мобільному застосунку «Резерв+», як сервісі, що використовує дані Реєстру.
Листом відповідача від 17 грудня 2025 року повідомлено про те, що ІНФОРМАЦІЯ_6 евакуйовані, з тимчасово окупованих територій та не здійснюють уточнення військово-облікових даних та взяття на облік громадян. Аналогічний лист отримано, позивачем, від ІНФОРМАЦІЯ_5 .
З такою відмовою позивач не згоден, оскільки вважає, що він не є призовником, військовозобов'язаним чи резервістом. З часу виключення його з військового обліку не підлягає жодним повторним проходженням ВЛК, не потребує отримання відстрочки.
З посиланням на положення Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» представник позивача стверджує, що на районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладений обов'язок вносити до Реєстру передбачені законом відомості про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, виправлення внесеної недостовірної інформації.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, представник позивача в інтересах позивача звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі суд не встановив, у зв'язку з чим вважає за необхідне відкрити провадження у справі.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 частини першої статті 4 КАС України).
Частинами першою, другою та третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Зазначена справа не є справою у спорах, що відповідно до приписів частини четвертої статті 12 КАС України має розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження.
Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Таким чином, виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в даній справі, з урахуванням вимог статей 259-262 КАС України, суддя вважає за необхідне здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представником позивача у позовній заяві зазначено як третю особу Міністерство оборони України, тобто позивачем по суті заявлено клопотання про залучення цієї особи до участі у справі, як третьої особи.
Частиною другою статті 49 КАС України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (частина четверта статті 49 КАС України).
Частиною п'ятою статті 49 КАС України визначено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Із аналізу вказаних норм слідує, що необхідною умовою залучення третіх осіб є той факт, що судове рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки осіб, які не є стороною у справі.
Спірні правовідносини у даній справі виникли у зв'язку із невнесенням ІНФОРМАЦІЯ_2 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг») відомостей про виключення з військового обліку позивача, тому суд дійшов висновку, що судове рішення в цій адміністративній справі не може вплинути на права і обов'язки Міністерства оборони України, тому підстави для його залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, відсутні.
За приписами частини четвертої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Керуючись статтями 5, 12, 77, 160, 168, 171, 174, 175, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У разі заперечень учасників справи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) встановити строк для подання відповідної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відмовити у залученні Міністерства оборони України як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Запропонувати відповідачу надати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі:
- відзив на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити сторонам строк для подання до суду відповіді на відзив та заперечення протягом 5 днів з дня одержання відзиву (відповіді на відзив).
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, протягом 15 календарних днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі такі докази:
- особову картку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Справа розглядатиметься суддею Пляшковою К.О. одноособово.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяК.О. Пляшкова