Житомирський апеляційний суд
Справа №278/1209/25 Головуючий у 1-й інст. Буткевич М. І.
Номер провадження №33/4805/198/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
22 січня 2026 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Пилипчука Юрія Геннадійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 12 червня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Житомирського районного суду Житомирської області від 12 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 05.03.2025 о 16 год 57 хв на 138 км автодороги «Київ-Чоп» Житомирського району та області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "Т150", реєстраційний номер " НОМЕР_1 ", в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, адвокат Пилипчук Ю.Г., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на незаконність постанови, неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема, послався на відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та законності його зупинки. Звернув увагу на те, що огляд його підзахисного проведено з істотним порушенням вимог Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 та Порядку №1103 від 17.12.2008. Також, зазначив, що долучений до справи відеозапис є фрагментарним та недостатньо інформативним, з відеозапису неможливо перевірити наявність у ОСОБА_1 будь-яких ознак сп'яніння. Окрім того, вказав, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження захисник посилається на те, що копію оскаржуваної постанови було отримано в суді першої інстанції 18.06.2025, що підтверджується матеріалами справи.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Належним чином повідомлені про розгляд справи ОСОБА_1 та його захисник Пилипчук Ю.Г. до суду апеляційної інстанції повторно не з'явились.
Захисник Пилипчук Ю.Г. у клопотанні від 21.01.2026 зазначив, що у зв'язку з поганими погодними умовами ОСОБА_1 не має можливості з'явитися в судове засідання, оскільки проживає в Бердичівському районі, водночас висловив намір надати суду пояснення та просив не проводити судове засідання без його участі.
При цьому, про причини своєї неявки в судове засідання захисник не повідомив, а ОСОБА_1 не був позбавлений можливості звернутися до суду з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Отже, наведені у клопотанні обставини, за відсутності підтвердження об'єктивної неможливості участі у судовому засіданні, не є поважними причинами неявки.
За таких обставин, з урахуванням повторної неявки, з метою недопущення затягування розгляду справи понад строки, встановлені законом, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, та у відповідності до положень ч.6 ст.294 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь в апеляційному провадженні.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення ним п.2.9 а) Правил дорожнього руху, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП.
Як правильно встановив суддя місцевого суду та вбачається з матеріалів справи, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №263047 від 05.03.2025, згідно якого ОСОБА_1 , 05.03.2025 о 16 год 57 хв на 138 км автодороги «Київ-Чоп» Житомирського району та області, керував транспортним засобом трактор колісний Т150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 а) ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у закладі охорони здоров'я у лікаря нарколога та підтверджується висновком №101 від 05.03.2025. Від керування транспортним засобом відсторонений. (а.с.2);
чеком тестування на алкоголь №522 від 05.03.2025, результат тесту становить 0,47 проміле (а.с.3);
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних приладів (а.с.4);
висновком КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння №101 від 05.03.2025, згідно якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння (а.с.5);
розписками про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, про порядок застосування спеціального технічного засобу від 05.03.2025 (а.с.6, 8);
розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом (а.с.7);
копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4204173 від 05.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ним ПДР за ч.1 ст.121 КУпАП (а.с.9);
копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/5930 від 30.10.2024 (а.с.10);
диском з відеозаписом (а.с.11).
Суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводами апеляційної скарги висновків суду не спростовано.
На наявному в матеріалах справи відеозаписі із нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора зі службового автомобіля об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та у достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 . Вказаний відеозапис є безперервним, не містить ознак переривання чи монтажу під час фіксації обставин, що мають значення для справи, а відтак є допустимим доказом у справі.
З відеозапису обставин події вбачається, що після виявлення наявних у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, останній пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, результат огляду показав 0,47 проміле. Останній виявив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі охорони здоров'я, де був оглянутий лікарем-наркологом, у тому числі за допомогою алкотостера Драгер, результат якого показав 0,28 проміле, а через 20 хвилин - 0,21 проміле. На пропозицію лікаря здати на дослідження біологічне середовище (сечу) для лабораторного дослідження водій відмовився. Згідно висновку №101 від 05.03.2025 КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Також, відеозаписом підтверджено, що водію роз'яснені права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознайомлено зі складеними відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення та постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, які ним підписані без будь-яких зауважень.
Слід зазначити, що за змістом п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, поліцейський, як посадова особа, на яку покладено обов'язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, визначених п.п.3, 4 Розділу І цієї Інструкції, а тому доводи апеляційної скарги у частині відсутності у ОСОБА_1 видимих ознак сп'яніння та відсутності підстав для проведення відповідного огляду не є слушними.
Під час огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 та оформлення відносно нього адміністративних матеріалів працівниками поліції та лікарем не допущено порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, ст.ст.256, 266 КУпАП, які б могли бути підставою для визнання такого огляду недійсним, а складених процесуальних документів - недопустимими доказами.
Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Також, є безпідставними доводи апеляційної скарги щодо невідсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, оскільки дані обставини спростовується відеозаписом та підписаною ним розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом.
Окрім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 було проінформовано про конкретну причину зупинки. При цьому, незгода з діями працівників поліції стосовно зупинки автомобіля або факт неправомірної зупинки не звільняли ОСОБА_1 від обов'язку пройти огляд на стан сп'яніння відповідно до п.2.5 ПДР, оскільки у нього були виявлені ознаки сп'яніння.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд -
постановив:
Клопотання адвоката Пилипчука Юрія Геннадійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 12 червня 2025 року.
Апеляційну скаргу адвоката Пилипчука Юрія Геннадійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Житомирського районного суду Житомирської області від 12 червня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич