Житомирський апеляційний суд
Справа №289/183/25 Головуючий у 1-й інст. Кириленко О. О.
Номер провадження №33/4805/191/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
22 січня 2026 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - Кадлубовської Людмили Анатоліївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 25.01.2025 о 21:54 год на 15 км автодороги Біла Криниця-Радомишль ОСОБА_1 керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN PASSAT», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запахом алкоголю з порожнини рота, вираженим тремтінням пальців рук, поведінкою, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити в зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, порушення судом норм процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції розглянув справу без його участі та участі його захисника, яка у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги не змогла вчасно прибути в судове засідання, а також безпідставно не взяв до уваги подане ним клопотання про відкладення розгляду даної справи. Вважає, що суд грубо порушив його права на захист, передбачені ст.268 КУпАП, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема бути присутнім зі своїм захисником під час розгляду справи, заявляти клопотання, надавати пояснення
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження посилається на те, що розгляд даної справи відбувся за його відсутності, копію оскаржуваної постанови отримав поштою лише 09.05.2025.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
В судовому засіданні адвокат Кадлубовська Л.А. доводи апеляційної скарги свого підзахисного ОСОБА_1 підтримала в повному обсязі, окремо наголосила на незаконності зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами.
Як на докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на:
протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №230271 від 25.01.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 25.01.2025 о 21:54 год на 15 км автодороги Біла Криниця-Радомишль керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN PASSAT», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запахом алкоголю з порожнини рота, вираженим тремтінням пальців рук, поведінкою, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2);
акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних приладів (а.с.3);
направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.01.2025 з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду (а.с.4);
розписки про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП, та про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с.6-7);
рапорт інспектора СРПП ВП№3 ЖРУП ГУНП в Житомирській області Тарасюка І. від 25.01.2025, згідно якого невідома жінка, яка відмовилась повідомити свої анкетні дані та поінформувала про рух у напрямку смт Городок автомобіля іноземного виробництва, за кермом якого перебуває водій у стані сп'яніння. Надалі поблизу с. Кримок було виявлено та на підставі п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» зупинено автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 . Під час спілкування у водія виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим йому запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, від чого він відмовився, підтвердивши факт вживання алкоголю. За наведених обставин щодо ОСОБА_1 складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, з яким він погодився та засвідчив це власним підписом (а.с.9);
диск відеозапису події (а.с.10).
Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, враховуючи наступне.
Відповідно до змісту статті ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», визначено вичерпний перелік ознак, на підставі яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, а також зазначено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (ч.3 ст.35).
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції не проінформовано водія ОСОБА_1 про причину зупинення транспортного засобу, а також не було задокументовано, обґрунтовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм таких положень Правил дорожнього руху, які б відповідно до зазначених вимог закону давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього. Не містять таких доказів і наявний у справі відеозапис з камер поліцейських. Не усуває цих суперечностей і рапорт інспектора СРПП ВП№3 ЖРУП ГУНП в Житомирській області Тарасюка І. від 25.01.2025 (згідно якого невідома жінка, яка відмовилась повідомити свої анкетні дані та поінформувала про рух у напрямку смт Городок автомобіля іноземного виробництва, за кермом якого перебуває водій у стані сп'яніння), оскільки такий може бути належним доказом законності зупинки, лише в сукупності з іншими доказами. Крім того, зміст даного рапорту суперечить поведінці поліцейських екіпажу, зафіксованій відеозаписом до моменту зупинення транспортного засобу (21:50:15 - 21:51:20 на відеозаписі), яка не свідчить про реагування на конкретне порушення Правил дорожнього руху.
Вищенаведене ставить під сумнів законність дій працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу, що, з урахуванням правового принципу «плодів зіпсованого дерева», є підставою вважати всі наступні дії поліцейських неправомірними, а здобуті докази - такими, що отримані з порушенням закону.
Доктрина «плодів отруйного дерева», сформульована Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України». Іноді використовується також фраза: «плід отруєного дерева».
Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»). Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини.
На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.
У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не були б отримано, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами захисника про відсутність в матеріалах справи доказів правомірності зупинки, у зв'язку із чим, та за сукупністю з іншими обставинами, у даному конкретному випадку складені процесуальні документи відносно ОСОБА_1 не можуть бути належними, допустимими та достатніми доказами вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Всі сумніви щодо доведеності вини порушника тлумачаться на його користь, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості підтверджуються доказами у справі, які не можна визнати допустимими, а тому протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку також не можна визнати доказом вини ОСОБА_1 в розумінні ст.251 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції з ухваленням нової постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд -
постановив:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Радомишльського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - скасувати.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич