Житомирський апеляційний суд
Справа №295/283/26 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/43/26
Категорія 170 КПК України Доповідач ОСОБА_2
22 січня 2026 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю потерпілого ОСОБА_6
представника потерпілого адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 09 січня 2026 року,
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчої СВ Житомирського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_8 , накладено арешт на автомобіль марки «Tesla» червоного кольору, державний номер НОМЕР_1 , належний потерпілому у межах кримінального провадження № 12025060600001251.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник потерпілого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, вважаючи ухвалу слідчого судді ухваленою з порушенням норм матеріального права і процесуального права, та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
На думку адвоката ОСОБА_7 , суд першої інстанції не взяв до уваги в повній мірі норми КПК України. Так, 07 січня 2026 ОСОБА_6 визнано потерпілим у даному кримінальному провадженні. Вищевказане арештоване майно, що належить потерпілому, не відповідає критеріям ч.2 с. 167 КПК України. Вилучений автомобіль не може бути речовим доказом в кримінальному провадженні, так як він не був знаряддям злочину, не зберігає на собі його сліди, або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ. Вилучений автомобіль не може бути і предметом спеціальної конфіскації. Санкція ч.2 ст. 190 КК України не передбачає конфіскацію майна, тому вилучений у ОСОБА_6 автомобіль, ключ запалювання, на які накладено арешт, вважаються тимчасово вилученим майном і мають бути повернуті потерпілому. На даний час вилучений автомобіль досліджений, всі деталі обставин зафіксовані у протоколах слідчих дій, а тому відсутня подальша необхідність в його арешті. Вилучення автомобіля у ОСОБА_6 та накладення на нього арешту порушило його нормальний ритм життя, позбавило можливості швидко та оперативно пересуватися в своїх та сімейних справах. На даний час кримінальне провадження триває, автомобіль, перебуваючи на зберіганні, втрачає товарний вигляд.
Представник потерпілого просить ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 09 січня 2026 року скасувати, ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ Житомирського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Житомирській області та зобов'язати державний орган повернути ОСОБА_6 транспортний засіб та ключ запалювання.
Представник потерпілого в судовому засіданні підтримав свою скаргу. Вказав, що потерпілий є належним і єдиним зареєстрованим власником майна, а тому арешт без позбавлення права користування майном не відповідає меті даного заходу забезпечення кримінального провадження.
Потерпілий в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Прокурор в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд апеляційної скарги без його участі, в якій, крім того, просить залишити ухвалу слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 09 січня 2026 року без змін.
Інші учасники провадження до суду не з'явилися.
Суд вирішив за можливе розглянути цю справу за відсутності інших учасників справи, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405, ч. 1 ст. 172 КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим відділом Житомирського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025060600001251, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 серпня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Органами досудового розслідування встановлено, що 07 серпня 2025 року за №12025060600001251 до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.190 КК України, відповідно до якого впродовж 2023 року невідома особа, зловживаючи довірою, під приводом купівлі автомобілів за кордоном, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_9 .
29 листопада 2025 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_6 в системі «Дія» укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №3245/2025/5777537, відповідно до якого ОСОБА_10 продав, а ОСОБА_6 придбав автомобіль марки «TESLA» model-S, 2014 року випуску, червоного кольору, VIN-номер « НОМЕР_2 », державний номер НОМЕР_1 , та ключ до вказаного транспортного засобу. 29 листопада 2025 року в системі «Дія» на підставі заяви №2606786380 ОСОБА_6 здійснив перереєстрацію вищевказаного транспортного засобу і став власником даного майна. В цей же день проведено перереєстрацію транспортного засобу та 02 грудня 2025 року в системі «Дія» видане свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , відповідно до якого власником автомобіля є ОСОБА_6 . З вказаного терміну ОСОБА_6 є власником вказаного майна.
Після укладання договору купівлі-продажу 29 листопада 2025 року, за домовленістю між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 останній залишив вищевказаний автомобіль для ремонту і впродовж 2-3 днів повинен був повернути його власнику. В подальшому, після вищезазначеного терміну, ОСОБА_10 разом з іншими автомобіль не повернув ОСОБА_6 .
06 грудня 2025 року ОСОБА_6 звернувся з заявою до Житомирського РУП №1 ГУ НП в Житомирській області про незаконне заволодіння його автомобілем. 29 грудня 2025 року по вул. Грушевського 2 в м. Житомирі ОСОБА_6 виявив свій автомобіль «Tesla» д.н. НОМЕР_1 , яким керували невідомі особи, у зв'язку з чим звернувся до органів поліції. Автомобіль було вилучено працівниками поліції. Дані обставини підтверджені повідомленнями №36649, №36636 від 29 грудня 2025 року.
07 січня 2026 року ОСОБА_6 був визнаний потерпілим і допитаний у вищевказаному кримінальному проваджені щодо обставин придбання автомобіля.
08 січня 2026 року слідча СВ Житомирського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_8 , звернулася до Богунського районного суду міста Житомира з клопотанням про накладення арешту на майно автомобіль марки «Tesla» червоного кольору, державний номер НОМЕР_1 , із забороною відчужувати, розпоряджатися, користуватися ним.
Це клопотання мотивовано тим, що вказаний автомобіль є речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому підлягає арешту з метою його збереження.
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 09 січня 2026 року зазначене клопотання слідчого було задоволено.
Задовольняючи вказане клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження № 12025060600001251, про накладення арешту на майно, а саме на автомобіль марки «Tesla» червоного кольору, державний номер НОМЕР_1 , слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчої ОСОБА_8 , потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , його представника ОСОБА_7 , та, дослідивши матеріали, які додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на майно, а саме на автомобіль марки «Tesla» червоного кольору, державний номер НОМЕР_1 .
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до ч.3 зазначеної статті, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України вбачається, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, підстави для накладення арешту з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч.2 ст.170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.
Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна і можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.
Крім того, згідно з нормами Глав 10 та 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.
З таким рішенням слідчого судді, як вважає колегія суддів, можливо погодитися, але тільки в частині накладення арешту на вищевказаний транспортний засіб із визначенням заборони на його відчуження, оскільки зазначений автомобіль обґрунтовано визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та розпорядженні, виходячи з того, що він є предметом, який був об'єктом кримінально протиправних дій, на даний час з'ясовуються всі обставини можливого скоєння злочину, в тому числі - наявність прав на це майно в інших осіб.
Щодо іншої складової обмежень у виді арешту, а саме - заборони користуватися автомобілем потерпілим ОСОБА_6 , то в цій частині воно не в повній мірі відповідає ч. 4 ст. 173 КПК України, яка містить вимогу, що слідчий суддя, суд у разі задоволення клопотання повинен застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна. При цьому, колегія суддів виходить з того, що потерпілий ОСОБА_6 є найбільш зацікавленою особою у збереженні даного автомобіля як речового доказу у кримінальному провадженні, так як цей транспортний засіб, який став його власністю, перебував, з його слів, у користуванні інших осіб без його відому, тобто протиправним шляхом. Відомостей про належність автомобіля іншій особі чи про оспорення права власності потерпілого на авто - в суду немає. Тому застосування слідчим суддею арешту в повному обсязі, тобто і у виді заборони потерпілому ОСОБА_6 користуватися, розпоряджатися та відчужувати автомобіль марки «Tesla» червоного кольору, державний номер НОМЕР_1 , є невиправдано обтяжливим способом арешту зазначеного транспортного засобу.
Будь-яких негативних наслідків, які можуть суттєво позначитися на інтересах власника майна та інших осіб від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вищевказаного автомобіля із забороною розпоряджатися та відчужувати його, але без заборони потерпілому ОСОБА_6 ним користуватися, колегія суддів не вбачає, відповідних доводів не наведено. При цьому суд враховує, що інтереси іншої потерпілої ОСОБА_11 вказаним судовим рішенням не порушуються, оскільки суд не вирішує спір про право власності на авто.
Доводи представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 про неможливість арешту майна, яке належить потерпілому, суд відхиляє, так як арешт може бути застосовано для збереження речового доказу без обмеження того, який статус у кримінальному провадженні має його власник.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді, у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, підлягає скасуванню, з постановленням судом апеляційної інстанції нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого СВ Житомирського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Житомирській області та накладення арешту на майно автомобіль марки «Tesla» червоного кольору, державний номер НОМЕР_1 , із забороною його відчужувати та розпоряджатися, без заборони користуватися цим автомобілем потерпілому ОСОБА_6 .
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 09 січня 2026 року - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 09 січня 2026 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Житомирського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Житомирській області і накладено арешт на автомобіль марки «Tesla» червоного кольору, державний номер НОМЕР_1 , - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Житомирського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_8 , про накладення арешту на автомобіль марки «Tesla» червоного кольору, державний номер НОМЕР_1 , - задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль марки «Tesla» червоного кольору, державний номер НОМЕР_1 , шляхом заборони власнику його відчужувати та розпоряджатися ним до зняття арешту у порядку, передбаченому КПК України, без заборони користуватися цим автомобілем потерпілому ОСОБА_6 .
У задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
СУДДІ ОСОБА_12
ОСОБА_13
ОСОБА_14